Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » Олександр ПОШТУК: «Минуло десять років, а ліквідація Солотвинського солерудника ще й не почалася»

Олександр ПОШТУК: «Минуло десять років, а ліквідація Солотвинського солерудника ще й не почалася»

09:21, 12.07.21
213
Тячівщина / Довкілля / Інфраструктура
 Як відомо, нині на Солотвинському солеруднику тривають роботизовані дослідження в рамках транскордонного проекту «Ревітал 1». Ходом робіт ми вирішили поцікавитися у директора ДП «ВД Солерудліквідація» О.З.Поштука. Проте наша розмова несподівано звернула в інше русло, конкретизувавши цілий ряд проблем, які гальмують вирішення катастрофічної «солотвинської» ситуації…


– Олександре Зосимовичу, то чи щось уже відомо про результати моніторингу шахтних підземних виробок роботом UX-1?
– На жаль, мене в цей процес – картографування науковцями затоплених шахт, вимірювання порожнин, дослідження підземних гірничих виробок та зони карстових проваль з допомогою робота-дослідника не посвячують, тож практично ніякою інформацією не володію. Відомо лишень, що обстеження велися роботом-дослідником на глибинах до 300 метрів, хоча він може здійснювати геологічні заміри у водному середовищі й на глибині 400-600 метрів. Хочеться вірити, звичайно, що ці дослідження стануть першим кроком в процесі ревіталізації унікального Солотвинського солерудника. Однак до цього його слід офіційно ліквідувати. 
– То в чому ж заминка?
– Внаслідок відсутності належного фінансування на виконання першочергових робіт, передбачених проектом «Ліквідація та екологічна реабілітація території впливу гірничих робіт ДП «Солотвинський солерудник» Тячівського району Закарпатської області» протягом 2013-2021 років, їх безпосереднє виконання згідно бюджетної програми за КПКВК 2801160 не проводилось, що призвело до перенесення стартового терміну робіт, порушення науково обґрунтованого трирічного строку будівництва, передбаченого І-ою  чергою проекту з ліквідації, здорожчання вартості матеріальних і трудових ресурсів. Це зумовило необхідність перегляду прийнятих проектних рішень і, як наслідок, здорожчання кошторисної вартості будівництва. Тому подальше виконання екстрених робіт зі стабілізації екологічної ситуації на ДП «Солотвинський солерудник» без проведення коригування проекту 1-ї черги на даний час неможливе.
У 2020 році за кошти Державного бюджету підприємством було замовлено коригування техніко-економічного обгрунтування проекту «Ліквідація...» з експертизою. ТОВ «Інститут «ГІРХІМПРОМ» це обґрунтування виконало та отримало позитивний експертний висновок. 
Також минулоріч було замовлено виконання коригування проекту «Ліквідація…» 1-а черга, з експертизою. Наразі Товариством «Інститут «ГІРХІМПРОМ» виконуються роботи з виготовлення проектно-кошторисної документації. Оскільки виконання робіт було перенесено на поточний рік, для остаточного розрахунку із виконавцем (ТОВ «Інститут «ГІРХІМПРОМ») вищенаведеного проекту необхідна сума 1500 тис. грн., однак у паспорті бюджетного фінансування підприємства на 2021 р. ці кошти не передбачені. Для виконання коригування проекту «Ліквідація…» 1-ї черги, що надасть право на подальше виконання заходів з ліквідації наслідків екологічної катастрофи державного рівня, на поточний бюджетний рік необхідне додаткове фінансування для завершення розпочатих у 2020 році робіт у сумі 1500 тис.грн.
Ось уже більш, ніж півроку, вибиваємо у профільному міністерстві ці гроші, проте поки що безрезультатно. Якби вони надійшли, можна було б уже в наступному, 2022-му р. подавати заявку на передбачені проектом роботи (науково-дослідні та моніторингові) та розпочати заходи щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації державного рівня.
– І все-таки, на ваш погляд, який шлях відновлення солевидобутку більш раціональний – через реконструкцію старої шахти чи розпочавши усе «з чистого листа»?
– Так, у районі дев’ятої шахти є солідні запаси солі – близько 150 млн. тонн. Однак відновлення її роботи – справа доволі сумнівна. Шахта відпрацювала близько 35 років, вона була інженерним рішенням свого часу, і вже не відповідає сучасним технічним вимогам. Словом, «молоде вино у старі міхи не наливають». Викликає сумнів і надійність металевих конструкцій, адже йдеться про агресивне середовище – сіль і воду. Скажімо, на восьмій шахті, на копрах, метал уже наполовину тонший, ніж був раніше, стволи роз’їдає іржа, тож, по суті, це вже металобрухт. Тому, вважаю, аби уникнути непередбачуваних ексцесів, найперше, пов’язаних із людською безпекою, потрібно започатковувати будівництво нової шахти.
Загалом же, споглядаючи картину кричущої тутешньої занедбаності й безгосподарності, мимоволі приходжу до висновку: якби я 10 років тому сюди не приїхав, підприємство б уже успішно «самоліквідувалося», збирачі металобрухту ідеально зачистили б територію, а півсотні чоловік зосталися б без роботи.
