Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » Олександр Поштук: «Ситуація в Солотвині погіршуватиметься доти, поки у держави не знайдуться потрібні кошти»

Олександр Поштук: «Ситуація в Солотвині погіршуватиметься доти, поки у держави не знайдуться потрібні кошти»

08:42, 25.05.20
625
Тячівщина / Сільське життя / Довкілля / Важливо
Особливість «феномену Солотвина» полягає в тому, що, попри довготривале перебування на порядку денному різних міністерств, відомств та організацій, в т.ч й зарубіжних,  масштабна проблема селища продовжує залишатися в «законсервованому» стані. Виділені на це кошти спрямовуються на більш нагальні потреби, проєктна документація втрачає актуальність, а її осучаснення вже  пов’язане із новим інвестуванням, якого традиційно не вистачає. Тож, як підсумок, усі урядові рішення й висновки наукових конференцій,  позбавлені фінансового підгрунтя, так і не набувають обрисів конкретних справ, залишаючись всього-на-всього добрими намірами. Про те, якою бачиться ця тупикова ситуація і шляхи її вирішення досвідченому фахівцеві галузі, цікавимося у керівника ДП «Виробнича дирекція «Солерудліквідація» Олександра Поштука.


Зависання триває
– Олександре Зосимовичу, можливо, поза увагою громадськості все ж зосталися певні зрушення в реалізації стратегії порятунку Солотвина? Тобто, убезпечення його від можливих ризиків та збереження  виробничого, лікувально-оздоровчого та туристичного потенціалу?
– Аби дати поштовх чомусь новому, чи, бодай, впорядкувати стан справ, який склався на сьогодні, слід офіційно припинити існування вже недіючого солерудника. Проте, як не парадоксально, ця справа пробуксовує вже шостий рік. До речі, у період моєї попередньої діяльності у вугільній промисловості – генеральним директором «Укрвуглереструктуризація», було закрито 10 непрацюючих шахт України протягом 2-х років. Тут же з 2014-го продовжуємо стежити за ситуацією, по-можливості, реагувати на існуючі ризики і не більше. До певної міри, це пояснюється об’єктивними причинами: у 2014-му на виконання робіт, передбачених проєктом, Кабміном було виділено 17,7 млн грн., проте в березні,  при перегляді бюджету, 15 млн грн. було спрямовано на інші цілі. Зрозуміло, що виготовлений тоді проєкт, коли долар був майже учетверо дешевший, нині не відповідає «духові часу» й потребує серйозного редагування. Тому ми звернулися до профільного міністерства та до Кабінету Міністрів з пропозицією виділити фінансування для коригування проєкту і техніко-економічного обгрунтування. І нас почули: паспорт бюджетного фінансування на 2020 рік із змінами на сьогодні підписано! А це 5,6 млн грн., які сподіваємось отримати вже найближчим часом.
Потрібен моніторинг підземелля
– Це щодо проекту. А як щодо його втілення?
– Це вже окрема тема і завдання для підрядника, у якого є ліцензія на демонтаж та інші ліквідаційні роботи. До всього, ліцензії на ці види робіт у ДП «Виробнича дирекція Солерудліквідація» немає…
– Олександре Зосимовичу, в лютому ц.р. в Солотвині відбулася звітна конференція проекту ImProDiReT, який фінансується коштами ЄС. Що можете сказати про його основні напрацювання? 
– Так, ЄС долучився до вирішення проблем селища дослідженнями в рамках двох проектів – ImPrjDiReТ та «Ревітал». Вони запрограмовані на вивчення ризиків для Солотвина, на розробку системи моніторингу за затопленими шахтами, геологічного та гідрологічного аналізу території. Головне їх досягнення – це створення карти ризиків, яка є у відкритому доступі, зокрема, в розпорядженні місцевої, регіональної влади, профільного міністерства. До речі, на ній позначена найнебезпечніша ділянка – між 7 та 9 шахтами, де, до речі, на стінці  зсуву розташований популярний солотвинський курорт.
Руйнівні процеси тут не припиняються, тому варто сильніше обмежити  доступ для місцевих мешканців. Проте, на мій погляд, ця карта ще не може претендувати на досконалість. На літній період ц.р. заплановано приїзд групи науковців з тим, аби з допомогою роботизованої системи вивчити ситуацію в шахтних глибинах. Бо поки що можна судити лише про очевидні речі, а про те, що відбувається під землею, ми не знаємо нічого.
Сусіди також не в захваті
– Чому зарубіжні науковці проявляють вельми серйозний інтерес до Солотвина з його негараздами?
– Те, що відбувається в селищі, непокоїть і наших сусідів – Румунію та Угорщину – кордони не відділяють їх від наших проблем. Адже рух води в шахтах загрожує засолюванням води в  Тисі, по якій проходить кордон з Румунією і котра, як відомо, впадає в Дунай, що протікає територією Угорщини, постачаючи значну частину населення питною водою. Водночас це створює небезпеку для  усієї екосистеми річок.
– Олександре Зосимовичу, що ж все-таки, на ваш професійний погляд, стало початком кінця, тобто першопричиною солотвинської катастрофи?
– Причин кілька, і, вони, як мовиться, зійшлися в одній точці. Після розпаду СРСР молода самостійна держава, не маючи на це резервів, припинила виділяти кошти на утримання шахтних штолень, зокрема, на відкачування води, – почалися розмиви і підтоплення. Не найкращим чином позначився на стані справ сам по собі неграмотний і надто радикальний метод солевидобутку – з допомогою вибухівки. По-третє, пробурені свердловини не затампоновувались швидкотвердіючими сумішами на основі цементу задля ліквідації ускладнень в зонах водоприливів. У результаті, як кажуть, маємо те, що маємо.
Буде підтримка – буде все
– Чи існують якісь ознаки того, що геологічні процеси в земних надрах зараз тривають?
– Так, на жаль, карстові провалля збільшуються: у 2012 році обсяг провалів  складав 2,6 млн куб. м. , а зараз – 5,5. Ситуація залишається доволі критичною і  непередбачуваною. Небезпека карстів у тому, що вони утворюються приховано і проявляються раптово. Стан справ погіршуватиметься доти, поки держава не знайде коштів.
– Олександре Зосимовичу, то за яким сценарієм можуть розвиватися подальші події в Солотвині?
– Їх є кілька: відновити солевидобуток; відновити бальнеологію і рекреацію; відновити виробництво  й лікувально-оздоровчу сферу. Дехто  думає, що все можна залишити так, як воно є. Я особисто вважаю, що солотвинський потенціал дозволяє відродити усе, що було в наявності до техногенної катастрофи – і шахтний видобуток, і бальнеологію, й алергологічну лікарню. Адже у північній ділянці є непогані поклади солі – понад 100 млн тонн. З огляду на те, що в минулі роки солерудник видавав «на гора» майже один млн тонн солі на рік, стратегічних запасів має вистачити на століття. Причому, йдеться про найкращу в світі за своєю якістю, отже,  й за цілющими властивостями сіль, яку можна раціонально використати для людського блага. Зокрема, у порожніх камерах, які з’являться після видобутку солі, створити відділення для лікування пацієнтів з алергологічними захворюваннями. Саме такому варіанту віддає перевагу місцеве населення, котре потерпає від безробіття, що змушує шукати заробітку по закордонах.
Біля кожного копра охоронця 
не поставиш
– Літнє Солотвино стало своєрідною меккою для туристів, що квапляться з усіх-усюд до солоних озер на відпочинок. Як Ви ставитесь до цієї «курортної фішки» селища?
– Туризм – це, звичайно, добре. Якщо він контрольований і цивілізований. На жаль, якраз цього йому бракує в Солотвині, де з червня по серпень панує суцільний хаос. Місцеві відпочивальники справляють враження диких людей, котрі не визнають жодних обмежень у просторі, часі, видах розваг. 
І коли бачиш, як серед хмари куряви, що знялася за проїжджою машиною, бігають, доганяючи одне одного діти, як блукають у пошуках потрібних об’єктів і зручностей новоприбулі відпочивальники, з усією ясністю усвідомлюєш: у господарів турбаз в пріоритеті аж ніяк не комфортне самопочуття туристів. Коли ж ті впритул наближаються до глибоченних урвищ чи залазять на копри, аби зробити звідти «любительську фотозйомку» чи «екстрім-селфі», на думці тільки одне: як би чого не трапилось. Бо ж двом охоронцям нашого ДП, яким доводиться цілоденно ганятися за любителями гострих пригод з попередженнями й застереженнями про небезпеку, з такою масою народу  не справитись…
– Спасибі за розмову.

