Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » Полотна, написані серцем

Полотна, написані серцем

11:17, 08.03.21
509
Культура
Творчість художника – це багатобарвний, загадковий світ, зітканий із вражень та роздумів, вічного пошуку й спалахів осяянь, дивних асоціацій й палітри почуттів… І цей, втаємничений світ своєї душі він відкриває нам своїми полотнами, ділячись сокровенним, запрошуючи дослухатись до його голосу, перейнятися його роздумами, переживаннями і враженнями. Саме до таких митців, чиї полотна не тільки зачаровують, а й спонукають до осмислення життєвих реалій, трепетного ставлення до людських почуттів, бережливого – до природи, належить Надія Миколаївна Черевко-Попович з села Калини.



Щедрий творчий дар зробив її ім’я відомим на сьогодні не тільки в мистецькому середовищі, а й широкому колу шанувальників живопису, в т.ч. й закордоння – завдяки успішній участі в престижних міжнародних конкурсах, де вона гідно презентує Україну.
...Напевно, Надія Миколаївна давно загубила лік своїм полотнам, адже прикипіла душею до малярства ще у юному віці й відтоді не випускає з рук пензля, невпинно й послідовно творячи картину за картиною, щоразу з відтінком новизни й небуденності.
Лабіринти ж мистецької долі часом по-справжньому незбагненні. Адже в ту далеку благословенну пору, коли обирала своє майбутнє, дівчина марила керамікою – мистецтвом, в якому поєднується краса і практичність, до якого можна доторкнутися, відчути його енергетику. Тож після школи подалася до Ужгородського художнього училища, де й здобула омріяний фах. Однак застосувати його в практичній роботі з вихованцями Дубівської школи мистецтв не було як: про технічне оснащення керамічного процесу, насамперед випалювальну піч, у важкі 90-ті навіть не йшлося. 
– Тож хочеш-не хочеш, а довелося перекваліфікуватися на живопис, – згадує п. Надія. – І він виявився мені не чужим: з кожним днем дедалі більше втягувалася у вир образотворчості, пізнаючи нові грані мистецтва, в якому є щось від доброї, світлої магії. Звичайно, базові знання були набуті в студентські роки, залишалося їх вдосконалювати й шукати свою стежину.
Все це відбувалося в процесі роботи – мисткиня наполегливо опановувала теорію й практику, проходила відповідні курси, пробувала, перемальовувала, та ніколи не розчаровувалась. Навпаки, черпала в цих заняттях непередавану насолоду, тішилася можливістю самовираження, втілення задумів… Поступово напрацьовувала власний творчий почерк, дедалі відходячи від імпресіонізму закарпатської школи живопису, для якої характерні широкі, неспокійні мазки з різним напрямком руху, відсутність чітких кордонів і перетікання форм, до прискіпливої деталізації предмета зображення, а згодом – до різних стилів: сюрреалізму, символізму.
З самого початку успішно пробувала сили в різних жанрах – вдавалися й пейзажі, натюрморти, казкові сюжетні композиції. Писала портрети донечок, а згодом портрети малювала на замовлення. Зараз авторка відчуває особливе тяжіння до анімалістичного жанру, головним об’єктом якого є тварини та птахи. Саме вони є виразниками певної ідеї, закладеної в сюжетну основу картини. Як ось, наприклад, «Перерваний політ», де пронизаний стрілою орел символізує обірваний людською підлістю й ворожістю чийсь щасливий лет. 
– На цю ж тему і картина «Заздрість маленьких людей»,– каже Надія Миколаївна, – Є такі люди , що, навіть перебуваючи в благодатному середовищі, завжди заздрять чужому успіхові.
 Сумний олень “Сьогодення» на спустошеній вирубками галявині промовляє про варварське ставлення людини до природи. В його очах застиг докір: «Ви зруйнували мій дім». Полотно «Стара яблуня» заворожує народнопоетичною образністю (гривастий білий кінь, стара яблуня, що струшує стиглі плоди, дівчина в колоритному народному вбранні) та пронизливим змістом: про необхідність цінувати золоті плоди досвіду й духовних надбань наших предків. Картина диптих «Відчай та надія» – про протиборство витонченої натури й грубої людської необтесаності. Щире співчуття пробуджує у душі маленький, безпритульний котик на полотні «Нічий»...