Мені, як людині, що віддала гірничій галузі 57 трудових літ, в т.ч. на посту генерального директора «Укрвуглереструктуризації», якій були підпорядковані у 2008р. 104 шахти, та в якості заступника міністра Міністерства вугільної промисловості, добре відомий алгоритм закриття підприємств даного типу. Адже свого часу ми ліквідовували 6-7 шахт протягом кожного року. Тому для реалізації заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації потрібні лише кошти та дозвіл на виконання необхідних робіт. 
Парадокс: хоча підприємство у зв’язку з відсутністю фінансування не здійснює ліквідацію, а лише підтримання у робочому стані відповідних об’єктів та їх охорону, все одно сюди справно вчащають перевіряючі. На це, виходить, гроші у державі знаходяться, а на ліквідацію надзвичайної ситуації їх чомусь катастрофічно не вистачає. 
І попри масштабність проблеми (експертним висновком МНС України за №02-17292/165 від 09.12.2010р. ситуацію, яка сталась на ДП «Солотвинський солерудник», кваліфіковано як надзвичайну державного рівня. Листом Державної Служби України з Надзвичайних Ситуацій №16-11722/161 від 15.08.2019 р. підтверджено, що зазначена надзвичайна ситуація державного рівня знаходиться з 2010 року на обліку ДСНС як не ліквідована), державна програма, що фінансується з бюджету, під назвою «Ліквідація та екологічна реабілітація території впливу гірничих робіт ДП «Солотвинський солерудник» Тячівського району Закарпатської області» ... не фінансується.
– Отже, не забезпечено й запобігання поширенню та ліквідації надзвичайної ситуації техногенного характеру, що виникла 11 років тому?
– Так, обсяги карстових проваль продовжують збільшуватися: з лютого 2009 по липень 2021-го року – майже втричі – до 5,5 млн куб.м. Максимальні показники просідань зафіксовано навколо шахти №7 (94мм/рік), на західному фланзі шахти №8 (81 мм/рік) та її східному фланзі (62 мм/рік). У зоні впливу небезпечних геологічних процесів перебувають житлові будинки та інфраструктурні об’єкти смт Солотвино, зокрема, дві школи, лікарня, мережа централізованого водопостачання та водовідведення, лінія електромереж, ділянка автодороги державного значення Мукачево – Рогатин. Спостерігається просування провальних воронок в районі урочища Чорний Мочар в напрямку сміттєзвалища.
До всього, виникли нові екологічні ризики, пов’язані із складуванням відходів, які потрапляють до карстових воронок, несанкціонованим забором води з цих проваль, а також із забрудненням питної води в селищі та засоленням води в річці Тиса.
– Сіль у тисянських водах – це вже проблема міжнародного рівня. Що можете сказати про її масштаби?
– Як на мене, то вони трохи перебільшені. Хоча кількість NaCL трохи й підвищилася останнім часом, проте до показника допустимої концентрації ще дуже далеко, й ця тенденція зберігатиметься  в найближчі роки. Однак, як мовиться, профілактика ніколи не завадить. Тож необхідно вжити заходів для попередження потрапляння в шахти прісної води, котра, до того ж, розмиває пласти, і в новоутворені пустоти просідає грунт.
– Можливо, для реалізації правильних рішень, окрім солідних інвестицій, потрібні ще якісь чинники?
– Ситуацію слід прораховувати на кілька кроків уперед. На жаль, питання відновлення економічного потенціалу селища після припинення діяльності ДП «Солотвинський солерудник» практично залишаються поза увагою, що свідчить про відсутність єдиної загальної стратегії розв’язання цієї проблеми.
Вагомим недоліком в організації ліквідаційних робіт є недостатня координація роботи центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інших зацікавлених організацій. А ще ж втратили чинність ряд положень Гірничого закону України «Про аварійно-рятувальні служби», «Про цивільну оборону України» та «Про пожежну безпеку», а це створює ризики неоднозначного правозастосування, тому вони вимагають удосконалення. Необхідний і суворіший контроль за станом охорони навколишнього середовища тощо.
– Напевно, з відкриттям на солотвинських озерах курортного сезону клопотів і тривог у персоналу вашого підприємства додалося?
– Тривожно уже через те, що територія місцевого курорту розташована в зоні ризику, неподалік 7 та 9 шахт, на стінці зсуву, де руйнівні процеси все ще тривають. Та замість того, аби обходити ці місця десятою дорогою, знаходиться чимало «екстремалів», яким конче потрібно зазирнути вглиб урвища, зробити на його тлі любительське селфі чи помилуватись місцевими краєвидами з висоти шахтного копра…Адже всі ці об’єкти, попри високу потенційну загрозу для людської безпеки,  перебувають у відкритому доступі для любителів яскравих вражень. То, питається, невже щось має трапитись, перш, ніж з’являться довкіл надійні, неприступні бар’єри?
– Спасибі за розмову.

