Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » Спиняючи на полотні чудові миті

Спиняючи на полотні чудові миті

08:51, 31.07.17
2755
Культура
Спиняючи на полотні чудові митіНадворі літо, і вузенькі вулиці урочища Заріка в с. Калини традиційно потопають в оксамитовій зелені садів. Обабіч ґрунтової дороги, яка пролягає через все урочище, у розмаїтті квітів височіють ошатні обійстя. Таке враження, що сама природа, неначе пензлем, вималювала неймовірну красу живописного сільського пейзажу. Саме тут, у розкоші природи, і зародився талант юної художниці Нелі Куцин.   

Про те, що буде малювати, вона знала з дитинства. Батьки змалку підтримували юне обдарування і не ставали на заваді. Адже у родині, де виховувалась старша сестра, багато родичів по батьковій лінії займалися живописом. Тож дружна сім’я стала для дівчинки сприятливим середовищем для розвитку таланту, а також першими поціновувачами її художніх творів. За бажанням донечки, батьки записали її на навчання до Дубівської ДШМ, де дівчина провчилась 5 років.
Більш професійно опановувати мистецьке ремесло Неля розпочала в 15 років, коли вступила до коледжу мистецтв ім. А.Ерделі Ужгородського художнього інституту. По закінченні коледжу продовжила навчання в інституті. Саме там юній, обдарованій дівчині випала можливість познайомитись з лауреатом премії ім. Й.Бокшая та А. Ерделі, членом Національної спілки художників Закарпаття, відомим за межами краю живописцем Антоном Ковачем, який допоміг юнці спрямувати талант у правильне русло.
– Багатогранність його живописного хисту, манера викладу художнього матеріалу стали для мене достойним прикладом. Я постійно прислухалась до його настанов, порад, правильно сприймала критику. Загалом, студентські роки були дуже насиченими і різносторонніми: паралельно з теорією постійно практикувала в живописі, неодноразово брала участь у виставках, що експонувались у галереї «Ужгород», а також малювала для душі. В результаті, інститут закінчила на «відмінно». Ось моя дипломна робота: «Жінка – запрошення до щастя». Малювала я її «на емоціях», хотіла передати жіночу красу, тепло і материнські начала, тому й зобразила на полотні фігуру жінки, сонце, місяць, небо – все те, що надихає на прекрасні почуття і дарує любов, ніжність, оберігає від лиха. Ця картина доволі різнобарвна, але, погодьтеся зі мною: в одному кольорі, емоції, які пов’язані з почуттям прекрасного, передати просто неможливо, – коментує авторка.
У творчому доробку Нелі вже більше сотні картин на різноманітну тематику. Юна художниця каже, що найбільше полюбляє малювати квіти, їх дивовижна краса надихає на творчість, кожна квітка по-своєму гарна і неповторна, й саме унікальність і гармонія природи живить вогник її творчого потенціалу.
– Ось моя перша картина «Бузковий букет», виповнена переважно у фіолетово-синьому кольорі, але насправді тут з’єднано безліч барв, які гармонійно доповнюють бузковий колір і надають йому виразності. Я обожнюю шукати і експериментувати з кольорами, а з квітами це виходить просто ідеально. Насправді некрасивого кольору не існує взагалі, бувають негармонійні поєднання, неправильні співвідношення барв, і тоді вже полотно «не грає кольорами», а навпаки – тьмяніє, – розповідає Неля.
Звісно, кожний глядач по-своєму сприймає художні роботи: одні – з захопленням, інші на тому ж полотні не бачать нічого привабливого. Та у кожної творчої роботи є свої шанувальники. Неля каже, що деякі люди після перегляду її живопису цікавляться подальшою долею робіт. Адже в художньому «архіві» не тільки квіткові натюрморти, але й портрети, пейзажі, є навіть картина, намальована мазками на зворотній стороні скла. І в кожній з цих робіт художниця шукає себе як творчу особистість, мовою барв передає глядачам свої емоції і почуття. Її картини намальовані різними фарбами, зокрема, олійними, тушшю, олівцями, які Неля купує в Ужгороді.
– Шкода, що у нас, в Тячеві, не можна ніде купити потрібних фарб, й доводиться так далеко їхати. Тепер, взагалі, займатись мистецтвом не так вже й дешево. Одного тюбика, який коштує 200 грн., вистачає на три рази, а ще ж потрібні пензлики, та й ціни постійно ростуть. Якщо намалювати середніх розмірів картину, то, не враховуючи саму роботу, її собівартість складатиме тисячу, а то й більше гривень. Звісно, маленькі роботи дешевші. Але, як кажуть, художнику хліба не дай, а малювати він мусить, бо це сенс його життя, – всміхається співрозмовниця.
Наразі 22-річна дівчина працює в Калинівському ДНЗ №1 керівником гуртка образотворчого мистецтва. Там Неля Павлівна навчає маленьких вихованців живопису.
