Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » Щоб бочка меду – без ложки дьогтю...

Щоб бочка меду – без ложки дьогтю...

09:17, 02.09.19
697
Тячівщина / Суспільство
Михайло Несух очолює Спілку пасічників Тячівщини «Золотий край» другий рік поспіль. Цей пост йому довірено неспроста, адже й досвід має солідний, і пасіку – найбільшу в районі, і лідерськими якостями не обділений. Тож саме в нього, одного з найпомітніших і найуспішніших представників галузі, й цікавимося, як складається нині ситуація в районному бджільництві, якими  сезонними клопотами живуть пасічники, що їх найбільше турбує та обнадіює.


– Михайле Михайловичу, з  чого розпочалося для Вас захоплення бджільництвом, яке, зрештою, стало справою  життя?
– Мені було би складніше не стати пасічником, адже  й дід, і батько були знаними в Тереблі бджолярами. Тож і виростав під мелодію бджолиних симфоній, в атмосфері пасічницьких клопотів та розмов, що міцно «прив’язали» мене до родинного ремесла. Запозичені від рідних секрети «солодкого промислу», збагачені власним 20-літнім досвідом, й дозволили мені вийти на нинішній рівень, тобто господарювати на двох пасіках – стаціонарній і пересувній, що нараховують зараз 250 бджолосімей.
До речі, родинну естафету вже підхопили й троє моїх племінників, котрі опікуються сотнею медоносних сімей кожен.
– Чи вдалим видався пасічницький рік-2019?
– Не зовсім. Холодна весна й затяжні дощі перешкоджали крилатим трудівницям здійснювати продуктивні медозбори. Навіть для витривалої карпатської бджоли перешкод виявилось забагато, тож на високий «урожай» меду очікувати не доводиться.
– Чим карпатська порода відрізняється від інших?
– «Карпатка» – унікальна бджола, одна з кращих у світі. І, як не парадоксально, її якості сформувались «завдяки» не надто сприятливим природнім умовам регіону, з його слабкою кормовою базою. Це й змушує її йти на будь-який взяток й за далеко не ідеальної погоди. Адже в краї завжди було мало нектару, тож карпатська бджілка, як мовиться, навчилася виготовляти мед з нічого. Та ціниться вона не лишень завдяки працьовитості й продуктивності (збирає й нектар низької цукристості), а й з огляду на ранній розвиток, низьку рійливість і миролюбний характер. Тому й «заготовляє» мед нині на різних широтах – і в  країнах СНД, і, навіть, у Кореї, Китаї, Кіпрі. Протягом останніх 15 років від наших бджолярів вигідно закуповують й розводять «карпатку» в Угорщині, Чехії, Словаччині, Румунії,  Молдові, Польщі. Словом, на неї стабільно високий попит.
– Напевно, цим і зумовлений переважаючий напрям пакетного бджільництва на Закарпатті?
– Так, тим паче, що закарпатський мед не йде на експорт – його мало. Наш гірський край не може зрівнятися з просторами центральної і східної України, засіяними соняшником, гречкою, ріпаком…
Що ж до карпатської бджоли, то саме в нас, на Закарпатті, її можна вважати чистопородною, хоча природним ареалом її поширення є й Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області.
– То наскільки успішно реалізовують бджолопакети пасічники Тячівщини?
– У зв’язку з бойовими діями на сході України, виникли серйозні проблеми, адже найактивніше ми співпрацювали в цьому плані з бджолярами Росії. Зараз практично ніхто, за поодинокими винятками, не наважується їхати з пакетами  в сусідню країну чи звідти до нас. Та, можливо, з’явиться непоганий шанс, якщо це буде вигідно канадцям. Уже приїжджали звідти  фахівці, які висловили серйозні наміри щодо співпраці. Інша проблема пов’язана з паспортизацією пасік – з 82-х наших спілчанців виготовили документи лише 35. Ті, хто їх не має, не мають права реалізовувати бджоли, оскільки всі пасіки повинні бути занесені в базу даних України. Ще один поріг для охочих зайнятися пакетним бізнесом, – це повний аналіз бджіл, який роблять тільки в лабораторії Ужгорода, районна ж має сертифікований дозвіл лише на планові аналізи.
– Михайле Михайловичу, і все ж, напевно, закарпатський мед – особливий. Бо хіба можна порівнювати нектар гірської природи з нектаром технічних культур центральної і східної України?
– Так, у нашого – своя сила і смак. Після довготривалих досліджень європейські вчені довели, що мед карпатської бджоли – найякісніший у Європі, він має приємний квітковий аромат, чудові смакові  якості та унікальний набір мікроелементів і вітамінів, що справляють на організм лікувальний і омолоджуючий вплив. Це екологічно чистий продукт, «виготовлений» бджолами з дикоростучих рослин. Особливо цінним є мед з високогірної зони – це своєрідний сплав енергії сонця і карпатських трав.
– Та, мабуть, цінний для здоров’я не лише мед, що вважається природним антибіотиком, а й інші апіпродукти?