Ганна Макаренко.



Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Відтепер передплатити "Дружбу" можна і онлайн
Шановні читачі! 
Раді повідомити, що з'явилася можливість передплатити "Дружбу" онлайн - на сайті "Укрпошти". Більше не треба стояти в черзі у поштовому відділенні! Оформляйте передплату в будь-який зручний для вас час за посиланням: https://peredplata.ukrposhta.ua/index.php?route=product/product&code=500000006&product_id=94540
Передплатний індекс "Дружби" - 61823.
Рибалок запрошують до Лазів
У неділю, 18 липня, на рибному ставку в с.Лази Тячівської ТГ відбудеться свято рибалки «Файна рибка». 
У програмі заходу: 7.00 – реєстрація учасників змагання зі спортивної рибалки, 7.00-12.00 – активний лов, 12.00-13.00 – зважування лову та визначення переможців, 14.00 – відкриття свята та нагородження переможців, 15.00 – музично-розважальна програма. 
Організатори свята обіцяють цікаві майстер-класи, приємне спілкування, цінні призи, смачну юшку та відпочинок для всієї родини. Ласкаво просимо!
Вхід вільний.
Тячівська міська рада.


У Тячеві відбудеться інклюзивний фестиваль
У понеділок, 31 травня, у Тячеві на міському стадіоні ім.Л.Бийреша відбудеться інклюзивний фестиваль для людей з інвалідністю під назвою «Творчість без меж».  
Це останній з десяти проектів, які цього року реалізують у Тячівській міській громаді за співфінансування ЄС та Британської Ради, у партнерстві з ГО «Молодіжна платформа» та Тячівської міської ради.
Початок заходу – об 11.00 год. за к.ч.
За інф. Тячівської міської ради. 


СБУ проведе навчання
У період з 1 по 2 червня 2021 року на територіях Мукачівського та Берегівського районів координаційна група Антитерористичного центру при Управлінні Служби безпеки України у Закарпатській області проведе планові антитерористичні навчання