– Дуже добре, що у розвивальній програмі для дошкільнят немає певних стандартів і рамок, за якими всі б малювали однаково. Бо саме неординарність і можливість фантазувати  зацікавлює малечу найбільше, разом з цим формує її власний, ненав’язливий, мистецький смак. В результаті – народжуються своєрідні дитячі «витвори», через які малюки передають емоції і почуття, нерідко зображають свої мрії. Я завжди спостерігаю за вихованцями під час занять. На перший погляд, діти як діти, але насправді, кожна дитина – індивідуальність, у кожної свій світогляд, своє розуміння мистецтва. Для людей, які не цікавляться образотворчістю, зазвичай, дитячі шедеври не більше, ніж мазня. Але, якщо придивитися, то навіть у таких малюнках, які створені без пензлика, маленькими пальчиками або долонями, можна побачити цілий світ барв і гармонію дитячої натури, навіть почерпнути теми для нових картин, – каже художниця.
Загалом, Неля вважає, що мистецтво присутнє всюди: в природі, архітектурі, навіть у щоденному побуті – це відносини між рідними, дизайн осель, навіть манера одягатись і т.д.  
– Нещодавно у мене було досить неординарне замовлення, – каже співрозмовниця, – художнє оформлення реклами спортивної зали. Звісно, потрібно було докласти зусиль, щоб цікаво і своєрідно оформити плакат, та я справилась, і замовники були задоволені. На замовлення також пишу різні картини, більшість з яких – портрети. Зазвичай, люди відмовляються позувати, тому здебільшого малюю зі світлин. Нещодавно писала сімейний портрет з двох фото, на однім – жінка і чоловік, на іншому – їх донька, вийшла чудова картина.
Неабияк полюбляє художниця малювати з натури. Часто, коли їде в громадському транспорті, у маленькому блокноті, олівцем, накидає обриси обличчя і силуету людини, яка сидить поруч або навпроти. Не раз у дитсадочку «занотовувала» цікаві моменти з життя вихованців, а вдома виводила рідні серцю лінії маминого обличчя, маленьку племінницю і, звісно, улюблені квіткові натюрморти та лісові пейзажі.
– Та що б я не малювала, завжди намагаюсь відтворити гру барв, не люблю, коли картина «суха», ненасичена, бо саме гармонійно поєднані кольори наповнюють полотно і «вдихають» в нього життя. Майже всі мої картини написані в імпресіоністичному стилі і не мають чітко заданої форми. Адже митець – це вільна людина, яка завжди у пошуках і пізнанні. Для автора ж головне, щоб його роботи впізнавали не за підписом, а за своєрідним творчим почерком, але досягти цього вдається далеко не кожному художнику. Загалом, я прихильниця класиків імпресіонізму – Едуарда Мане, Клода Моне. Люблю читати літературу про видатних художників ХІХ-ХХ ст. ст., з якої черпаю чимало корисного для себе. Також мені подобається творчість сучасних закарпатських художників Василя Когутича, Василя Кадара, які, попри молодий вік, вже досягли певного рівня.
Неля вважає, що митець повинен постійно рухатись вперед, не комплексувати через деякі життєві перепони, бо якщо зупиниться на місці, його творчість стане нецікавою, і зароджений талант не дасть паростків. Тож молода художниця бере участь у творчих виставках і залюбки демонструє свої картини. Нещодавно її роботи «Лимон» і «Бузковий букет» красувались на виставці у галереї «Ужгород».  Організувала показовий перегляд художньої творчості і в колі колег – у Калинівському ДНЗ.
– Задля того, щоб реалізуватись у художній творчості, хочу продовжити навчання і вступити до магістратури. А ще планую обладнати власну майстерню, де б можна було досхочу насолоджуватись творчістю. Загалом, я радію кожному прожитому дневі і з нетерпінням очікую нового, щоб знову творити, пізнавати нове і «з головою» занурюватись у барвистий світ живопису, – закінчує розмову Неля.
Г.ЗУБАНИЧ.
Спиняючи на полотні чудові митіСпиняючи на полотні чудові митіСпиняючи на полотні чудові митіСпиняючи на полотні чудові митіСпиняючи на полотні чудові митіСпиняючи на полотні чудові миті
скачать dle 10.5фильмы бесплатно
Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Пропонуємо роботу
Пропонуємо роботуНа виробництво з виготовлення декоративного скла потрібні працівники.
Графік роботи: з 8 до 18 год, 5-денний робочий тиждень.
Заробітна плата висока.
Виробництво знаходиться в с. Вонігово.
Подробиці за тел.: 067 310 6225.
Передплата на «Дружбу» триває
Передплата на «Дружбу» триваєШановні читачі!
Якщо ви не встигли передплатити районну газету «Дружба» на липень-грудень 2017 року, це не пізно зробити і зараз.
Вартість передплати на місяць – 12 грн.,  на 3 місяці – 36 грн., на 6 місяців – 72 грн. (без вартості поштових послуг).
Передплатити «Дружбу» можна у будь-якому відділенні поштового зв’язку за індексом 61823.
З повагою, редакція.