Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » Повінь 1970-го: тривожними спогадами діляться тячівці

Повінь 1970-го: тривожними спогадами діляться тячівці

08:23, 18.05.20
72
Тячівщина / Пам'ять
Минуло 50 років з часу раптової і руйнівної для Тячева повені 13-14 травня 1970 року. Старші тячівці добре пам’ятають, що під час цього паводку з різних причин, лише за офіційними даними загинули 5 осіб (за іншими – 11). Найбільш резонансний трагічний випадок стався зі шваграми: місцевим хлопцем Куном Рейнгольдовичем Шелем і вихідцем зі Східної України Борисом Семеновичем Косенком. Вони добровільно рятували на тракторі  пацієнтів із затопленої Тячiвської лікарні. В одній із поїздок за хворими їх трактор втрапив у яму, що утворилася від виру течії Тиси на розі вулиць Партизанської, Жовтневої, Вайди, і там торцем застряг. Так їх і знайшли через два дні – утопленими за кермом трактора. Поряд із цим місцем у сквері через рік їм було встановлено пам’ятник у вигляді частини стіни будинку, де викарбувано у траурному вінку текст Указу Президії Верховної Ради СРСР від 12 березня 1971 року про нагородження їх посмертно орденом «Знак пошани». На одній з граней монументу є відмітка рівня води на тому місці 13-14 травня 1970 року, що сягнула аж 2,5 метра.


Влада заборонила тоді публічно афішувати затоплення Тячева, хоча, за інформацією з деяких джерел, водою було пошкоджено майже 90% житлового фонду міста. Жодного повідомлення про загибель людей і руйнування не було і в районній газеті. За спогадами (а вони виключно трагічні або сумні) очевидців, по цілому ряду вулиць, ближчих до річки Тиса (зокрема, по Партизанській і прилеглих до Тячівської лікарні) вода прибула дуже швидко і сягала в житлових приміщеннях аж до стелі. Люди не встигли винести з будинків буквально нічого. До прикладу, медичний статистик Віра Іванівна Решетнік-Ортікова, яка поспішила забрати дитину з музичної школи в центрі, до свого дому вже не змогла навіть наблизитися. Після прориву дамби потік води на окремих вулицях був такий, що зносив навіть бойові колісні плаваючі машини військових, які намагалися розпочати рятувальні роботи в епіцентрі стихії (лише згодом бойові гусеничні машини підвищеної прохідності впоралися з цим завданням). Рятувалися хто де міг і як встиг. До прикладу, дідусь директора КНП «Тячівська районна поліклініка» Йосип Йосипович Болдессарі був заблокований у власному помешканні (недалеко від перехрестя тодішніх вулиць Жовтневої і Московської). Загалом, йому довелася майже добу пробути в крижаній воді по саму шию. І це у віці 70 років! Напевно, лише фронтова загартованість та богатирське здоров’я врятували його тоді. Але будинок був напівзруйнований. Ряд наших колег-медиків втратили житло повністю. Серед них рентген-лаборант Семен Дмитрович Літун (мешкав по вулиці Листопада, яка дуже постраждала), хірург Оксана Платонівна Бендюкевич (вул. Київська), уролог Василь Олександрович  Молнар (вул. Партизанська). До речі, його мати й бабуся (він тоді проходив службу в армії) близько трьох діб були в полоні бурхливих потоків у власному будинку на  вул.Партизанській. Як тільки їх зняли з горища – будівля повністю зруйнувалася. Батько родини, перебуваючи у відрядженні в Ужгороді, отримав звістку про їх загибель,  як результат – важкий інсульт.
Знаний у місті фотомайстер Іван Іванович Козуряк (в той час працював водієм Тячівського пункту швидкої допомоги) пригадує, як рятувальники, які намагалися евакуювати пацієнтів та медперсонал райлікарні, самі були відрізані водою у некерованому тракторі: міцніші врятувалися, пересуваючись по проводах електричних ліній, а старший чоловік загинув.
Ірина Володимирівна Козуряк була захоплена водою в одному з корпусів разом з пацієнтами, яких не встигли евакуювати з рештою медперсоналу, серед яких був і терапевт Борис Іванович Келемен. До речі, та будівля, до всього, могла вибухнути внаслідок заповнення приміщень газом ацетиленом, який виділявся від контакту карбіду кальцію з водою у підвалі.
Знана в місті медсестра Тячівської районної поліклініки Олена Іванівна Рапоті-Фекете (в той період медсестра хірургічного відділення стаціонару) теж разом з колегами рятувала пацієнтів (серед яких були і післяопераційні) в хірургічному корпусі (зараз там операційний блок, аптека тощо). Єдине, що вони змогли зробити для зменшення руйнівної сили стихії, це відкрити вікна для швидшого проходження потоку (рівень води сягав половини вікна).
Мені тоді було 7 років, але я добре пам’ятаю розповіді мого дідуся Івана Ільковича Одовічука, мешканця Тячева, про ті важкі дні. Зокрема, в його квартирі, розташованій на другому поверсі, тоді знайшли притулок кілька груп одного з дитячих садочків. До речі, взимку наступного року дідусь внаслідок систематичних негараздів з квартирним опаленням, спричинених цією стихією, важко захворів і відійшов у кращі  світи. Думаю, таких випадків було в місті чимало, але в офіційну статистику вони не потрапили.
Царство Небесне жертвам безжальної стихії! Схиляємо голови перед світлою пам’яттю загиблих героїв-рятівників, нехай Господь прийме їхню жертву! Боже, борони нас від повторення природних і техногенних катаклізмів.
Додані до статті фотодокументи доступні нам лише завдяки громадянській відвазі (адже правоохоронні органи наполегливо намагалися обмежити фотофіксацію наслідків повені), суспільній активності та фаховій майстерності знаного далеко за межами краю фотомайстра Івана Козуряка. Він зберіг і свої світлини, і зібрав доступні фото інших авторів (їх власті намагалися приховати або й взагалі знищити).
Мало хто пам’ятає, що Іван Іванович в той час працював водієм Тячівського пункту швидкої допомоги, а його дружина, Козуряк Ірина Володимирівна, – лаборанткою стаціонару Тячівської ЦРЛ. Івану Івановичу довелося брати участь у рятувально-розвідувальних роботах, в ході яких велася й фотофіксація.
Щира вам, Іване Івановичу, наша подяка за вашю мужність та збережені раритети.
Ярослав Одовічук, смт Тересва.

Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Спалювання сухостою та сміття завдає величезної шкоди довкіллю
Спалювання сухої рослинності та сміття завдає величезної шкоди довкіллю, створює загрозу для життя рослинного і тваринного світу, а нерідко і людей, та може призвести до некерованих надзвичайних ситуацій, особливо у пожежно-небезпечний період.

Продається насіння кукурудзи
Терміново продається 11 пос. одиниць насіння кукурудзи (гібрид «Солонянський 298 - 9 шт. та гібрид «ДБ Хотин»- 2 шт.), які знаходяться  на Новій Почті в Буштино. Вартість - 6оо грн. за пос. одиницю. Інші гібриди кукурудзи по «Новій почті». 
Звертатись за тел.: 097 00 47 112.


Звернення до мешканців Тячівщини, які повернулися з-за кордону
У зв’язку з ситуацією, що склалася навколо небезпеки поширення коронавірусної інфекції COVID-19, переконливо просимо  дотримуватися карантинних заходів та  самоізоляції.

Увага, важливе оголошення!
В зв'язку з карантинними заходами, оголошення, вітання, співчуття та інші матеріали для публікації можна надсилати
на електронну пошту «Дружби» 
mail@druzhba.uz.ua. Оплата здійснюватиметься через Приват24.
З повагою, колектив редакції "Дружба".
ЗАВТРА В ОДА ПРАЦЮВАТИМЕ «ПРЯМА» ТЕЛЕФОННА ЛІНІЯ
У зв’язку із уведенням карантинних заходів та призупинення особистого прийому громадян, йдучи на зустріч населенню області, вирішено у вівторок, 24 березня 2020 року, в облдержадміністрації провести пряму телефонну лінію «Запитай у влади», під час якої громадяни зможуть звернутися до в.о. голови обласної державної адміністрації Олексія Гетманенко з особистих питань.