Ганна Макаренко.  


Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Відтепер передплатити "Дружбу" можна і онлайн
Шановні читачі! 
Раді повідомити, що з'явилася можливість передплатити "Дружбу" онлайн - на сайті "Укрпошти". Більше не треба стояти в черзі у поштовому відділенні! Оформляйте передплату в будь-який зручний для вас час за посиланням: https://peredplata.ukrposhta.ua/index.php?route=product/product&code=500000006&product_id=94540
Передплатний індекс "Дружби" - 61823.
Рибалок запрошують до Лазів
У неділю, 18 липня, на рибному ставку в с.Лази Тячівської ТГ відбудеться свято рибалки «Файна рибка». 
У програмі заходу: 7.00 – реєстрація учасників змагання зі спортивної рибалки, 7.00-12.00 – активний лов, 12.00-13.00 – зважування лову та визначення переможців, 14.00 – відкриття свята та нагородження переможців, 15.00 – музично-розважальна програма. 
Організатори свята обіцяють цікаві майстер-класи, приємне спілкування, цінні призи, смачну юшку та відпочинок для всієї родини. Ласкаво просимо!
Вхід вільний.
Тячівська міська рада.


У Тячеві відбудеться інклюзивний фестиваль
У понеділок, 31 травня, у Тячеві на міському стадіоні ім.Л.Бийреша відбудеться інклюзивний фестиваль для людей з інвалідністю під назвою «Творчість без меж».  
Це останній з десяти проектів, які цього року реалізують у Тячівській міській громаді за співфінансування ЄС та Британської Ради, у партнерстві з ГО «Молодіжна платформа» та Тячівської міської ради.
Початок заходу – об 11.00 год. за к.ч.
За інф. Тячівської міської ради. 


СБУ проведе навчання
У період з 1 по 2 червня 2021 року на територіях Мукачівського та Берегівського районів координаційна група Антитерористичного центру при Управлінні Служби безпеки України у Закарпатській області проведе планові антитерористичні навчання