– Робота «Гравітація» до певної міри автобіографічна, – розповідає авторка. – Жінка, яка ледь втримується на крилах орла в штормову негоду, – це про страхи й сумніви, які часто охоплюють, заважаючи відчути себе вільною. 
Про небайдужість художниці до живого світу природи промовляють її картини «Лісова калина», «Потічок із качками», де важливим композиційним елементом – пернаті, що своєю присутністю немов вдихають у полотно «живу» іскорку. А от картина «І вже осінь…» нагадує про швидкоплинність часу: тут, де змальовано згасання осіннього лісу, ветху хатину й стареньку бабусю біля неї, – відмирання природи співзвучне з відчуттям людської самотності, невідворотності близького завершення життєвого шляху.
…Кожна робота розпочинається з нового задуму. Проте, розповідає Надія Черевко-Попович , буває, з’являється стільки ідей, що доводиться робити кілька зарисовок водночас, аби вони не стерлися з пам’яті. Частина полотен знаходять свого покупця через Інтернет, частина – роздаровується, а з окремими художниця не розстається, настільки вони для неї дорогі й вистраждані. Їх вона потихеньку відбирає для майбутніх презентацій і  чергової персональної виставки.
До речі, живописні полотна Надії Черевко-Попович неодноразово виставлялися в Тячівській картинній галереї, Виноградівській, а також у Хустській, адже її прийнято до складу творчого об’єднання Хустщини «Митець Верховини», де, власне, вона й дебютувала зі своїми роботами «Сьогодення», «Лісова калина», «Вершниця», «Бузок», а згодом представила на новорічно-різдвяну виставку «Літні грози», «Гравітацію», «Полонинське літо», «На містку».
Мали змогу познайомитися з її живописом й відвідувачі Мукачівського замку, де вперше представила свою графіку й дочка п. Надії – Крістіна. До речі, вона теж людина творча – володіє технічними навичками працювати різними графічними матеріалами, а також комп’ютерною графікою, для якої знаходить час, працюючи синоптиком у обласному Гідрометцентрі. Тож зараз мама і донька укомплектовують спільний мистецький доробок різних років для персональної виставки їх творчого тандему. До речі, донька Любава, яка зараз живе і працює у Нью-Йорку, теж із «творчою жилкою» – малює акрилом та бере участь у виставках.
З великою теплотою пригадує Н.М.Черевко-Попович міжнародний мистецький пленер, що був організований Наталією Доценко, українською діаспорою в чеському місті Градец-Кралове. На нього були запрошені лишень шестеро художників з України, серед них – всього двоє із Закарпаття, й те, що ними виявилися вони з колегинею, художниця вважає немалою честю. Чудове враження справив дружелюбний прийом, щира турбота, насичена програма заходу і саме місто, затишне, охайне і привітне.
Приємною подією в житті художниці став вихід у світ каталогу «Артпогляд на архітектурну спадщину Закарпаття» (автор проекту Л. Черватюк), ілюстраціями до якого є і її роботи – дві «тячівські» споруди.
Інтенсивну творчу працю Надія Миколаївна поєднує з викладацькою – допомагає опановувати мистецькі секрети здібній учнівській юні. Під її наставництвом вони засвоюють ази рисунку, малюнку, живопису, композиції. Викладач легко знаходить спільну мову й зі своїми початківцями, і з випускниками, адже рівень розмови завжди відповідає віковим особливостям. Не у всіх, звичайно, вистачає терпіння й наполегливості подолати шестилітній навчальний марафон, і не всі з тих, хто завершив навчання, пов’язують свою долю з живописом. Проте викладачка впевнена, що ні для кого ці заняття не минули безслідно, зробивши більш чутливими до краси і гармонії, а це неодмінно згодиться в житті. Та особлива гордість – це, звичайно, вихованці, що стали її послідовниками. Серед них, зокрема, колеги на відділі образотворчого мистецтва Дубівської ДШМ - Марія Ребар і Яна Магей, Тетяна Баршай (Тересвянська ДШМ), Юлія Сойма (Нересницька ДШМ), Мар’яна Бордунова (Тячівська ДШМ). 
