Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » Екологічний вплив гідроенергетики на навколишнє середовище

Екологічний вплив гідроенергетики на навколишнє середовище

14:36, 30.10.17
330
Довкілля
У результаті проведення на Тячівщині громадських слухань щодо побудови міні-ГЕС на одній із найчистіших річок України та Європи – річці Тересві у місцевого населення про роботу міні-ГЕС виникає ряд питань щодо їх роботи.

З різних форм водної енергії найбільше значення з точки зору широкого практичного застосування на сучасному етапі має використання механічної енергії води, яке досягається спорудженням гідроелектростанцій (ГЕС) різних видів.
Гідроелектростанції зазвичай будують на річках, споруджуючи греблі і водосховища.
Гідроелектростанція (ГЕС) складається з греблі, що підпирає воду в руслі річки, і будівлі ГЕС, що міститься з низової сторони греблі. У будівлі розміщене енергетичне обладнання – турбіни, генератори тощо. Вода від греблі до будівлі ГЕС підводиться напірними трубопроводами.
У більш складних проектах, зокрема гірських, як на річках Закарпаття, до складу ГЕС можуть входити різного виду водопідвідні деривації (відкритий канал, тунель та ін.), напірний трубопровід, відвідні споруди (у вигляді відкритого каналу, тунелю й ін.).
Багаторічний досвід використання енергії води виявив великі недоліки гідроенергетики. Один з основних – нерівномірність природного стоку річок. Він може бути подоланий шляхом створення водосховищ, які регулюють стік: під час паводку та повноводдя водосховища наповнюються, а далі спрацьовують. Але створення водосховищ тягне за собою ряд негативних для навколишнього середовища наслідків.
Водосховища впливають на природний режим річок, оскільки змінюють їх гідрологічний і температурний режим, затоплюють великі території (у співвідношенні до русла), викликають зсувні процеси, перебудову сільського господарства і природних екологічних систем. Вплив водосховища виявляється також вище та нижче за течією, у дельтовій області рік.
Будівництво гребель і водосховищ створює серйозні проблеми. По-перше, греблі перешкоджають міграції риб, затримують твердий стік і стік біогенів (азоту і фосфору), змінюють береги, знижують паводки.
Також  відбувається зміна клімату в прибережній смузі (пік дощового періоду пересувається з осені на літо тощо).
Крім цього, погіршується якість води внаслідок зменшення проточності, дефіциту кисню, збільшення азоту і фосфору, появи синьо-зелених водоростей, повторного забруднення.
У зв’язку з цією проблемою при спорудженні водосховищ слід враховувати формування і розвиток вищої водної рослинності. Як правило, при створенні водосховищ і підвищенні рівня води швидкість течії зменшується, збільшення виносу поживних речовин з ґрунту. Ці обставини викликають утворення застійних зон на деяких площах під поверхнею води, що сприяє надмірному розвитку водоростей, особливо синьо-зелених – так званому «цвітінню води».
Змінюється смак і колір води, оскільки у воду з водоростей потрапляє велика кількість виділень і погіршується кисневий режим; забиваються фільтри водозабірних споруд і порушуються нормально збалансовані у водоймі процеси обміну речовин і заміна одних видів іншими, більш пристосованими до таких, менш сприятливих, умов. Складність створення сприятливих умов для росту і розвитку макрофітів полягає в тому, що при надлишковому розвитку вони з фактора берегозакріплення і самоочищення води стають фактором, що сприяє підтопленню і заболочуванню берега, а при відмиранні – фактором самозабруднення води.
Спостерігаються значні біологічні наслідки – поширення інфекційних захворювань, збільшення збудників хвороб, особливо, якщо риба вимирає в дериваційних трубах, каналах (з’являється великий сморід, як на міні-ГЕС у с.Красна).
 Флора і фауна (іхтіофауна) зазнають значного впливу, що приводить часом до повної перебудови.
Регулювання стоку і зрізування паводку супроводжуються зневодненням рік нижче греблі, зниженням рівня ґрунтових вод і спустошенням заплавних земель; поблизу дериваційних споруд спостерігається підтоплення і заболочування територій, прилеглих до деривації; тобто, якщо мова йде про р.Тересву, то після міні-ГЕС у с. Калинах, річки, яка знаходиться нижче не буде; а в руслі після дощу, буде просте болото!
Виникає порушення стійкості схилів – поява зсувів, абразія берегів; іноді ці явища набувають характеру катастроф, як, наприклад, катастрофа в Італії 1963 p., коли в водосховище Вайонт звалився гірський масив об’ємом 240 млн.м3, в результаті чого загинуло 3 тисячі людей, завдано великих матеріальних збитків. Береги річки Тересви також дуже схильні до зсувів, приклад біля с.Біловарці, де берег постійно зсувається до річки. А при побудові міні-ГЕС ці роботи можуть привести до катастрофи.
При будівництві ГЕС спостерігається «наведена» сейсмічність. З цим явищем вперше зіткнулися лише у 60-х роках після землетрусів в Індії (1967 р.) і Греції (1968 р.). У 1976 році нараховувалось 20 випадків чітко встановленого зв’язку між підвищенням сейсмічної активності і початковим наповненням водосховищ. Але відомо, що Тячівський район також відноситься до зони з підвищеною сейсмічною активністю! Тобто, ця сейсмічність у нас уже є, тож не провокуймо штучного виникнення землетрусу, який зруйнує все навкруги, разом з міні-ГЕС.
Будь-яке гідротехнічне будівництво пов’язане, як правило, з вирубкою лісів, знищенням рослинного покрову, скиданням неочищених стічних вод, залишків горючих і мастильних матеріалів; при застосуванні гідромеханізації збільшується помутніння водойм, створюється шум та інші перешкоди. Це ж чекає і долину річки Тересви, у випадку будівництва міні-ГЕС.
