Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » Яким був Тячів у Середньовіччі, городяни дізнались на відкритій екскурсії

Яким був Тячів у Середньовіччі, городяни дізнались на відкритій екскурсії

15:52, 02.01.19
281
Тячівщина / Суспільство
16 грудня, третьої неділі місяця, у Тячеві, як і в інших закарпатських райцентрах, вже вдруге відбулася відкрита екскурсія. Незважаючи на сильний снігопад, городяни, які цікавляться історією міста, прийшли послухати, яким був Тячів у період Середньовіччя.


Як і першого разу, пізнавальну мандрівку крізь час провів голова Регіональної туристичної організації Закарпаття, професор УжНУ Федір Шандор. Городяни дізнались чимало цікавого про походження назви міста, його перших поселенців та важливі події в його минулому. 
Цікаво, що за історичними відомостями, місто виникло на протилежному березі Тиси, де нині розташоване румунське село Малий Тячів. Назва поселення походить від німецьких слів «Дойч Ау» («Німецька Поляна»). На території сучасного міста люди не жили, тут були орні землі. Коли внаслідок землетрусів ріка змінила русло, сакси-першопоселенці  почали заселяти інший берег. 
Перша письмова згадка про Тячів зафіксована 1329 року, коли угорський король Карл Роберт Анжу заборонив городянам платити податки місцевим феодалам Драгам, натомість вони поповнювали королівську казну. Втім, місто існувало і до того часу. 
Найстарішою будівлею Тячева є реформатський собор, який належить до кальвіністського напряму з центром у Швейцарії. Спочатку храм був римо-католицьким, без дзвіниці, яка була прибудована пізніше. Лише у XVI ст. церква стає реформатською. 
У Середні віки у Тячеві був пункт прийому солі, яку звозили з навколишніх сіл. Звідси її сплавляли на бокорах до Нового Саду (нині Сербія). Закарпатські бокораші доправляли вантажі лише до Вилока. Далі бокорами правили угорці разом з власниками товарів. Ті закарпатці, кому вдавалося доплисти до моря і привезти додому гроші, вшивали у свої шляпи (калапи) морські мушлі. 
Також у Тячеві, а ще в Буштині, Тересві, Великому Бичкові можна було перевести в готівку гроші. Тому у цих поселеннях розвивалася торгівля, з’являлися корчми. 
Були в історії Тячева й часи, коли він був позбавлений статусу коронного міста і приписаний до Хустського замку. 
У XVII ст. фіксується поява у Тячеві єврейської общини. Загалом, за статистикою, на початку XVIIІ ст. у місті жило 1700 реформатів, майже 500 римо-католиків, 1800 греко-католиків, 600 юдеїв, 7 лютеран.   
Також городяни довідались цікаві факти про відомих людей, чиї життєві долі пов’язані з Тячевом, серед яких угорський художник Шимон Голлоші, архітектор, політичний діяч, дизайнер Женьо Падані Гуляш, відомий угорський письменник Жигмонд Моріц.
Наступна екскурсія для всіх охочих пройде третьої неділі січня.
Н. МАДЖАРА.
Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Графік роботи віддалених робочих місць працівників Тячівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області в сільській раді с. Вільхівці і с. Нижня Апша у 2019 році
Працівники відділу обслуговування громадян управління Фонду прийматимуть громадян з різних питань пенсійного законодавства у створених віддалених робочих місцях: 
- сільської ради с. Вільхівці другого та третього вівторка щомісяця з 10.00 до 12.00 год. к.ч.
- сільської ради с. Нижня Апша першого та третього четверга щомісяця з 10.00 до 12.00 год. к.ч.
Адміністрація управління.

1 квітня стартує місячник добровільної здачі зброї
Поліція проводить профілактичні заходи з вилучення із незаконного обігу зброї. Черговий місячник стартує 1 квітня і триватиме 30 днів.
Повідомляємо: краяни, у яких є незареєстрована зброя, мають змогу здати її до відділків поліції, уникнувши при цьому кримінальної відповідальності. Згодом зброю можна легалізувати, зареєструвавши на власне ім’я, або ж видати для її знищення. 

Триває реалізація дров паливних
Лісівники ДП «Мокрянське ЛМГ» традиційно реалізовують дрова паливні для населення, підприємств, установ та організацій. Громадяни, яким дрова потрібні для власних потреб, можуть звертатися у адміністрацію лісгоспу чи найближче  лісництво, де реалізовують деревину у встановленому порядку, за визначеними відпускними цінами.
«Гаряча лінія» – про призначення субсидій на опалювальний сезон
«Гаряча лінія» – про призначення субсидій на опалювальний сезонДержавна установа Закарпатський обласний контактний центр спільно з Департаментом соціального захисту населення Закарпатської ОДА 20 вересня 2018 року проведуть прийом звернень громадян у телефонному режимі.