Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
Останні новини
» » » » Коли пісня об’єднує і долає кордони: народному ансамблю «Тисяночка» з Буштина аплодують у Румунії

Коли пісня об’єднує і долає кордони: народному ансамблю «Тисяночка» з Буштина аплодують у Румунії

09:16, 18.11.19
285
Культура / Суспільство
За більш, ніж двадцять років існування народний вокальний ансамбль «Тисяночка» із Буштина під керівництвом Олени Вейгеш став візитівкою і гордістю Тячівщини і Закарпаття. Без виступів цього творчого колективу у складі Олени Вейгеш, Оксани Реплюк, Галини Кухар, Ніни Ковальчук, Наталії Демко, Галини Карабінчак, Сніжани Рак, Тамари Штремпель не обходиться жодне районне свято. Нещодавно колектив вкотре підтвердив звання «народного». Список нагород і відзнак «Тисяночки» вражає: лауреати всеукраїнських оглядів-конкурсів та міжнародних фестивалів у Словаччині, Польщі, Румунії, постійні учасники районних та обласних свят, Днів добросусідства... А днями співочий колектив повернувся зі столиці Румунії Бухаресту, де брав участь у святкових заходах з нагоди Дня української мови. Про творчі здобутки, враження від поїздки та інше спілкуємось з керівником ансамблю – директором Буштинської ДШМ Оленою Вейгеш, яка керує колективом вже 21-й рік поспіль, та учасницями гурту – викладачами школи мистецтв.  

– Олено Павлівно, передусім, розкажіть, будь ласка, про історію вашого колективу.  
– Вона сягає 1989 року, коли при Закарпатському заводі «Електроавтоматика» Тетяна Василівна Комендар-Шиндра згуртувала ансамбль. У 1993 році «Тисяночка» отримала звання «народного». Після передчасної смерті керівника влітку 1998 року завідуючий відділом культури Василь Барановський доручив мені, як новопризначеному директору школи мистецтв, керувати колективом. Ми мали співати грамотно і на високому рівні. Для того, щоб підсилити колектив, я підключила викладачів школи мистецтв. Та оскільки маємо звання «народного», і професійних співаків серед нас немає, виступаємо як аматорський ансамбль. Єдиний плюс – усі знають ноти, тому працювати легко. Поступово з одноголосся під баян ми перейшли на три-і чотириголосся. Останнім часом співаємо без баяна, акапельно.   
За двадцять років було багато змін завдяки відділу культури РДА – костюми, репертуар: співаємо закарпатські народні пісні, але, в основному, в обробці. Бо фольклорна закарпатська пісня – це зазвичай один голос і другий підголосок, як люди співають на весіллях. Ми ж використовуємо обробки на три-чотири голоси закарпатських і, зокрема, тячівських композиторів – уродженця Вонігова, багаторічного керівника обласного управління культури Петра Миколайовича Рака, керівника Закарпатського народного хору Миколи Попенка. Є обробки Заслуженого діяча мистецтв України Федора Турянина, який працював у Мукачеві. Бо вважаю, що маємо тримати марку. І саме те, що нас мало, але співаємо за тридцятьох, високо оцінюють за кордоном. Тому що під баян співати легко, а поспівай без нього… Крім народних, виконуємо авторські пісні закарпатських композиторів, твори у джазовій обробці, класику українських композиторів...
– Не секрет, що запорука успішного виступу – це підготовка. Як  «Тисяночка» готується до концертів?
– Щодня по три години репетируємо, а щосереди проводимо генеральні репетиції: розбираємо нові твори, працюємо по голосах, поки кожен не вивчить партію. На сцені виступаємо з більш «обкатаними» творами, які вже нам легко даються. 
Учасниця гурту, викладач фортепіано Буштинської ДШМ Ніна Ковальчук додає:
– Є і «домашня робота», індивідуальна, коли треба співати свою партію, а інший голос – грати на фортепіано, а це не так легко, бо ансамбль – це і слухати інших.  
Все відбувається у вільний від роботи час, перед уроками. 
– А є у Вас улюблені пісні?
(Вокалістки по черзі називають кожна свою): – «Червена ружа трояка», чотириголоса «Чи я не дівочка», в’язанка «Іванки», «Попід гору вітер віє», «Чоловіче, чоловіче», «На поточку прала» у джазовій обробці. Зараз уже готуємось до Різдва, співаємо колядки. Вже нас і до Румунії запросили на фестиваль українських колядок у Сігет. 
– Ваш колектив можна побачити не лише на районній, обласній сцені, а й нерідко за кордоном, де презентуєте закарпатську пісню. Чим збагачують такі візити?    
– Ми вже виступали у Словаччині, Польщі та Румунії. Останнім часом з цією країною склалися дружні стосунки. Нещодавно ми випадково, на заміну іншому запрошеному колективу з Великого Бичкова, потрапили на «Свято весільної пісні» у селі Вишівська Долина, де проживає чисельна українська громада, організований Спілкою українців Румунії. Там не очікували, що вісім чоловік можуть співати три- і чотириголосся. Їх це вразило, бо вони співають на один-два голоси, під супровід. Тоді нам пообіцяли, що ще обов’язково запросять. Наступна поїздка була через два тижні – у село Луг-над-Тисою, на свято «Зустріч із синами села». Там познайомились із гарним українським колективом «Червена калина», яким керує голова Спілки українців Мараморощини Мирослав Петрецький. 
Відтак начальника відділу культури РДА Василя Антоновича Гудака і нас запросили до Бухаресту на культурні заходи до Дня української мови, який у Румунії відзначають 9 листопада на державному рівні. З цієї нагоди цілу низку подій організувала Спілка українців Румунії (голова – Микола-Мирослав Петрецький). На жаль, керівник відділу не зміг поїхати. Відзначення Дня української мови відбувалося на високому рівні, за участі високопоставлених осіб – міністра культури та національної ідентичності Румунії Богдана Георгіу, Посла України в Румунії Олександра Банькова, державного секретаря МЗС Румунії Віктора Мікули та інших.
Наш колектив дуже гостинно прийняли. Ми виступили під час урочистого відкриття міжнародної конференції «Українці Румунії – історія, сучасність та перспектива». В рамках святкування була також організована концертна програма за участі художніх колективів та солістів з усіх регіонів Румунії, де компактно проживають етнічні українці. Україну представляли академічний фольклорно-етнографічний ансамбль «Калина» з Києва та буштинська «Тисяночка». За участь у святкуванні отримали Почесну грамоту Спілки українців Румунії.
Діляться учасниці гурту: – Вражень багато, і всі позитивні. Вразило, що виступала молодь – студенти університету: виконували українські народні пісні, танці. Сподобалось, як місцеві українці стараються зберегти рідні традиції і звичаї, заохочують молодь, зокрема, юнаків. У хорах і ансамблях також багато людей старшого віку. Запам’яталось, як чоловік років 70-ти читав напам’ять вірші Шевченка, Степана Руданського.
Публіка зустріла нас «на ура», вигуками «Молодці!». Багато людей підходило, спілкувались, питали, звідки ми, бо багато в кого є родичі в Закарпатті.  Сподобались і наші костюми. 
Крім участі у заходах, ми ознайомились із пам’ятками столиці Румунії, побували у курортному місті Буштені, оглянули фортецю Рупея ХIII століття неподалік Брашова. 
– Які пісні співають українці Румунії? 
– «Розпрягайте, хлопці, коней», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Рідна мати моя», з репертуару Оксани Білозір. Якщо у селах біля кордону танцюють наші коломийки, то у Бухаресті – гопак. Закарпатських пісень румунські українці не знали, тому дякували за те, що ми їх привезли. 
– Чи буде мати продовження така творча співпраця?
– Так, залюбки будемо брати участь у фольклорних дійствах української громади Румунії, де вже почуваємося «своїми».
– З якими труднощами стикаєтесь як керівник ансамблю?
– Важко, що склад колективу часто змінюється – хтось звільняється, виїжджає, натомість приходять новачки, з якими треба вчити весь репертуар. 
– Чи відчуваєте підтримку з боку держави?
– Завжди допомагає нам начальник відділу культури Тячівської РДА Василь Гудак. Користуючись нагодою, висловлюємо щиру подяку за можливість взяти участь у культурних заходах в Румунії та допомогу в організації поїздки. 
– Яким бачите майбутнє «Тисяночки»?
– Ми самодостатній колектив, за 21 рік перепробували різні варіанти співу – і під баян, під фонограму, під акомпанемент троїстих музик. Та найкраще співаємо акапельно. Для мене взірцем завжди був камерний хор «Кантус» під керівництвом Еміла Сокача. Тому рухаємося лише вгору і вгору.  
– Олено Павлівно, як вдається поєднувати сценічну діяльність та роботу директором ДШМ?
– Моя професія за дипломом – «хоровий диригент», тож це та справа, яку  люблю. Ми вже як одна сім’я: і сваримось, і миримось, і любимо наш колектив.
– Дякую за розмову, творчих злетів та гучних оплесків!
Наталія Маджара.
Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Передплата на «Дружбу» на 2020 рік розпочалася
Шановні читачі нашого сайту! Ми вдячні вам за вашу незмінну підтримку, за ваші лайки і перепости на наші публікації! Сподіваємося, що ви підтримаєте і паперовий варіант газети, передплативши її у своєму поштовому відділенні.



