Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » Про хорове мистецтво Тячівщини – небайдужим словом професіонала

Про хорове мистецтво Тячівщини – небайдужим словом професіонала

08:28, 13.01.20
117
Культура / Суспільство / Про людей хороших
Ім’я Михайла Миколайовича Митровки, заслуженого працівника культури України, відоме багатьом – і глядачам Закарпатської обласної філармонії, директором якої він працював, і випускникам денного відділення Ужгородських музучилища, коледжу культури і мистецтв, які очолював. Він же посвячував у чарівний світ музики студентів Ужгородського факультету Київського національного університету культури і мистецтв в якості декана та доцента. А ще ж впродовж 23 літ радував серця шанувальників керований ним ансамбль пісні і танцю машинобудівного заводу…


Проте мистецькі інтереси М.М.Митровки тісно переплітаються з науковими, а саме з історією хорового мистецтва та музичної освіти Закарпаття, яку ретельно досліджує і доносить до широкого загалу у десяти наукових працях. Найсвіжіше з них – «Хорова культура Закарпаття» (Ужгород, «Всеукраїнське державне видавництво «Карпати»,2019 р.) – це відтворений у фактах і авторських роздумах процес зародження та розвитку хорової культури краю. Добротне, фундаментальне видання можна вважати своєрідною енциклопедією хорового мистецтва Закарпаття, адже містить вичерпну інформацію про всі форми й різновиди цього багатогранного мистецького явища. Серед розділів книги, присвячених ролі духовних і світських навчальних закладів у розвитку хорової культури, духовним пісням, музичному фольклору, світським хорам та ін.,  особливе місце займає заключний – «Хорова культура від післявоєнних років до сьогодення», який охоплює становлення цього виду мистецтва у всіх регіонах Закарпаття та окремо в містах Ужгород і Мукачево.
Що ж до Тячівщини, то, виявляється, саме на території Мараморощини зародився церковний спів Закарпаття. Бо саме тут ще в ХІІІ ст. були засновані Грушівський та Угольський чоловічі монастирі, які стали центрами культури і освіти. «Саме Богослужіння в монастирях було школою, де набувався досвід, пізнавався порядок Служби Божої та її співацьке оформлення», – зазначає М.Митровка. З Мараморощиною тісно пов’язаний один з перших закарпатських композиторів, публіцист Микола Нодь (1819-1862 рр.), випускник Ужгородської духовної семінарії. Він же організував у Мараморош-Сигеті перший церковний хор.
На початку ХХ ст. справжніми вогнищами культури на селі були громадсько-культурні товариства «Просвіта» та ім. О.Духновича, які справили безперечний вплив на формування художньої культури району. Перші учнівський та церковний хори на Тячівщині були організовані в Буштині у 1919 році вчителем народної школи Петром Мручковським. А в 1925 р., з ініціативи педагога, письменника і фольклориста Олександра Маркуша, – учительський хор з 45 чоловік створив талановитий хормейстер Олександр Буркацький, уродженець Полтавщини, який працював директором народної школи спочатку в Буштині, а згодом – у Нересниці. В репертуарі колективу були твори Д.Бортнянського, М.Лисенка, М.Леонтовича, К.Стеценка, П. Чайковського, обробки закарпатських та чеських народних пісень. А мішаний сільський хор Нересниці виконував старовинні українські народні, козацькі, стрілецькі пісні. Ще у чотириголосому виконанні хористи співали для місцевого люду Службу Божу у православному храмі.
Зі сторінок книги довідуємось і про складну долю Олександра Буркацького: у березні 1939 року, в період угорсько-фашистської окупації, його арештували як січовика. Визволив його із тюремних застінків нересницький сільський голова, який володів угорською мовою. О.Буркацький разом з дружиною виїхав у Чехію. Помер у Празі в 1957 році.
У 20-30-ті роки діяли хори в Новобарові (сільський та дитячий) та мішаний у селі Дулово. Тоді ж з успіхом виступав чотириголосий мішаний хор, створений у Тячеві о. Потаповим. А в Дубовому хоровий колектив створив директор народної школи Андрій Федорків. Він же здійснив постановку п’єси «Наталка Полтавка» І.Котляревського. Щоб уникнути переслідування з боку угорсько-фашистських окупантів, у березні 1939 року виїхав у Румунію, а згодом – у США.
Після визволення і возз’єднання Закарпаття з Україною почали створюватися нові та відновлювати роботу старі колективи художньої самодіяльності. У селищі Солотвино, зокрема, відновив діяльність хор солекопів під керівництвом Олександра Молдована, створений ще у 30-х роках симфонічний  (керівник Селен Натанзон) та естрадний (Йосип Тракслер) оркестри. Помітно активізувало хоровий рух проведення першої в історії Закарпаття крайової олімпіади народної творчості, яка мала відбутися у червні 1945-го. На попередньому етапі переможцем районної олімпіади став колектив художньої самодіяльності села Дулово, очолюваний вчителькою Ганною Біляковою, – за постановку весільного обряду.
В архівних матеріалах, якими скористався М.М.Митровка, він зумів віднайти цікавий, проте маловідомий факт: у травні 1945-го року, коли Закарпаття відвідав поет Павло Тичина, він зустрівся з солотвинськими солекопами і прослухав концерт з участю мішаного хору робітничого клубу підприємства під керівництвом Олександра Молдована. Немалих творчих висот  сягнув хор Тячівської середньої школи, який у 1948 р. рішенням журі був рекомендований для виступу на республіканській олімпіаді.
Сприятливими для розвитку хорових колективів були 50-ті роки. У 1959 р. при обласному будинку народної творчості почали працювати курси баяністів-хормейстерів. Першими «курсантами» з району були Василь Калинич з с. Ганичі та Петро Рак з Вонігова. Сильним колективом хористів міг похизуватися в той період Глибокий Потік, сільський хор якого представляв Тячівщину на Першому фестивалі закарпатської молоді в Ужгороді.
