Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » Тарас Шевченко – «володар у царстві духа»

Тарас Шевченко – «володар у царстві духа»

10:17, 06.03.17
443
Культура
Видатна українська письменниця Ліна Костенко писала про гуманітарну ауру нації, яку складають неповторні культурні досягнення кожного народу, за якими вони впізнаються у світі. «Кожна нація, – твердить поетеса, – повинна мати свою гуманітарну ауру. Тобто потужно емануючий комплекс наук, літератури, мистецтва, філософії – в їхній інтегральній причетності до світової культури і, звичайно ж, у своєму неповторно національному варіанті». Гуманітарну ауру української нації, попри хронічну «ніч бездержавності», передусім творили митці слова. І роль Тараса Шевченка у творенні цієї особливої субстанції незаперечна.

Т. Шевченко і сам добре усвідомлював, на що здатна сила поетичного слова. Він покладав великі надії на українських письменників, які прагнули у Слові зберегти українську душу. Поет шанує І.Котляревського, який оспівав козацьку славу в безсмертній «Енеїді», поважає Г.Квітку-Основ’яненка, якого називає батьком, захоплюється Марко Вовчком і втішається, що є люди, які працюють на те, «щоб наше слово не вмирало». І сам поет уже в одному із ранніх програмових творів закликає свої думи, витвори його розуму й серця йти в Україну:
Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас —
Де ж мені вас діти?..
В Україну ідіть, діти!
В нашу Україну…
Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу...
Ім’я Шевченка часто асоціюється в нас із таким рядом: геній, пророк, Кобзар. Ці, безперечно, точні визначники Тарасової особистості, на жаль, стали своєрідними кліше, за якими інколи губиться справжня сутність Шевченка. А яким він був?
Дуже тонко вловив проблему справжнього розуміння Шевченка закарпатський поет Петро Скунць. У відомій поезії «Тарас» він писав:
… Коли хльоскі міщанські язики
Не посмакують долею поета –
Що їв,
Що пив,
І скільки пив,
І з ким,
Чи не бував, крім музи, хтось іще там…
Але не це важливо в розумінні Шевченка, твердить П.Скунць. Бо із смертю Тараса ішло щось набагато від неї дужче, «ішло, мабуть, народження нове». Напевно, те, що Шевченко прийшов у цей світ напровесні, має свій глибинний сенс.
Бо із Шевченком почалося й весняне пробудження нації. Бо в його Слові нація здобула нове народження. Іван Дзюба писав: «Шевченко – це магічна формула, яка людину пробуджувала і робила її українцем». Ось у цих словах, на нашу думку, й криється місія Шевченка – робити нас свідомими українцями, вільними, гордими за свою прекрасну землю, свою культуру, свою державу.
І.Дзюба доречно зауважував: «Давши людству краще з українського, він (Шевченко) в той же час дав краще з вселюдського – в самому рівні і якості своєї думки, свого слова». Єдність загальнолюдського і національного – домінанта творчості митця.
Шевченкові заповіти і сьогодні звучать для нас актуально. Скільки поетичних рядків Шевченкових творів стали крилатими висловами! Його послання «І мертвим, і живим...», адресоване усім нам, – це джерело мудрості, з якого мусить вчитися кожен національно свідомий українець:
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Останні рядки влучно розшифрував Іван Франко: «Шевченко ... бажав українцям мудрості, се не значить, що він домагався, аби вони покинули вчитися у чужих, освічених народів. Те навчання, до якого він закликав – «і чужому научатись і свого не цуратись» – се повинна бути та своя мудрість – синтеза свого рідного матеріалу, свого життя зі здобутками чужої, загальнолюдської  чи властиво вільної людської науки».
Якщо вдумливо читати Тараса Шевченка, то можна знайти чимало аналогій із сучасною дійсністю, можна побачити ті ситуації, які переживала кожна нація у критичні часи. Чимало слушних порад дає нам поет, але основною і досі залишається для нас його заповідь:
Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте,
В останню, тяжкую минуту
За неї Господа моліть.

Оксана Кузьма, канд.філол.наук, доцент кафедри української літератури ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
Тарас Дацьо,старший викладач кафедри класичних мов та румунської філології ДВНЗ «Ужгородський національний університет»скачать dle 10.5фильмы бесплатно
Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Приходьте на музичну виставу «Наталка-Полтавка»
Приходьте на музичну виставу  «Наталка-Полтавка»18 квітня на сцені районного будинку культури актори Закарпатського обласного театру драми та комедії покажуть музичне дійство (без антракту) «Наталка-Полтавка».