Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » Зорею заповітною осяяне життя

Зорею заповітною осяяне життя

08:58, 05.11.18
94
Культура
Фольклорна, літературознавча праця Івана Васильовича Хланти – це цілий материк, який непросто охопити, осмислити, а тим паче, проаналізувати в силу його масштабності, глибини, багатогранності… Тому жодне із досліджень його життєвого  і творчого шляху не можна вважати вичерпним, та кожне з них відкриває якусь особливу грань цієї неординарної постаті, ще невідомі стежини пошуків і сторінки рукописів. Належить до таких праць і нарис про життя і творчість фольклориста-етнографа «Заповітна зоря Івана Хланти», підготовлений до друку нині покійним, на жаль, професором Кіровоградського університету, нашим земляком, уродженцем Руського Поля Василем Марком. 


Видана вона минулоріч обласним організаційно-методичним центром культури та Закарпатською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України і адресована студентам, вчителям та всім тим, хто цікавиться усною народною творчістю й літературою Закарпаття.
Вже сама структура видання є своєрідною проекцією багатожанрового творчого світу І.В.Хланти. Матеріал подається за розділами, що відтворюють різні етапи особистісного, творчого становлення фольклориста та широке коло його дослідницьких інтересів («Дорогами життя», «Літературно-краєзнавчі лоції», «З глибин творчості», «Доктор Хланта або наближення до абсолюту», На сусідній царині»).
Знайомлячи читачів із «самовідданим трудівником на ниві рідної культури», Василь Марко віддає І.Хланті належне й при цьому прагне «розхитати нашу задавнену традицію говорити гарні слова про людину лише над її могилою. Треба сказати їх за життя». А змальовуючи життєвий і творчий шлях Івана Васильовича, він не лишень уважно відстежує перипетії його долі, а й намагається збагнути світ його душі – поривань, настроїв, сподівань.
Не шкодуючи барв, автор відтворює благословенну пору дитинства майбутнього науковця, адже це – початок всіх початків, звідки, «мов крізь сон, долітають коломийки сусідів, односельців,… співанки старшої сестри Христини, котрі… відгукувались у серці незбагненним щемом». З перших сторінок книжки стає зрозумілим, наскільки поталанило Іванові Хланті, який народився в краю казкової природи, де «мов стіни чарівної фортеці, мріють синьо-зелені гірські хребти», й де зростав у оточенні навдивовиж обдарованих односельців, від яких впродовж майбутніх 40 років записав 20 тисяч (!) коломийок.
Уже в студентські роки в особі Івана Хланти визрівав серйозний дослідник, адже збирання фольклорних скарбів поєднував з їх вивченням.
Кажуть, талановита людина – талановита в усьому. Тож, ступивши після університету на вчительску стезю, І.В.Хланта швидко здобув репутацію прекрасного майстра педагогічної справи, й звичайна сільська школа у Біловарцях стала знаною далеко за межами Тячівщини. Проте думки про наукову роботу не полишали. Тож у зеніті слави він прокладає дорогу до аспірантури Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Т.Рильського АН України. Мрія то наближалась, то віддалялась, проте наполегливість взяла своє.
Під тиском тоталітарної системи, котра «надмірну любов» до рідного – слова, народу, історії розцінювала як прояв націоналізму, І.В.Хланта легко міг звернути з обраної стежини. Однак усі випробування – доноси, безпідставні звинувачення, заборони, звільнення за загадкових обставин з викладацької роботи в університеті, не охолодили його любові до народного фольклору. Мандруючи краєм, навідуючись у віддалені села, загублені в горах урочища, він невтомно назбирує багатющу колекцію коломийок, легенд, переказів, пісень різних жанрів.
Один із підрозділів нарису «Світ бібліографії» дає читачеві уявлення про титанічну дослідницьку працю І.В.Хланти, вкладену в підготовку бібліографічних покажчиків. До них належить і фундаментальна праця «Літературне Закарпаття у ХХ столітті» (1995), і близько двадцяти персональних покажчиків.
Над першим І.Хланта трудився п’ятнадцять років, і впродовж семи літ він намагався здолати «вето» цензури, яка не допускала книгу до друку. Та врешті-решт, в українській бібліографії з’явилося унікальне, масштабне, вражаюче видання, якого в ній іще не було. Адже воно охоплює не тільки художні твори й переклади, літературознавство, критику, фольклористику. Зі сторінок книги, а їх 967, постають представники й дослідники художньої літератури Закарпаття. Персональні покажчики присвячені окремим постатям – Степану Жупанину, Володимиру Ладижцю, Юрію Керекешу, Миколі Зимомрі, Омеляну Довганичу, Василю Вовчку та іншим. Своєрідним продовженням цієї дослідницької лінії є книжка літературних портретів «Тернистий шлях до храму», присвячена Д.Вакарову, Ю.Керекешу, Д.Кешелі, С.Паньку, П.Угляренку.