У 60-ті роки великою популярністю користувався самодіяльний ансамбль пісні і танцю Буштинського лісокомбінату (худ. кер. Золтан Сімочко, кер. танцювальної групи – Іван Келемен, кер. оркестру – Ольга Бенедек).
Якісно новим етапом  у розвитку хорового мистецтва були 70-80-ті рр., коли колективи вже поділялися на академічні й народні, набули популярності зведені хори й у практику увійшли обмінні концерти.
Автор віддає належне яскравим, талановитим особистостям, справжнім фанатам вокального мистецтва, котрі дуже багато зробили для вдосконалення цього жанру.  
Це тодішні хормейстери Василь Барановський, Василь Бачкай, Дмитро Мокану, Микола Тракслер, Василь Донець, Йосип Вінер, Василь Калинич, Степан Петій, Василь Пекарюк, Василь Вейкаші, Василь Ларівон, Іван Гасинець, Степан Орос та ін. Вагомий внесок у розвиток хорового руху на Закарпатті внесло  подружжя Йосип та Ніна Мартиничі, Михайло та Марія Заяці – організатори та керівники шкільних, заводських, колгоспних та вчительських хорів. Методичну допомогу керівникам колективів надавали талановиті митці Петро Рак та Василь Руснак.
Судячи з наведених Михайлом Митровкою фактів, Тячівщина зазначеного періоду була й справді співучою. Адже радість спілкування з прекрасним людям дарували ансамблі пісні і танцю вчителів району (Михайло Заяць), м. Тячева (Василь Бачкай), Буштинського лісокомбінату (К.Сернюк), села Нересниці (Іван Гасинець), Солотвинської ДЛ (Василь Донець), с. Бедевля (Василь Барановський), Дубівського ЗВВО (Йосип Вінер), райвідділу зв’язку (Марія Заяць), райвідділу внутрішніх справ (Михайло Заяць), хор ветеранів війни і праці Усть-Чорнянського ЛК (Василь Калинич), вокальний ансамбль СТ (Ніна Мартинич), хор-ланка  с. Новобарова (Степан Орос), ансамбль пісні і танцю Тересвянського ДОКу (Марія Заяць, Анатолій Кульчицький і Оксана Тиводар), с. Терново (Микола Тракслер, Михайло Мельничук), райСТ (Дмитро Мокану, Михайло Мельничук).
«Серед аматорських колективів виділявся хор учителів району, який розпочав свій творчий шлях у 1955 році, – пише автор. – Засновником і першим керівником його був Рудольф Балабан. Розпочату ним роботу продовжив Золтан Сімочко. З 1972 по 1985 рр. з освітянським хором працював випускник Вільнюської консерваторії, директор Тячівської ДШМ Михайло Заяць». 
Яскравим епізодом у творчому житті колективу були 1986-1992 роки, коли ним керував Йосип Мартинич, досвідчений майстер хорової справи. Завдяки йому колектив став широко відомим.
Справжня народна пісня, танець, інструментальна музика були виразним акцентом у репертуарі самодіяльного ансамблю пісні і танцю Тересвянського ДОКу (Василь Пекарюк, Антон Кошілка, Володимир Ломаков).
У 1991 році розпочався новий етап у розвитку хорового мистецтва. З розпадом колгоспів і радгоспів та закриттям великих підприємств самодіяльні колективи, позбавлені матеріальної підтримки, вимушено припинили своє існування. Натомість, набувають поширення малі форми: камерні хори, чоловічі, жіночі та родинні вокальні ансамблі, колядницькі групи, троїсті музики… Гарна мистецька слава швидко закріпилася за жіночим камерним хором викладачів Солотвинської ДШМ «Бельканто» (керівник Моніка Сеньків). Вже чверть століття цей колектив, укомплектований яскравими і виразними голосами, дарує мистецьку насолоду шанувальникам академічного співу майстерним виконання світських та духовних творів різних епох, а також піснями сучасних композиторів.
З «потеплінням» державно-церковних відносин на теренах Тячівщини побільшало церковних хорів різних конфесій, а духовні твори збагатили репертуар світських співочих колективів, – робить спостереження Михайло Митровка. Музичне життя району збагатив і хор греко-католицької церкви Успіння Пресвятої Богородиці м. Тячів, заснований подружжям – Йосипом та Ніною Мартиничами у 1979 році. Їхня творча діяльність посприяла й започаткуванню Богослужіння українською мовою. Непересічна активність хору – участь у храмових святах, прощах, фестивалях, виступи за кордоном принесли йому заслужену популярність серед вірників міста та за його межами. Злагоджено й проникливо звучать духовні пісні й у виконанні церковного хору Вознесенсько-Дмитрівського храму села Руське Поле, регентом якого – Олеся Сасин-Поп, котра до цього вісім років керувала духовним хором смт Тересва. Безперечно, тут дається взнаки рівень підготовки керівника, адже Олеся Іванівна здобула ґрунтовну мистецьку освіту – спочатку в Тячівській ДШМ, згодом в Ужгородському музичному коледжі ім. Д.Задора та Ужгородській богословській академії ім. святих Кирила та Мефодія, де отримала кваліфікацію магістра церковного музичного мистецтва.
Хоровий спів руськополівців неабияк скрашує храмові свята і в інших церквах району, куди їх часто запрошують.
У 2016 році був створений чоловічий вокальний ансамбль під керівництвом Йосипа Мартинича, який уже через рік, у 2017-му, на фестивалі-конкурсі «Красне поле» виборов третє місце, а в у 2019 хор викладачів ДШМ району посів перше місце у цьому творчому змаганні.
Ознайомившись із працею М.М.Митровки, читач, на багатому фактичному матеріалі й глибокому авторському аналізі, зможе легко переконатися: історія хорового мистецтва – одна з найяскравіших сторінок художньої культури рідного краю...
P.S: 29 грудня на життєвих обріях М.М.Митровки засяяло красне 80-ліття, а 7 січня зустрічали чергові життєві дати Йосип та Ніна Мартиничі. На їхню адресу по сьогодні лине злива вітань-побажань, до яких приєднується і відділ культури РДА. Многая літ!
Ганна Макаренко. 

Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Передплата на «Дружбу» на 2020 рік розпочалася
Шановні читачі нашого сайту! Ми вдячні вам за вашу незмінну підтримку, за ваші лайки і перепости на наші публікації! Сподіваємося, що ви підтримаєте і паперовий варіант газети, передплативши її у своєму поштовому відділенні.



Відбудеться «День кар’єри»
З метою профілактики безробіття серед молоді, надання всебічної і актуальної інформації про професії, які користуються попитом на сучасному ринку праці, ознайомлення з послугами служби зайнятості Тячівський районний центр зайнятості організовує «День кар’єри».
Захід відбудеться 24 жовтня 2019 року в м. Тячів на площі Поштовій, початок о 12.00 год.
Тячівський районний центр зайнятості.

Сигнали оповіщення будуть навчальними
Управління цивільного захисту Закарпатської обласної державної адміністрації повідомляє, що 16-17 жовтня 2019 року проводитиметься комплексна перевірка загальнодержавної та територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення із залученням всіх засобів доведення інформації  (електричні сирени, гучномовці, а також електричні сирени системи «Павіан»). Звертаємося до усіх мешканців району та гостей з проханням зберігати спокій та пам’ятати, що всі сигнали, котрі будуть передаватися в цей період в ефірі дротового радіомовлення та через гучномовці, розміщені у місцях масового перебування людей (вокзали, школи, місця громадського відпочинку), а також сигнали електросирен, розміщених на території підприємств та організацій, є навчальними.


128 бригада запрошує на екскурсію
128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада запрошує усіх бажаючих відвідати захід «День відкритих дверей», який відбудеться 20 серпня 2019 року о 10 годині за адресою: м. Мукачево, вул. Зріні Ілони, 153. Під час заходу будуть показані нові зразки озброєння, повсякденна діяльність військової частини. Також буде проведена екскурсія в музеї бойової слави бригади, де відвідувачі ознайомляться з цікавою історією створення та бойовим шляхом славетної бригади.
Тячівський РВК.

Продається будинок
Продається приватизований будинок в с. Нересниця, є земельна ділянка 15 сотин. Тел: 098 771 5588. Міша.