Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » За чехів, угорців та комуністів: про освіту у Широкому Лузі розповідає «Шкільна хроніка» 30-40 років ХХ ст.

За чехів, угорців та комуністів: про освіту у Широкому Лузі розповідає «Шкільна хроніка» 30-40 років ХХ ст.

08:40, 15.06.20
249
Культура / Суспільство / Сільське життя / Пам'ять / Освіта
Кілька номерів тому «Дружба» писала про «Шкільну хроніку» села Вільхівці 20-30-х років. У продовження теми погортаємо сторінки ще одного літопису – «Державної руської народної школи в Широкому Лузі». Нагадаємо: цей унікальний рукопис надав нам для ознайомлення тячівець Михайло Савчук.


Отож, перший запис описує 1936-37 навчальний рік. На аркушах можна побачити печатки двома мовами – чеською та українською та дізнатись, що хроніку зачав писати у 1936-1937 шкільному році Іван Чучка, управляючий учитель.
 Як навчалися за чехів та угорців
Перші сторінки документу оповідають про походження села Широкий Луг. Так, за переказами старожилів, його близько 700-800 років тому заснували опришки з Галичини Ґренжола, Танчик та Мідяник.
«Ґренжола – це чуже ім’я, що означало «Поковба». Від того є тут много імен «Поковба», – так стверджує хроніка.
Згодом прийшли Гендич і Шпілька з Грушова, Дьолог з Тересви, Шелемби і Дудли з Вільхівців та Олексій з Великої Копані. Поділились землями і стали немешами (знаттю).
Свою назву село дістало від того, що у цій місцевості були широкі луги. Люди жили бідно і примітивно, обробляли землю за прикладом батьків.
Шкільництво в давнину було на низькому рівні. До школи ходили тільки ті, хто жив поряд з будівлею, тому грамотних людей було мало.
«Але вже тепер зачинають розуміти значення освіти і культури і посилають дітей порядочніше до школи, навіть повиходили учителі родом звідси, крім того, вчаться більше у горожанських школах, гімназіях, торговельній академії та різних інших школах», – пише автор літопису.
У 1936-37 шкільному році шестикласна школа була розміщена у греко-католицькій церковній шкільній будові, за яку сплачували оренду 1800 корун, з трьома навчальними кімнатами та канцелярією. До складу «учительської корпорації» входили такі вчителі: управитель Іван Чучка, Олена Шефельд (з села Латорки), Йолана Горондій (з Новоселиці), Олена Айзиковичова (з Колодна), Юрко Раняк (з Тересви), Юрко Гончарів-Гончаренко та Михайло Прокопович (без місця), а також абітурієнти учительської семінарії в Мукачеві – Олена Качур та Ужгороді – Василь Копас, колишні помічники учителя з Тереблі Павло Бучок, з Калин-за-Рікою – Євгеній Готтесман, гірський інженер-великорос Александр Петров. У школі були такі класи: 1а, 1б, 2, 3, 4, 5, а також 1в та 2б – на присілку Пригідь, 1д – у Фонтенясах.  На присілках діяли курси для неосвічених. Загалом, було 275 учнів.
Примітно, що у школі відзначали пам’ятні дати Чехословаччини: 5 вересня – народини короля Югославії Петра ІІ, 26 жовтня – День свободи (чехословацький День незалежності), 7 березня – День народження президента Чеської Республіки Томаша Масарика, 8 травня – включення Підкарпатської Русі до складу ЧСР, а 28 травня – народини президента ЧСР Едварда Бенеша.
Проводилися «загальні збори родичівської (батьківської – авт.) ради». Очолював її Василь Онофрій, заступником голови був Дмитро Шелемба, а секретарем – управитель Іван Чучка.
При школі діяла читальня «Просвіта» та театральний гурток. Також 37 селян тричі на тиждень вечорами відвідували «горожансько-виховуючий курс».
 У школі до Дня святого Миколая готували святкову виставу, і всі діти отримували подарунки. Навчальний рік завершився 26 червня.
