Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » …Й однією ретро-садибою на Тячівщині стане більше

…Й однією ретро-садибою на Тячівщині стане більше

15:14, 12.10.18
366
Тячівщина / Культура / Суспільство / Сільське життя
…Й однією ретро-садибою на Тячівщині стане більшеСхоже, в скорому часі на «музейних меридіанах» Тячівщини з’явиться ще один цікавий об’єкт. Підготовка вже йде повним ходом: фундатор нової скарбниці старожитностей – тереблянський ентузіаст Степан Чопик-Микунда, попри щоденну працю у столярній майстерні та сезонні пасічницькі клопоти, старається, бодай, часинку-другу урвати для облаштування музейної оселі. Роботи – безмір, посувається вона неквапом, адже все робиться власними зусиллями й коштом. Проте основні обриси майбутньої ретро-садиби вже намітились. Здійснивши «перепланування» й невеличку реконструкцію, Степан Іванович тильну частину будинку перетворив на фасад. Тож, перш, ніж переступити поріг давньої дерев’яної хатини, гість потрапляє на вузький турназ (ганок) з фігурними дерев’яними підпорками. Тут господар планує розмістити експозицію давнього традиційного «гардеробу» місцевих селян. Один із вуйошів, до речі, уже знайшов собі тут місце. Цінну інформацію несе в собі й прилаштована на терасі плаха – широкий зріз букового дерева. З таких у давнину зводили дерев’яні будинки наші предки. Цей експонат, що виявився непідвладним часові та шашелі, засвідчує неординарну міцність матеріалу.

– Свій музей я задумав зробити функціональним, – розповідає Степан Іванович. – Тут буде чимало діючих знарядь праці. Скажімо, ось «стілець» для виготовлення «драниць» – колись популярного кровельного матеріалу. Сам по собі пристрій малоцікавий, проте, коли з-під тесака з’являються рівненькі, акуратні дощечки, це – заворожує. Зможуть гості музейної світлиці отримати і майстер-клас зі ткання на кроснах, й поспостерігати за тим, як я виготовляю трембіти… Ніяких секретів ні від кого не будемо таїти.
Тривають роботи і в  другій половині будинку. Тут, зокрема, довелося встановити нові сволоки (геренди), бо старі, дубові колишній господар познімав, вважаючи, що ще стануть йому в нагоді.
Загалом оселя й зараз справляє враження добротної, просторої. Тож, вочевидь, вона колись  помітно вирізнялася на тлі давніх убогих хатин.
– Справа в тому, що зводив її заможний односелець, – розповідає Степан Іванович, – Юрій Чопик (по-сільському – Микулишинець) у 1912 році, коли повернувся  із заробітків з Америки. Я ж викупив хату у 1994-му, за 400 доларів. Це були немалі  гроші, проте задля здійснення мрії не пошкодував їх.
…Заповнити просторі кімнати Степан Чопик з дружиною Любов’ю Іванівною матимуть чим. У них вже назбиралася сила-силенна старожитностей, що примандрували сюди з різних кінців села.
– Буває, людині річ не потрібна, однак і викинути її шкода. То приносить до нас, бо знає, що тут не пропаде, – ділиться господиня.
Так надвірна прибудова на обійсті Чопиків перетворилася на «зберігальну камеру» раритетів різного роду й різних часів. Чого тут тільки немає!
– Ось віз, яким возили з Тереблі сіль у сусідні села, а ось давня «платяна» шафа з різьбленими візерунками на дверцятах, – хвалиться Степан Іванович. – Намічається у нас і невеличкий «вертепний розділ», багаті й тканими речами – доріжками, велахами (покривалами), рушниками, сорочками, свитами…
А ще тут маса іншого причандалля – годинники, лампаші, посуд, ланцюги, корита, мішки, праски, колоди… Поки що в довільному, хаотичному порядку, все це  чекає свого часу, щоб вже в належному, охайному вигляді зайняти своє місце на музейних полицях. Тож і в цьому плані на Чопиків чекає чимало роботи. Та обох їх, фанатично закоханих у давнину рідного краю, це анітрохи на лякає.
– У нас це – родинне, – ділиться Любов Іванівна, бо передалося й синам. Двоє з них – Іван та Михайло навіть здобули освіту істориків в УжНУ, Степан – закінчив будівельний факультет, проте в усьому, що стосується краєзнавчої дослідницької праці, радо підсобляє.
Любов Іванівна, користуючись нагодою, розповідає ще й про синівське захоплення гардами – витонченими прикрасами з бісеру. Їх вміють в’язати усі троє, однак найбільших успіхів досяг у цій справі Іван. Його розкішна колекція часто красується на районних виставках у дні свят і урочистостей.
Самого господаря можна назвати літописцем рідної Тереблі, адже на сьогодні є автором цілого ряду історичних нарисів і книг про рідне село та його непересічних земляків. У цій затишній оселі зберігається своєрідний архів газетних видань, багатюща книжкова бібліотека…
Вочевидь, таким буває справжнє покликання, яке спонукає шукати, діяти, сподіватись, не помічаючи перешкод, людського нерозуміння, не втомлюючись й не збиваючись з курсу на довгій дорозі.
Ганна Макаренко.
…Й однією ретро-садибою на Тячівщині стане більше…Й однією ретро-садибою на Тячівщині стане більше…Й однією ретро-садибою на Тячівщині стане більше
Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Приходьте на музичну виставу «Наталка-Полтавка»
Приходьте на музичну виставу  «Наталка-Полтавка»18 квітня на сцені районного будинку культури актори Закарпатського обласного театру драми та комедії покажуть музичне дійство (без антракту) «Наталка-Полтавка».

Завітайте на свято!
У середу, 9 січня, на площі Поштовій м. Тячів відбудеться районний огляд-конкурс «Вертеп-2019». 


Коли і де відбудеться колядницький фестиваль?
З 10 січня розпочнеться традиційний районний  фестиваль колядок серед дітей «Віфлеємська зірочка», який проводиться за сприяння народного депутата України Василя Петьовки.

В’ячеслав Бігун покаже нові мотиваційні фільми
4 січня, в п’ятницю, відбудеться показ і обговорення у Тячеві нових авторських фільмів вченого-юриста і кінематографіста В’ячеслава Бігуна за участю автора та творців стрічки. Глядачі зможуть переглянути нові фільми автора. Перший – «Моро. Розвідка долі» (док., біографія, історія, війна, 15 хв.). Мирний закарпатець приймає виклик долі захистити Батьківщину в новій європейській війні. Він стає розвідником, випробовуючи себе перед обличчям смерті та ворогів, вимолюючи у Бога не лише життя, але й добру дружину. Піднятися над буденністю теми дозволить поезія, яка доповнює кіноформу автора.


Триває реалізація дров паливних
Лісівники ДП «Мокрянське ЛМГ» традиційно реалізовують дрова паливні для населення, підприємств, установ та організацій. Громадяни, яким дрова потрібні для власних потреб, можуть звертатися у адміністрацію лісгоспу чи найближче  лісництво, де реалізовують деревину у встановленому порядку, за визначеними відпускними цінами.