Прагнучи зробити свою книгу дохідливою для широкого загалу, Василь Марко уникає академічної сухості викладу і, при нагоді, «розбавляє» текст цікавими особистими міркуваннями й спогадами. Так, зокрема, торкнувшись Хлантової монографії, присвяченої доктору філологічних наук, професору В.Микитасю, пригадує, як той винагороджував студентів за відмінно складені іспити: хлопців рукостисканням, дівчат… цукерками.
«Червоною ниткою» третього розділу «З глибин вічності», присвяченого Хланті-фольклористу, є думка про силу покликання. Її він доносить через власні зізнання Івана Васильовича, який стверджував: «Я відчуваю якусь внутрішню потребу спілкуватися з носіями народних скарбів, вивчати і зберігати фольклор рідної землі». А також – власними висновками зі спостережень за життєвими подіями фольклориста: «Без фольклору він не прожив й дня. Навіть, відпочиваючи в санаторії «Гірська Тиса» в с. Кваси, що на Рахівщині, записав від місцевих жителів-гуцулів… понад 3 тисячі коломийок, чимало балад, колядок, щедрівок, анекдотів тощо».
Ще один плід подвижницької праці Івана Хланти – це низка збірників казок. Серед найпомітніших – «Оскар Кольберг. Казки Покуття», «Правда і кривда», «Казки Карпат», «Розумниця», «Мамине серце»…
Аналізуючи добротний масив казок, увічнених Хлантовими пошуками, Василь Марко не обминає й дискусійних моментів, розбіжностей у поглядах на спрямованість казкових творів у захисті загальнолюдських ідеалів, на взаємодію класових і моральних позицій: у пошуку істини Василь Марко принципово не зраджує ідеалам об’єктивності, критичного підходу до літературного явища.
Багатьма ліричними відступами рясніє підрозділ «Чари пісні», що промовляють про небайдужість до народнопісенних творів самого В.Марка. Ось, зокрема: «Розкошує душа, коли гортаєш сторінки цих книжок. Багато пісень буквально звучали в мені. Від дитинства вони супроводжували мене в різних ситуаціях: на весіллях, піроскубах, на гостинах, на вулиці, в полі, у клубах, концертних залах».
У ході предметного аналізу пісенного матеріалу автор особливу увагу приділяє двом збірникам: «Ой видно село: народні пісні села Арданово Іршавського району Закарпатської області» (2003 р.) та «Пісні Іршавщини». Адже вони вражають і обсягом матеріалу, й ретельним упорядкуванням. До них подано ноти, варіанти текстів, словник маловживаних слів, і «паспорт» – де, коли, ким зроблено запис.
Не обминув Василь Марко й такого зрізу дослідницької праці Івана Хланти як  вертепне дійство. Адже збірник «Закарпатський вертеп» став, на його думку, першою спробою подати найбільш повне зібрання закарпатоукраїнського вертепного дійства. А тексти і ноти книжки «Колядки» (1998 р.) багатьом допоможуть відновити в пам’яті призабуті слова і мелодії, які з давніх-давен супроводжували Різдво Христове.
Духовній пісні у житті Івана Васильовича відведена особлива роль. Вона визначила тему його докторської дисертації, яку успішно захистив 2007 року: «Жанр духовної пісні: історія та поетика (на матеріалах Карпатського регіону)». «Так реалізувалася історична справедливість – Івана Хланту возведено в доктори мистецтвознаства», – констатує В.Марко.
Ще однією точкою прикладання творчих зусиль Івана Васильовича була історія Закарпатського народного хору. Його книга «Пісня над Карпатами» відтворює основні етапи творчого шляху мистецького колективу. Водночас він порушує болючі проблеми, пов’язані з низькою зарплатою, кадровим дефіцитом, репертуаром колективу і його популяризацією.
Один з прикінцевих розділів книги – це запрошення до Копашнівського музею, заснованого І.Хлантою. Власне, він так і називається, бо створює атмосферу музейних відвідин унікального за своїм характером закладу. Який відроджує історичну пам’ять українців і посвячує в літопис літературного та культурно-мистецького життя краю.
Сюди увіходиш, як у храм, прикрашений образами, вишиваними рушниками, домотканими доріжками. А головне, що тут вирує життя – відбуваються творчі вечори, презентації, зустрічі, літературні конкурси. Неспроста Василь Марко називає його оберегом людської душі, прихистком культурної спадщини і національної самобутності українського народу.
Про потужний резонанс натхненної, багатопланової праці І.В.Хланти свідчить  об’ємний заключний розділ «Окремі видання», де вміщено перелік збірників, бібліографічних покажчиків, рецензій та відгуків, починаючи з 1977 по 2018 рр. І, насамкінець подано уривки з вдячних, сповнених захоплення відгуків шанувальників його творчості – письменників, кандидатів наук, журналістів, педагогів тощо.
Книга щедро проілюстрована фотознімками, які доносять до читача дух часу, в якому творив відомий фольклорист, та калейдоскоп подій, в центрі яких опинявся завдяки небуденній, подвижницькій праці, що несе людям золоті плоди знань, естетичної насолоди, гордості за свій мудрий і талановитий народ.
Ганна Макаренко.

Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Приходьте на музичну виставу «Наталка-Полтавка»
Приходьте на музичну виставу  «Наталка-Полтавка»18 квітня на сцені районного будинку культури актори Закарпатського обласного театру драми та комедії покажуть музичне дійство (без антракту) «Наталка-Полтавка».

«Гаряча лінія» – про призначення субсидій на опалювальний сезон
«Гаряча лінія» – про призначення субсидій на опалювальний сезонДержавна установа Закарпатський обласний контактний центр спільно з Департаментом соціального захисту населення Закарпатської ОДА 20 вересня 2018 року проведуть прийом звернень громадян у телефонному режимі.

Відбудеться виїзний прийом
Відбудеться виїзний прийомПовідомляємо, що 30.08.2018 р. спеціалісти управління проведуть виїзний прийом громадян у Нижньоапшанській сільській раді, де створено віддалене робоче місце з обслуговування громадян с.Нижня Апша та прилеглих населених пунктів. Будуть надаватись консультації щодо пенсійного забезпечення, порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, а також прийом заяв та документів майбутніх пенсіонерів, заяви про реєстрацію на веб-порталі ПФУ та СМС-інформування, замовлення довідок, заяви про надання довідки ОК-5 про нараховану заробітну плату, прийом анкет для оформлення пенсійного посвідчення.
Тячівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області.

Запрошуємо на міжнародний волейбольний турнір
Запрошуємо  на міжнародний волейбольний турнір25-26 серпня на території бази відпочинку «Слатіна» (смт Солотвино) відбудеться Міжнародний турнір з волейболу серед чоловіків та жінок з нагоди Дня незалежності України. У ньому візьмуть участь 16 команд з Румунії, Молдови та України. 
Урочисте відкриття турніру – 25 серпня о 10.00 за к.ч. Запрошуємо вболівальників на спортивне свято.
Оргкомітет.