Наступного, 1937-38 року управителя школи призвали до війська, а на його місце був призначений абітурієнт учительської семінарії в Ужгороді Денис Ізай. Склад учителів теж змінився – деяких учителів перевели до інших сіл, натомість призначили нових.
Цьогоріч на вимогу «шкільного реферату» у школі мали з’ясувати серед батьків, якою мовою хочуть, щоб навчали дітей – російською чи українською. Оскільки спротиву проти української мови не було, то навчали нею.
1938-1939 шкільний рік почався «потрясаючими політичними подіями у Чехословаччині, – загальна мобілізація, території, населені німцями, відпали до Німеччини, а з Підкарпатської Руси – відійшли до Мадярщини Ужгород, Мукачево та Берегово. Зменшення території ЧСР приневолило правительство в Празі перетворити республіку на федеративну, тобто на республіку чесько-словацьку і українську. Так дістала наша країна самостійність. Назва її є Карпатська Україна… Плебісцит язиковий анульовано. На всіх школах язик викладовий український», – пише автор хроніки.
На цьому записи на кілька років перериваються.
Наступні оповідають про перебіг вже 1942-43 навчального року – за часів угорської влади. Наука розпочалася 9 вересня у тій самій будівлі.
 У школі було 8 класів.
До складу учительської корпорації входили управитель Михайло Маляр, Андрій Демчик, Гізелла Малярова, Павло Деак, Єлисавета Гомокі та інші.
Цього і наступного року в школі відзначали багато пам’ятних дат історії Угорщини: у жовтні – «13 арадських мучеників», 28 лютого – день Лимановської битви (часів Першої світової війни), 15 березня – День свободи, 30-го травня – День героїв. Крім цього, 19 травня відсвяткували День птахів і дерев, 23-го – День матерів. Рік завершився 2 червня, до 4-го у Ш.Лузі тривали іспити, а наступного дня відбулися у Фонтенясах та на присілку Пригід. 9 червня учням роздали свідоцтва.
Наступний рік розпочався з богослужіння у церкві 4 вересня, а заняття стартували 9-го. У школі навчалось 487 учнів, зокрема 286 – у Широкому Лузі, 88 – у Фонтенясах, Пригоді – 113.
На зміну угорським пам’ятним датам – радянські реалії і свята
 Цікавим є запис про 1944-1945, повоєнний навчальний рік. У хроніці зазначено, що відзначити 6 жовтня День арадських мучеників перешкоджали російські гармати. Як відомо, саме тієї осені радянські війська переходили Карпати. В село долинали «голоси руських гармат та катюш».
У ці неспокійні часи вчителі намагалися «заспокоїти і утішити» село, розтривожене чутками про можливе виселення. Але батьки, побоюючись, не відпускали дітей до школи.
«Коли війська посунулися на низину, наш нарід успокоївся, – пише автор літопису. – Натуральне діло, що наука за той час не була подержана. Раз, що родичі не дуже хотіли пускати дітей, другий раз, що учителі були відійшли. Наука почалася тільки 15 януара».
На зміну угорським пам’ятним датам у шкільний календар прийшли радянські. Цього року 10 лютого було відсвятковано «День Червоної Армії Воєнно-Морського флота».
18 березня відзначали Шевченківське свято. «Після програми слідувала забава до рана», – констатує літописець.
Між школярами почали проводити змагання – олімпіади.
«У селі Нересниця відбулася місцева олімпіада, у котрій брало участь і наше село. В допроводі управителя Михайла Маляра на чотирьох возах поїхали в Нересницю. Там дали слідучу програму: сопілки, декламації, спів. Раз один – Іван Танчинець, а потім удвох – Іван і Анна Танчинець. Дале були дані управи з лентами, управи з пушками і свадьба. На місцевій олімпіаді село Шир.Луг було заділено до першого місця», – записано у «Шкільній хроніці». 
11-22 червня відбулися випускні та перевідні екзамени.
