У шахтарській капличці згадують солекопів

Як розповідає ініціатор будівництва каплички, який опікується нею і зараз, – колишній працівник гірничо-рятувальної служби Федір Мелцер, найбільша аварія сталася у 1953 році на копальні «Людвик», на якій загинуло четверо шахтарів.
«Винуватим визнали майстра зміни, хоча його провини там не було: п’ятитонний кусень солі відколовся і придавив чотирьох людей», – згадує солотвинець.
Загалом, офіційно відомо про 13 шахтарів, які загинули під землею. Втім, за 800-річну історію солевидобування у Солотвині їх було значно більше.
Час від часу капличку оновлює Федір Мелцер – власними силами, віддаючи данину шани тим, хто не повернувся зі зміни додому. На вході нещодавно встановили ковані двері – щоб віднадити місцевих вандалів. До церковці часто навідуються рідні шахтарів, приносять старі фотознімки, шахтарські атрибути. Також, як розповів пан Федір, тут зберігається копія статуї Святого Антонія, яку врятували у 1944 році зі зруйнованої каплиці на шахті «Ференц». А поруч з каплицею – металевий хрест, який колись зберігався у цій солекопальні. Запевняють, йому не менше 400 років.
Щороку останньої неділі серпня, в День шахтаря, місцеві священики різних віросповідань проводять у капличці поминальну відправу. А прихожани, які мешкають неподалік, приходять на службу до церковці щоп’ятниці, о 17.00 за к.ч.
Ще до каплички  справно приходить жінка-дзвонар – місцева довгожителька, 94-річна пані Ольга, яка живе неподалік. Вона дзвонить у дзвін, сповіщаючи про відхід у вічність односельчан.
«Добре, що є місце, де можемо згадати наших товаришів, які пішли у вічність, помолитись за них», – кажуть солотвинці, які десятиліттями пропрацювали на соляних шахтах селища.
Н.МАДЖАРА.