Хто, бодай, один раз милувався вишитими картинами Лілії Мазяк з Підплеші, ніколи не зможе їх забути. Адже в них відчувається й філігранна майстерність авторки, і її бездоганний, вишуканий смак. На барвистих полотнах, витворених з крихітних хрестиків, застигли величаві храми, мальовничі пейзажі, яскраві квіткові композиції. А ще в її колекції чимало ікон, до речі, кілька з них стали окрасою греко-католицького храму.
Вишивкою Лілія захопилася ще в дитинстві. Правда, це було лишень одне із хобі кмітливої дівчини, яка тягнулася й до знань, і до творчості в різних проявах. Батьки – вчителі Іван Іванович та Юлія Петрівна Тиводари усіляко заохочували й раділи з успіхів донечки, якій вдавалося все, за що бралася.
Школу дівчина закінчувала в Тячеві, і з першої спроби вступила на
медичний факультет УжДУ. Здобувши омріяну спеціальність, Лілія Іванівна у
1996-му розпочинає медичну кар’єру лікарем-терапевтом Нересницької
дільничної лікарні, де незмінно трудиться по сьогодні. Проте, лікар за
покликанням, вона залишається митцем у душі, й ледь випаде вільна
хвилина, залюбки чаклує над черговою вишивкою, на котрій все виразніше
проступають контури майбутньої картини.
Донька Яна – вся в неньку,
вона теж стала лікарем, й також небайдужа до рукоділля – з такою ж
насолодою й терпеливістю поринає вечорами у світ вишивання, як і мама.
Уважно придивляється до вправної голки в матусиних й бабусиних руках
маленька Христинка. І не виключено, що згодом стане продовжувачкою
гарної родинної традиції. Хоча має шанси успадкувати ще одне захоплення,
бо татко, Олег Романович, неабиякий поціновувач давнини – колекціонує
раритетні речі побутового вжитку, зокрема знаряддя праці, якими колись
користувалися наші предки. Тож на подвір’ї, біля печі, гостей зустрічає
незвичайна експозиція – близько двадцяти прасок, лампаші, чесальниця та
інше.
Любов до краси й повага до давнини створюють особливу атмосферу в цій незвичайній родині…
Оксана Кубарич, зав. клубу с. Підплеша.
скачать dle 10.5фильмы бесплатно
142
Хто, бодай, один раз милувався вишитими картинами Лілії Мазяк з Підплеші, ніколи не зможе їх забути. Адже в них відчувається й філігранна майстерність авторки, і її бездоганний, вишуканий смак. На барвистих полотнах, витворених з крихітних хрестиків, застигли величаві храми, мальовничі пейзажі, яскраві квіткові композиції. А ще в її колекції чимало ікон, до речі, кілька з них стали окрасою греко-католицького храму.
0
ПП Бокоч І.М. потрібні на роботу працівники на посаду вантажника, оператора комп’ютерного набору, водія, експедитора. Звертатись за адресою: с. Нересниця, вул. Празька, 22. Тел.: 067 310 85 20.
Запрошуємо на роботу працівника на посаду кореспондента. Вимоги: творчі здібності, знання мови. Редакція «Дружби».