– Це відомо з давніх-давен,  відколи люди послуговуються ними для зміцнення здоров’я. До речі, я особисто, окрім меду, пропоную покупцям доволі широкий асортимент продуктів бджільництва – 30 видів. Це, зокрема, прополіс, в якому містяться майже всі необхідні для людини мікроелементи, а також вітаміни, амінокислоти, ферменти. Він має протимікробну, протизапальну, кардіозахисну дію.
Маточне молочко власного виробництва – це теж природне джерело здоров’я, яке сприяє відновленню обміну речовин, покращує імунітет. У трутневого гомогенату біологічна активність ще вища. Спиртовий настій воскової  молі рекомендований при туберкульозі та серцево-судинних захворюваннях. Ще одним із найцінніших продуктів бджільництва є перга (бджолиний хліб), яка благотворно впливає на всі системи людського організму, зокрема, травну, кровоносну, дихальну, сприяє покращенню розумової працездатності, і, навіть, стану шкіри. Є в моїй ятці й бджолиний пилок, який допомагає побороти недокрів’я, гіпертонію, хворобу нервів та ендокринні проблеми. Що ж до самого меду, то в різних  видів  теж своє медичне призначення. Скажімо, липовий особливо помічний при застудах, акацієвий, котрий вважається елітним, – корисний дітям та хворим на діабет, використовується як заспокійливий засіб, при токсикозах і нудоті. Загалом, про користь меду можна говорити нескінченно...
– Михайле Михайловичу, і все ж, бджолам, які виготовляють цілющі ліки для людей, не вдається уникати захворювань самим…
– На жаль, так, їх переслідує чимало вірусних хвороб, тож нерідко на долю пасічників випадають дуже гіркі хвилини. На батьковій пасіці свого часу 80 сімей скосив варроатоз, який спричиняє кліщ. До речі, до 1976 року цієї напасті ми не знали, а зараз доводиться постійно пильнувати і вдаватися до профілактики  цієї недуги та ряду інших – тропилелапсозу, хронічного  паралічу, європейського гнильця. При харчуванні бджіл падевим медом може розвинутися падевий токсикоз, що зумовлює масову загибель комах. Ще одним  лихом є хімічний токсикоз та аскофероз. Це не що інше, як отруєння бджіл інсектицидами й пестицидами, що застосовуються аграріями для боротьби зі шкідливими комахами. Тому масова загибель бджіл і  личинок спостерігається зараз у багатьох країнах світу. Правда, нашого регіону це  стосується меншою мірою, аніж  інших, з великими плантаціями сільгоспкультур. Тому й мед вважається екологічним продуктом.
– Модною «фішкою» в середовищі бджолярів зараз вважаються біовулики. Як Ви ставитеся до них?
– Цілком позитивно. Особисто змайстрував таких чотири – один на власному обійсті (на фото зліва та внизу), інший встановив на території колишньої тереблянської оздоровниці, де зараз приймають лікувальні ванни, іще два – до послуг відпочиваючих у санаторії «Шаян». Перебування в ньому чудово знімає нервову напругу – монотонне гудіння бджіл, вібрація від якого передається людині, що вмостилася на лежаку, встановленому на вуликах, а також аромати меду й пилку, які просочуються крізь спеціальні отвори, діють заспокійливо, і людина швидко поринає в приємний сон, який відновлює сили й душевну рівновагу.
– Чи відчувають пасічники підтримку з боку держави?
– Певні кошти в бюджет закладено, проте, аби отримати цю, дуже незначну суму, потрібно їхати до Ужгорода, і там ще добряче поблукати чиновницькими кабінетами. Тож про відчутне вболівання керівництва держави про розвиток галузі поки що не йдеться. І поки Верховна Рада та уряд комплексно не захистять нас від цілого ряду факторів – свавілля підприємців-закупівельників, котрі диктують ціни, й  тих, які непродуманими діями призводять до потрави бджіл, та поки не стимулюватиметься  розвиток галузі на серйозному рівні, вона залишатиметься у стані невизначеності. А це – мінус для нас усіх: бо де не літає бджола – врожай на чверть менший, а здоров’я у людей – тонше…
– Спасибі за розмову. 

Ганна Макаренко.


Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Розробляється проект детального планування
Розробляється проект детального планування території земельної ділянки площею 0,0664 га за адресою: с.Нижній Дубівець, вул.Шевченка, б/н для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на ім’я Прокопанич Тетяна Миколаївна.
Громадські слухання відбудуться у Дубівській селищній раді.   
Розробляється Детальний план території
Розробляється Детальний план території  з метою визначення функціонального призначення земельних ділянок  для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій по вул.Зарічна с. Глибокий Потік, Тячівського району, Закарпатської області. Громадські слухання відбудуться   16.10.2020  року 0 10.00  в приміщенні Глибокопотіцької сільської ради.