Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » Крізь нетрі літ іду…

Крізь нетрі літ іду…

09:45, 15.03.21
169
Культура
У приміщенні районної адміністрації знаходиться портретна галерея – стенд під назвою «Нашого цвіту по всьому світу». Портрети з підписами розповідають про 69 видатних людей Тячівщини, серед яких і представники села Теребля: поети Андрій Патрус-Карпатський та Василь Бухало, академік-біолог Володимир Іванович Чопик, кандидат математичних наук Василь Іванович Роман.


...Поет Василь Бухало прожив на цій благословенній землі 75 років. Вихідець із села, він за свій життєвий вік сходив багато доріг, і не завжди стелився йому під ноги зелений барвінок. Були в його житті і різні пригоди, як і дороги.
Народився В.П.Бухало 5 квітня 1945 р. в сім’ї хлібороба, в с.Теребля, розташованому в мальовничій долині, серед чудових зелених гір.
«Я народився навесні, всього за крок до Перемоги», – написав він в одному зі своїх віршів.
Батько Петро Бухало працював на землі, водночас, при потребі, займався теслюванням. Мама Анна вела господарство і майже весь свій вік трудилася в місцевому колгоспі. Після Василя на світ з‘явилася сестра Юлина. Образ батька постає з таких поетичних рядків:
«Був мій батько теслею 
прекрасним –
Крив сільські оселі залюбки.
З-під ножа обіручного рясно
Білі-білі в’юнились тріски.
…А мені цілющий дух живиці
Серденько лікує дотепер!».
Семирічним босоногим хлоп’ям восени 1952 року Василь пішов до першого класу місцевої школи, яка стояла неподалік хати. Навчання давалося йому легко – улюбленим предметом стала література. Василь  зачитувався творами українських прозаїків та поетів. Це неабияк вплинуло на формування його поетичних здібностей. Про рідне село, де промайнуло дитинство, він завжди писав з теплотою і ніжністю.
У 1962 році  юнак закінчив середню школу. Мріяв про подальше навчання, літературну творчість, однак батьки були не в змозі підтримати сина через матеріальну скруту, і Василеві довелося допомагати їм самим.
З настанням весни виїжджав на сезонні заробітки, працював на лісорозробках та сплаві лісу на річках у Комі АРСР та Іркутській області. Коли було потрібно, ставав поруч із батьком -будівельником. Та де б він не працював, завжди мав при собі зошит і ручку, щоб записувати рядочки, в які переплавлялися враження, почуття, думки…Часто друкувався в районній газеті «Дружба» й завжди був бажаним гостем редакції.
У 80-ті роки його вірші з’явилися у колективних збірниках молодих поетів  – «Ранок», «Відлуння», «Перевал», «Різдво української поезії: Антологія». Так він привернув до себе увагу широкої читацької аудиторії
Працюючи далеко від рідного дому, в монотонних буднях, сповнених  важкої, виснажливої  праці, думками линув до рідного краю, отчого порогу:
У тім краю, де свищуть 
заметілі,
А літа майже не бува,
Де все чуже – і звичаї, й слова,
І ці сніги, довкола заледенілі, –
Мені сади приснились білі-білі
І коломийки музика жива.
 («Ностальгія»).
Перша збірка поезій «Робота сонця», до якої увійшли 63 вірші, побачила світ у 2000 році, у видавництві «Закарпаття» (Ужгород). Вступну статтю до неї написав Дмитро Федака. Промовистим є один із віршів, де автор звертається до читача:
Я хотів би написати книгу,
Як останній в полі тане сніг,
А весняний день лупає кригу –
Аж осколки сиплються до ніг.
Я хотів би книгу написати
Про життя без кривди і хули,
Тільки мало для таких сюжетів
Нам епоха місця відвела.