Великі труднощі при гідротехнічному будівництві викликають питання збереження рибних запасів (зокрема, цінних видів струмкової форелі і лосося Дунайського, які піднімаються на нерест). При будівництві греблі виникають проблеми пропуску риби у верхній б’єф і літнього потоку риби та її молоді в пониззя річок, необхідність створення штучних нерестилищ замість затоплених водосховищем, рибозагороджувальних споруд та ін.
Гідротехнічне будівництво на річках без створення спеціальних споруд привело до різкого скорочення, а в деяких місцях до повної втрати багатьох популяцій прохідних і напівпрохідних риб (наприклад, лососевих, сельдєвих та ін.) як у нашій країні, так і за кордоном, оскільки потік молодої риби через турбіни без рибопропускних споруд неможливий, або веде до значного травматизму і загибелі риби.
Яскравим прикладом цього є знищення риби у верхніх б’єфах річки Тересви, де поступово зникають унікальні види риби, зокрема форель.
Треба вказати на ще один негативний наслідок створення водосховищ. За останні 50 років люди штучно заповнили водойми приблизно 10 трильйонами тонн води. Наприклад, гребля Братської ГЕС утворює найбільше у світі водосховище, яке вміщує 169 млрд. кубометрів води. Це більше трьох річних стоків Дніпра. Гребля Токтогульської ГЕС на р. Нарин ще вища – 230 м, Нурекський гідровузол на р.Вахш має греблю висотою в стоповерховий хмарочос. Потужна гребля Красноярської гідроелектростанції перегородила велику річку Єнісей і створила водосховище об’ємом 100 млрд. кубометрів води.
У результаті переміщення води з океанів на континенти маса Землі навколо екватора зменшилася, а в Північній півкулі, де найбільше водосховищ, збільшилася. Таке зміщення маси, як думають учені, прискорило обертання Землі, оскільки вода опинилася ближче до осі обертання. Більш швидке обертання скорочує день. Через ефект водосховищ день за останні 50 років скоротився приблизно на 8 мільйонних часток секунди.
Оскільки штучні водосховища розташовані на земній кулі несиметрично, запаси води в них «зсунули» і земну вісь приблизно на 60 см від Північного полюсу вбік західної частини Канади. Таким чином, створення штучних водойм тягне за собою достатньо великі за масштабами (глобальні) наслідки, і ще не всі з них ми маємо змогу оцінити.
Як бачимо, гідроенергетика на сучасному етапі не відповідає тим екологічним вимогам, що висуваються до неї, тому її подальший розвиток і вдосконалення мають бути пов’язані з виробленням нової концепції або, у крайньому разі, із суттєвим переглядом існуючих принципів використання енергії води.
Отже, як бачимо, робота гідростанцій приносить велику шкоду екології навколишнього середовища. Будівництво не можна вести там, де є невеликі запаси енергії води, як на річці Тересва, на гірських річках, так як у Закарпатті, зокрема на річці Тересва, робота міні-ГЕС небезпечна через високий рівень сейсмічності нашого району; скорочуються і стають нерегульовані пропуски води з водосховищ по 10-15 днів (аж до їх відсутності), призводять до перебудови унікальних заплавних екосистем по всьому руслу річки. А це тягне за собою забруднення річок, скорочення трофічних ланцюгів, зниження чисельності риб, елімінацію безхребетних водних тварин, підвищення агресивності компонентів гнусу (мошки) через недоїдання на личинкових стадіях, зникнення місць гніздування багатьох видів перелітних птахів, недостатнє зволоження заплавного грунту, негативні рослинні сукцесії (збіднення фітомаси), скорочення потоку біогенних речовин в океани.
Крім того, відомо, що при проходженні води через гідротурбіну, яка знаходиться на 3-5 м нижче від електрогенератора з потужним електромагнітним полем, вода змінюється. Від впливу електромагнітного поля гине майже вся мікрофлора та мікрофауна, яка призначена для природного очищення водного басейну; в рукотворних водосховищах накопичуються шкідливі відходи та радіонукліди; змінюється рівень грунтових вод навколишньої місцевості; русло річки Тересва може залишитися взагалі без води.
Міні-ГЕС, побудовані в Європі, в скалистих районах Альпійських, чи Скандинавських гір, розраховані на воду від інтенсивного танення гірських снігів і льодовиків в літній період, тобто ріки стають більш повноводні саме в гірській місцевості. Водозабір і водосховище займає малу частину русла річки. В Карпатах інша природа гірських потічків і річок, в літній період кількість води зменшується на 30-50%, тому вода не може бути використана для технічних цілей. Найкраще чисту воду карпатських річок використовувати як питну. Саме потреба в питній воді є найбільш необхідною. Проблема нестачі питної води наростає з кожним роком в регіоні, в державі і в Європі.
Тому, якщо врахувати ціну землі, затопленої водосховищем, ціну чистої живої води, яка стає «мертвою» після турбіни, неоднаковий водний потік в гірській річці Тересва протягом року (то вона мілка, то повноводна) та інші перераховані фактори, катастрофічні наслідки у випадку землетрусу, то шкода від роботи міні-ГЕС не співрозмірна з вартістю виробленої енергії, в якій Україна не має потреби.
М.Цимбаліста, викладач, лауреат премії ім.А.Волошина, член громадської Ради, голова громадської організації «Злагода».скачать dle 10.5фильмы бесплатно
Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Продається будинок

Продається будинокПродається будинок в с.Нересниця по вул.Крички. Тел.: 0987715588.