Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
Останні новини
» » » » Чендей і нині живе серед нас

Чендей і нині живе серед нас

09:28, 18.12.17
322
Культура
Чендей і нині живе серед насРік, що минає, позначений кількома знаковими подіями у культурному житті краю. Важливою віхою серед них є – 95-річчя від дня народження письменника Івана Чендея і вихід у світ з цієї нагоди  книжки «Іван Чендей у колі сучасників: збірник спогадів, статей, есе, художніх творів, бібліографічних джерел». Автор ідеї – сучасний закарпатський  митець Олександр Гаврош, укладачі – О.Д.Гаврош, С.С.Кіраль, І.В.Когутич, М.І.Трещак, О.В.Шмайда. Методичне забезпечення здійснила  Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф.Потушняка, профінансовано проект Управлінням культури Закарпатської ОДА.

У травні, коли власне І.Чендей і народився, в Ужгороді, Дубовому і Тячеві відбулись презентації книжки за участі дочки письменника Марії Трещак, а також укладачів Олександра Гавроша, Іванки Когутич і тячівського режисера В’ячеслава Бігуна. Нещодавно подібні презентації відбулись у Києві і Львові, тут до презентантів приєднався науковець Сидір Кіраль, що до вказаної книжки підготував дослідження «Ніс у своїй душі сонце любові до людей та України: штрихи до епістолярного портрета Івана Чендея».
Основу книжки складають спогади «Сучасники про Івана Чендея». Перелік людей, що поділилися своїми спогадами, роздумами та художніми творами, рясніє неординарними особистостями, серед яких – словацькі друзі Чендея письменник Юрій Бача, науковець Микола Мушинка, сучасні київські літератори Іван Дзюба, Микола Жулинський, Дмитро Павличко, Петро Перебийніс, Михайло Стрельбицький та інші. Ясна річ, цікаві спогади подали близькі родичі – дружина Марія, згадувана уже дочка, сестра Ольга Данко. Есе «Наш Чендей» і «Марка Івана Чендея» подав ще один наш земляк, також, як і винуватець події, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Петро Мідянка.
Цікавими й різноплановими матеріалами поділилися й інші закарпатські літератори чи наближені з різних причин близькі друзі, земляки – журналіст (колега по «Закарпатській правді») Михайло Бабидорич, чиновник від культури Василь Габорець, голова товариства репресованих Іван Коршинський, професор Іван Мешко, колеги по письменницькому цеху Петро Скунць,  Дмитро Кремінь, Дмитро Кешеля, літературознавці Дмитро Федака, Василь Марко… Свою лепту у загальний кошик вніс і автор цих рядків у вигляді спогаду «Іван» походженням із Дубового», з яким читачі «Дружби» вже мали нагоду ознайомитись.
У цих спогадах – багато цікавих фактів, штрихів до портрета не стільки Чендея-письменника, як Чендея-людини свого часу, батька, чоловіка, товариша, митця і громадянина, якому довелось пережити багато несправедливих звинувачень у чому завгодно – від віровідступництва до дискредитації радянського ладу.
У вступному слові академік Микола Жулинський привідкрив завісу історії з переслідуваннями та відвертим цькуванням Івана Чендея у вигляді статті в «російськомовному випуску газети «Закарпатская правда» від 20 березня 1969 року під назвою «Ступки, мялки и духовный мир Пригары», що належала перу доцента УжДУ Юрія Балеги, а також двох пасквілів у тій же газеті «Життя – у кривому дзеркалі» та «Чому обурилися дубівчани?»
«Не таїв зла Іван Чендей, – пише далі М.Жулинський, – і на своїх земляків-дубівчан, які підписали ганебного листа… Бо знав, що місцева партійно-радянська влада зігнала селян до місцевого клубу і змусила так званих активістів передусім вимучувати слова осуду і обурення».
Читач довідається, наприклад, про зустріч письменника з одним із таких активістів – Ільком Поповичем (по-сільському – Федоріца), про те, що І.Чендей добре знав прототипа Івана Каламара – сільського голову Івана Фіцая, з яким колись ходили разом до школи, про такі цікаві подробиці, як приїзд товаришів письменника у Дубове і їхні враження від письменникового батька Михайла Чендея, знаного дубівського характерника, про комплексні проробки 1968 – 1969 рр., про кухню з’яви загадкової статті Чендея в «Закарпатській правді» «про все і ніщо, в якій було кілька рядків про книгу «Березневий сніг» та повість «Іван», які автора не принижували», але після якої табу на письменника було знято, про заповіт митця і багато ще про що.
Цікавою сторінкою творчого доробку Івана Чендея є його статті у Розділі «Іван Чендей про сучасників», де він намагається розкрити творчі портрети митців, з якими знався, спілкувався, яких прагнув підтримати і в такий спосіб. Коло його інтересів – надзвичайно широке, тут і геніальний поет Павло Тичина, і майстри образотворчого мистецтва, земляки-закарпатці Йосип Бокшай, Федор Манайло, Ерделі, Андрій Коцка, Антон Кашшай, Володимир Микита, а також інші неординарні письменники, науковці.
І надзвичайної сили, відвертості і прямоти інтерв’ю Івана Чендея, що його взяв Олександр Гаврош, хоч і друкувалося свого часу у «Новинах Закарпаття», але дуже природньо вписалось саме у книгу «Чендей у колі сучасників»:
– А ви не надто згустили фарби у повісті? («Іван»)
– Реальне життя було набагато страшнішим.
– Ви потім зустрічалися з дубівчанами, котрі підписали «знаменитого» листа з осудом вашої книжки?
– З деким зустрічався. Це були жертви часу і системи. Я їм прощав за їхню неписьменність, необізнаність, далекість від літератури…
– Який день був найщасливішим у вашому житті?
– Їх було багато. Очевидно, той, коли я мадярським вояком повернувся з фронту і побачив батьків. Щасливим був день, коли відбувся з’їзд Народних комітетів Закарпаття і я, як делегат, підписував Маніфест про возз’єднання з Україною. Щасливим я був, і коли побачив свого першого сина у сповитку. Прекрасними були дні, коли виходили мої книжки…
– З висоти своїх років, що б Ви заповіли землякам?
– Ну, по-перше, щоби поховали мене в рідному селі на тому цвинтарі, де спочивають мій дід, батько, мати, браття, сестричка Оленка, де громадище працьовитих, славних у пісні, казці, приказці дубівчан… Україну треба берегти і дбати про те, щоби Україна була Україною…
Ось так, завдяки небайдужим людям, Іван Чендей повертається до нас, сьогоденних, аби вже не розлучатися з нами, а бути серед нас постійно, навічно, нині і повсякчас.
Михайло Носа, викладач ЗМТ, смт Дубове.скачать dle 10.5фильмы бесплатно
Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Приходьте на музичну виставу «Наталка-Полтавка»
Приходьте на музичну виставу  «Наталка-Полтавка»18 квітня на сцені районного будинку культури актори Закарпатського обласного театру драми та комедії покажуть музичне дійство (без антракту) «Наталка-Полтавка».

На Тячівщині презентують «Пласт»
На Тячівщині презентують «Пласт» З ініціативи ГО «Єдність» та підтримки районної влади 29 березня, о 14.00 год. у залі Тячівського районного ЦДЮТ відбудеться  презентація Національної скаутської організації України «Пласт».
Запрошуємо зацікавлених осіб взяти участь у заході.
ГО «Єдність».