Є ще одна, особлива грань у діяльності викладача – волонтерська робота з дітьми в Реабілітаційному центрі смт. Дубове, яку здійснює третій рік. Художниця чудово розуміє, наскільки важливо для цих дітей самоствердитись у творчій праці, відчути смак успіхів, упевнитись у власних можливостях. Як, наприклад, для Андріани Мазур з Тернова, яка є активною учасницею виставок й конкурсів, стала дипломантом всеукраїнського конкурсу «Барви життя» юних митців пензля.
…Надії Миколаївні не просто визначитись у відповідь на запитання про найулюбленішу роботу, та все ж вважає немалою творчою удачею полотно «Сусідство», що увійшло до виставкового каталогу «Культурна спадщина Закарпаття». На ньому зображені дві тячівські будівлі – старенька дерев’яна хатина з турназом (довгим, відкритим ганком) – свідок минулої епохи, та сучасна помпезна споруда зі скла і бетону. Тут проступає філософська категорія часу – минувшина й сьогодення, яке витісняє і залишає позаду особливий життєвий уклад, традиції і звичаї предків. Робота «Вершниця» вирізняється автобіографічністю: зобразивши себе на білому коні серед казкового лісу, авторка повідає глядачеві про свою заполоненість чарами мистецтва, яке переносить її у кришталевий світ мрій, далеких від сірої буденності.
…Творчій людині завжди важливо відчувати, що її праця знаходить відгук у людських серцях. Тому Н.М.Черевко-Попович неабияк дорожить кожною можливістю презентувати свої роботи, подаючи їх на суд і широкої публіки, й досвідчених поціновувачів живопису. Вагомим стимулом стали для мисткині, зокрема, перемоги у міжнародних багатожанрових онлайн-конкурсах,– «Jiskra», Прага, Чеська Республіка, та Weihnachtsstrne (Берлін), в яких здобула дипломи І ступеня і гранти за участь.
...Кожна пора року навіює художниці нові мотиви, образи, настрої. І зараз, коли до її майстерні заглядає яскраве березневе сонечко, коли гірські вітри приносять на своїх крилах неповторні весняні пахощі, на її полотнах розквітають тендітні проліски, розливаються фіолетові озерця шафранів, брунькують гаї й діброви. Бо серце – заполонене новою хвилею натхнення, яке спонукає шукати, відкривати і творити свої неповторні творчі світи.

Ганна Макаренко.
Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Відтепер передплатити "Дружбу" можна і онлайн
Шановні читачі! 
Раді повідомити, що з'явилася можливість передплатити "Дружбу" онлайн - на сайті "Укрпошти". Більше не треба стояти в черзі у поштовому відділенні! Оформляйте передплату в будь-який зручний для вас час за посиланням: https://peredplata.ukrposhta.ua/index.php?route=product/product&code=500000006&product_id=94540
Передплатний індекс "Дружби" - 61823.
Передплату на "Дружбу" продовжено до кінця 2020 року
Дорогі друзі! Рік, що завершується, був для усіх нас нелегким. Проте, і в цих нових умовах ми, журналісти газети "Дружба", завжди намагаємося тримати руку на пульсі подій та відшуковуємо актуальну, злободенну та цікаву інформацію. Пишемо про Вас і для Вас.  Тож сподіваємося, що прихильники  районки передплатять газету і на 2021 рік.
 До речі, зробити це можна онлайн - на сайті "Укрпошти". Передплатний індекс "Дружби" - 61823.
Не рубай ялинку!
ДП «Брустурянське ЛМГ» повідомляє, що  підприємство не має ліміту на заготівлю новорічних ялинок. Стаття 65 КУпАП, стаття 91 ЛКУ: штраф за зрубану ялинку діаметром до 10 см – 517,86 грн. Шановні громадяни, працівники лісової охорони будуть проводити рейди, накладатимуть штрафи і секвеструватимуть зрубані ялинки. 
В.Михалчич, провідний інженер з охорони лісу.