Цьогоріч було організовано піонерську організацію – напередодні 29 червня 1945 року, коли закарпатську Україну було приєднано до Радянської України. Завершився навчальний рік 30 червня шкільною виставкою і торжеством з театральною виставою.
«Скінчилася друга світова війна і залишила за собою майже в кожній хатині незлічимі рани», – так починається перший запис 1945-46 навчального року.
«Село дістало дозвіл на семилітку, із котрою були приділені разом і вчителі в село. Корпорація складалася із слідуючих членів: Михайло Маляр, директор семилітки, Гизела Малярова, Ірина Попович. Новоприділені були: Александра Новинська, Анна Чорна, Галина Немченько і Віра Дергачов. Пізніше у село були заділені курсанти, а то Митер Поковба, Михайло Поковба, Федор Шпілка і Юра Мідянка», – йдеться на сторінках рукопису.
В цей рік, 7-8 листопада відзначали роковини жовтневої революції, 5 грудня – свято «Сталінської Конституції», а 21 грудня – день народження маршала Й.В.Сталіна. 31 грудня вперше провели свято новорічної ялинки, а 21 січня 1946 року – день смерті В.І.Леніна. 
Помпезно зустрічали кандидатів у депутати перед виборами. Ось як описано передвиборчий візит до Широкого Лугу кандидатки у депутати Ганни Петрище у січні 1946 року:
«Лозунги були всюди виписані та вивішені на стінах. Трибун, який був зроблений при хаті-читальні, украшений був смереками та фотокартинами наших ведучих. Після доповіді Ганна Петрище подякувала за щирий привіт і пообіщала, що буде і про нас, і про наш бідний народ стояти».
8 березня у школі вперше відзначили Міжнародний жіночий день, на якому «висланник» із Тячева пояснив значення цього свята. Урочисто відзначали Першотравень.
А 8 травня о 6-й годині вечора шкільна молодь з прапорцями під проводом Попович Ірини і Драгуна Василя «подержали похід долу і горі селом. На площі зготований був костьор кращими піонерами. При кострі була подержана доповідь нач.штабу дружини Стефана Грись, ряд декламацій та пісні».
Останній збережений запис – про 1946-47 навчальний рік – містить лише короткі відомості про педколегію та кількість учнів. Класів було так само 6. Директором був Михайло Маляр, 1-а навчала Ірина Попович, 1-б – І.В.Дудла, 1-в – Дмитро Поковба, 2-а – Гізелла Маляр, 3 – Ганна Чорна, 4 – Віра Русин, 5 – Галина Німченко, 6 – Михайло Маляр.
На присілку Пригід дітей навчав Михайло Поковба.
За матеріалами «Шкільної хроніки» підготувала Наталія Маджара.
Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Онлайн-передплата – послуга від АТ «Укрпошта»
АТ «Укрпошта» пропонує скористатися послугою онлайн-передплати на ІІ півріччя 2020 р., яка розпочата з 7 квітня поточного року.
Оформлення онлайн-передплати займе до 5 хвилин часу. Необхідно зайти на головну сторінку сайту  www.ukrposhta.ua в розділ «Передплатити», обрати потрібне видання, додати його «у кошик», натиснути «оформити замовлення». Обов’язково зазначити поштову адресу, на яку здійснюватиметься доставка обраних видань, та розрахуватися за оформлене замовлення платіжною карткою. Комісія за операцію оплати зі споживача додатково не береться. 

Спалювання сухостою та сміття завдає величезної шкоди довкіллю
Спалювання сухої рослинності та сміття завдає величезної шкоди довкіллю, створює загрозу для життя рослинного і тваринного світу, а нерідко і людей, та може призвести до некерованих надзвичайних ситуацій, особливо у пожежно-небезпечний період.

Продається насіння кукурудзи
Терміново продається 11 пос. одиниць насіння кукурудзи (гібрид «Солонянський 298 - 9 шт. та гібрид «ДБ Хотин»- 2 шт.), які знаходяться  на Новій Почті в Буштино. Вартість - 6оо грн. за пос. одиницю. Інші гібриди кукурудзи по «Новій почті». 
Звертатись за тел.: 097 00 47 112.