Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
Останні новини
» » » » Гора Лисоня на Тернопільщині – величний символ боротьби за волю України та звитяги Українського Січового Стрілецтва

Гора Лисоня на Тернопільщині – величний символ боротьби за волю України та звитяги Українського Січового Стрілецтва

11:02, 19.12.16
1414
Суспільство
Нещодавно на Тернопільщині відбулися численні заходи державного значення з вшанування сотої річниці бою січового стрілецтва на горі Лисоня. Найважливіші та наймасовіші, звісно, проведені на місці цих історичних подій з 2 по 5 вересня 2016 року. Саме в ці дні, 100 років тому, Галичину сколихнула одна з найбільших бойових операцій в історії Українського Січового Стрілецтва, що увійшла в історію Легіону УСС під назвою "Кривавий тан”. Тоді, на горі Лисоні відбувся найжорстокіший бій українців із росіянами в ході війни. Загалом 100 років тому, на теренах Галичини, Буковини, Волині тощо відбувалися широкомасштабні запеклі битви, які нам відомі, як «відбиття Брусіловського прориву» в серпні-жовтні 1916 року.
 За словами одного з авторів книги про ці події: «…бої за Лисоню були найкривавіші в цілій історії Стрілецтва. Там сповнили УСС більше як свою повинність. Від того дня ніхто з ворогів не посмів порушити доброго імені стрілецтва та поменшити його славу». Усього ж протягом серпня-вересня 1916 року на Бережанщині, за різними підрахунками, загинуло, було поранено або потрапило в полон понад 1300 стрільців.
Січові стрільці знали, на що йдуть, захищаючи свою землю зі зброєю в руках. Знали, що коли прийде у їхній дім Російська імперія, то знищить усе українське — мову, культуру, звичаї... У 2014 році, коли в Донбас прийшов «русский мир» у вигляді танків і гармат, українці пересвідчилися: тривоги січових стрільців були небезпідставними.
Гора Лисоня на Тернопільщині – величний символ боротьби  за волю України та звитяги Українського Січового Стрілецтва
Російський царат посилав військо, щоб прибрати до своїх рук Галичину. На окупованих землях закрили українські видавництва, розгромили осередки «Просвіти», представників місцевого духовенства заарештували й заслали до Московської губернії. Протидія українців-галичан була закономірною. Легіон УСС став виразником й оборонцем прав та сподівань свого народу, захисником рідного краю. Разом з тим, бої Легіону УСС з частинами російської армії можна сміливо назвати братовбивчими. Адже російська армія рекрутувала мільйони українців зі східних областей, аби їх руками захопити західні землі.
Влітку 1916 року російські війська атакували австрійські позиції, розташовані вздовж річки Стрипи.  У районі гори Лисоні, біля Бережан, закріпився полк Українських Січових Стрільців у складі 1650 стрільців та 47 старшин. Патріоти мали основне завдання: захищати село Потутори та шлях із Підгайців на Бережани. Головний плацдарм — гора Лисоня. Бойові дії за Лисоню відбувалися в декілька етапів та з перемінним успіхом. Розпочалися 14 серпня 1916 року.
Гора Лисоня на Тернопільщині – величний символ боротьби  за волю України та звитяги Українського Січового Стрілецтва
15 серпня 451-ий Порятинський полк росіян розпочав наступ на Лисоню. Сам бій відбувався в лісі. Обстріл здійснювали 36 російських гармат.  
На початку вересня 1916 року 7-а російська армія розпочала новий наступ на позиції австро-німецької південної армії, що тримала оборону від Галича до Зборова.
Бойові дії на Лисоні відновилися 2 вересня 1916 року. 4 вересня російські війська перейшли річку Золота Липа, турецький 77-й полк відкинув ворога назад.
Гора Лисоня на Тернопільщині – величний символ боротьби  за волю України та звитяги Українського Січового Стрілецтва
16 вересня росіяни пішли у чергову атаку, застосувавши отруйний газ проти 61-го та 62-го полків турецьких військ.
29 вересня розпочався наступний етап боїв, до якого російські війська добре підготувалися: на цю ділянку фронту перевели кавказький корпус та понад 150 гармат. Російські війська штурмували позиції австрійської армії протягом трьох днів. Росіяни розбили угорський полк і вийшли в район села Потутори, де дислокувався Легіон УСС. Стрільці мужньо тримали оборону, однак сили були нерівні. Окремим загонам стрільців вдалося прорвати кільце оточення і вийти до Бережан. В тилу залишилась неушкоджена технічна сотня.
Бої на горі Лисоні стали однією з найтрагічніших сторінок історії українського стрілецтва, оскільки після цих боїв в лавах УСС залишилось 150 стрільців.
Гора Лисоня на Тернопільщині – величний символ боротьби  за волю України та звитяги Українського Січового Стрілецтва
На цьому воєнні дії не закінчилися. Вояки австро-угорської армії перебували тут впродовж жовтня та листопада 1916 року. В кінці жовтня відбувся завершальний акорд боїв за Лисоню. Атаки росіян продовжувались і надалі з перемінним успіхом. У листопаді 1916 року бої стихли.
Отже, в боях за Лисоню січові стрільці проявили надзвичайну витривалість та мужність.
Однак така звитяга здобулася надзвичайно високою ціною: величезні людські втрати вбитими, пораненими та полоненими. В боях на Лисоні проявилася найбільша трагедія українського народу часів Першої світової війни — українці воювали проти українців у лавах двох ворожих армій. Проте боротьба Легіону УСС не була даремною, оскільки січовики створили потужну стрілецьку ідейно-культурну спадщину, яку залишили наступним поколінням як вірний орієнтир у боротьбі за волю України.
Саме тому цьогоріч гору Лисоню відвідали тисячі людей. Після урочистого сходження молебень за полеглими, за Україну та освячення Стрілецької каплиці Покрови Пресвятої Богородиці здійснили Високопреосвященні Священнослужителі трьох Церков.  
Гора Лисоня на Тернопільщині – величний символ боротьби  за волю України та звитяги Українського Січового Стрілецтва
В боях за Лисоню основна звитяга належить безсумнівно Полкові Українських Січових Стрільців. Хоча більшість безпосередніх учасників героїчної битви були з Галичини і Буковини, серед них було багато вихідців з Закарпаття. Це 35-й піхотний полк Крайової оборони, 310-й мадярський полк тощо. Був там і мій дідусь – Іван Ілліч Одовічук (на фото). Родом він з Балківців, древнього українського південно-буковинського села Серетського повіту Герцогства Буковина Австро-Угорщини (тепер Румунія, повіт Сучава). На момент описаних подій він був молодим, практично не «обстріляним» офіцером 35-го піхотного полку Крайової оборони у початковому званні фенріх. За результатами запеклих боїв за Лисоню його з листопада 1916 року підвищено до лейтенанта 35-го полку піхоти та нагороджено черговою медаллю «За Хоробрість». Зокрема, на світлині 1916 року він вже після поранення зі стрічкою цієї медалі (практично найвищої нагороди для свого звання, яка давала право на довічну пенсію). До речі, саме в ході лікування був запрошений на аудієнцію до австрійського архікнязя Вільгельма Франца (псевдо Василь Вишиваний), а в госпіталі мав зустріч з самим цісарем, який відвідав поранених.
Причому, дідусь Одовічук Іван був безпосереднім учасником боїв за Лисоню і в 1916, і в 1919 році. Перший раз як молодий офіцер 35-го піхотного полку Крайової оборони, а вдруге – як досвідчений бойовий поручник Галицької армії. Тема Битви за Лисоню для Івана Ілліча була надзвичайно близькою. Пекучі спогади спонукали його до написання поетичного твору «Лисоня». Присвячений він пам’яті побратимів до 5-річчя тих історичних подій. Правда, опублікований він в тижневику «Самостійність» аж через 14 років, фактично до 20-річчя (25.08.1935). Загалом йому та його побратимам впродовж 1914-1920 років довелося перенести всі страхіття війни, включно з поразками, голодом, холодом, хворобами, зрадою, оточенням та інтернуванням. Це негативно вплинуло на їх здоров’я, але не зламало духовно. Після боїв Першої Світової війни та Боротьби за державність України в лавах військових формувань ЗУНР Іван Ілліч повернувся з дружиною в рідні Балківці, які на той час опинилися в складі Румунії. Повернення додому теж було нелегким випробуванням. Влада Румунії позбавила прав громадянства учасників Перших визвольних змагань. Адже румуни в свій час підступно ударили по тилах УГА, виступивши союзником поляків. Всіх брали під нагляд повітової таємної поліції «сигуранци» і жандармерії за місцем проживання як неблагонадійних та небезпечних. Багато вояків Перших визвольних змагань через це змушені були згодом емігрувати з батьківщини. Про мужність та вірність Івана Ілліча національній ідеї в цей період яскраво свідчить його патріотичний поетичний твір «Лисоня» та ряд ранніх патріотичних статей. А головне він не втратив намірів наполегливо працювати для держави України. Саме цієї незламної віри в свою правоту та енергії бракує багатьом нашим сучасникам.
Та все ж хочеться вірити, що неофіційне гасло «відстояли тоді – переможемо й зараз!» актуальне й нині.
Гора Лисоня на Тернопільщині – величний символ боротьби  за волю України та звитяги Українського Січового СтрілецтваГора Лисоня на Тернопільщині – величний символ боротьби  за волю України та звитяги Українського Січового СтрілецтваГора Лисоня на Тернопільщині – величний символ боротьби  за волю України та звитяги Українського Січового Стрілецтва
Ярослав Одовічук,
смт Тересва.скачать dle 10.5фильмы бесплатно
Читайте також:
Коментарі:
Аватар
Яррі Одл 6 грудня 2017 11:53
  • Подобається
  • 0
Тільки там, де пам'ятають загиблих, є ті, хто захищає живих!

Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Запрошуємо на міжнародний волейбольний турнір
Запрошуємо  на міжнародний волейбольний турнір25-26 серпня на території бази відпочинку «Слатіна» (смт Солотвино) відбудеться Міжнародний турнір з волейболу серед чоловіків та жінок з нагоди Дня незалежності України. У ньому візьмуть участь 16 команд з Румунії, Молдови та України. 
Урочисте відкриття турніру – 25 серпня о 10.00 за к.ч. Запрошуємо вболівальників на спортивне свято.
Оргкомітет.
Тячів відзначить День міста 15-16 вересня
Тячів відзначить День міста 15-16 вересняТаке рішення було прийняте на засіданні двадцять четвертої (позачергової) сесії Тячівської міської ради сьомого скликання, яке відбулося 26 липня.
Цьогоріч День Тячева та 689-у річницю від першої документальної згадки про місто святкуватимуть традиційно упродовж двох днів – 15-16 вересня. 
Вл. інф.
Розпочинається сезон полювання
Розпочинається сезон полювання4 серпня ц.р. розпочинається сезон полювання на дику птицю. Початок – о 18.00. Здійснювати полювання дозволяється за умови сплати членських внесків та наявності дозвільної і контрольної карток.
Ні пуху, ні пера!
В.Сойма, т.в.о. голови УТМР.