Відбудеться «День кар’єри»
З метою профілактики безробіття серед молоді, надання всебічної і актуальної інформації про професії, які користуються попитом на сучасному ринку праці, ознайомлення з послугами служби зайнятості Тячівський районний центр зайнятості організовує «День кар’єри».
Захід відбудеться 24 жовтня 2019 року в м. Тячів на площі Поштовій, початок о 12.00 год.
Тячівський районний центр зайнятості.

Сигнали оповіщення будуть навчальними
Управління цивільного захисту Закарпатської обласної державної адміністрації повідомляє, що 16-17 жовтня 2019 року проводитиметься комплексна перевірка загальнодержавної та територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення із залученням всіх засобів доведення інформації  (електричні сирени, гучномовці, а також електричні сирени системи «Павіан»). Звертаємося до усіх мешканців району та гостей з проханням зберігати спокій та пам’ятати, що всі сигнали, котрі будуть передаватися в цей період в ефірі дротового радіомовлення та через гучномовці, розміщені у місцях масового перебування людей (вокзали, школи, місця громадського відпочинку), а також сигнали електросирен, розміщених на території підприємств та організацій, є навчальними.


128 бригада запрошує на екскурсію
128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада запрошує усіх бажаючих відвідати захід «День відкритих дверей», який відбудеться 20 серпня 2019 року о 10 годині за адресою: м. Мукачево, вул. Зріні Ілони, 153. Під час заходу будуть показані нові зразки озброєння, повсякденна діяльність військової частини. Також буде проведена екскурсія в музеї бойової слави бригади, де відвідувачі ознайомляться з цікавою історією створення та бойовим шляхом славетної бригади.
Тячівський РВК.

Продається будинок
Продається приватизований будинок в с. Нересниця, є земельна ділянка 15 сотин. Тел: 098 771 5588. Міша.