Творчий дар поета виграновується і набирає сили. У 2007 році до читача приходить друга збірка тереблянського автора «На околиці літа» (ВАТ «Закарпаття», Ужгород).
Вона особлива, адже ліричні поезії витримані у формі сонетів – чотирнадцятирядкових віршів п’ятистопного або шестистопного ямбу. Один з них – про батьківську науку:
Батько так навчав мене, хлопчину:
«Я б хотів тебе застерегти:
Хліба не шукай легкого, сину,
У такого – присмак гіркоти.
Скверним словом не порань людину,
А старайся їй допомогти.
На страшне наткнешся –
 самотину,
Як мої слова забудеш ти».
 («Батьків заповіт»).
Третя збірка «Терновий діл» зійшла з конвеєра у 2012 році у видавництві «TIMPANI» (Ужгород). Провідний її лейтмотив – це доля рідного народу, яким він пишається і не забуває про своє коріння:
Тече Теребля з верхогір’я,
На хвилю хвиля наплива.
Тут  ще живуть старі повір’я
І мова предків ще жива.
Бо  й від дитини можна вчути
Привітне: «Вуйку, добрий день!». 
...Ми з Василем Петровичем зустрічалися часто. У спогадах – літо, післяобідня пора. Сидимо в затінку під хатою, на довгій старій лавиці з різьбленою спинкою. Ведемо розмову, переповідаючи сільські новини, літературні та історичні події.
Василь згадав про наші хутірні землі, те,  як він молодим парубком любив ходити кам’янистим берегом річки, вдихати чисте, свіже повітря. Коли був вільний від роботи або у вихідний день, ще зранку ходив до лісу, босим перебрівши холодну течію річки, і неквапом крокував розбитою лісовою дорогою аж у віддалене урочище Ісянцьово. Там, бувало, знайде на березі під ліщиновим кущем Юрканину криницю. Холодна і прозора, як сльоза, вода, що витікає з-під гірських каменів, навдивовиж смачна, особливо коли черпаєш її руками і п’єш з долонь. Вода аж крижана, не дивлячись на літо і ясне сонце, яке піднялось над величезними буками, верхів’я яких коливає вітер. Різноголосо співають лісові птахи. З криничною водою самі собою просяться на папір слова, встигай лишень записувати:
Іще жива Юрканина криниця –
Не полонили бур’яни й терни.
Веде мене обчовганий пішник
Туди, де  б’є з-під каменя водиця.
Іду, щоб спрагло навхилки 
напиться,
Цілуючи такий знайомий лик.
В твоїх глибинах, певно, 
льодовик,
Заліг, незрушний і твердий, 
мов криця. 
(«На околиці літа»).
Вже рік минув, як поета Василя Бухала немає серед нас. Але його поезія жива, вона  торкається потаємних струн кожного серця. Вона живе  серед нас, і ми пишаємося тим, що в нашому селі народилась й творила така незвичайна, талановита людина, яка залишила яскравий слід у літературі рідного краю.
Степан Чопик-Микунда, с. Теребля.
Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Відтепер передплатити "Дружбу" можна і онлайн
Шановні читачі! 
Раді повідомити, що з'явилася можливість передплатити "Дружбу" онлайн - на сайті "Укрпошти". Більше не треба стояти в черзі у поштовому відділенні! Оформляйте передплату в будь-який зручний для вас час за посиланням: https://peredplata.ukrposhta.ua/index.php?route=product/product&code=500000006&product_id=94540
Передплатний індекс "Дружби" - 61823.
Передплату на "Дружбу" продовжено до кінця 2020 року
Дорогі друзі! Рік, що завершується, був для усіх нас нелегким. Проте, і в цих нових умовах ми, журналісти газети "Дружба", завжди намагаємося тримати руку на пульсі подій та відшуковуємо актуальну, злободенну та цікаву інформацію. Пишемо про Вас і для Вас.  Тож сподіваємося, що прихильники  районки передплатять газету і на 2021 рік.
 До речі, зробити це можна онлайн - на сайті "Укрпошти". Передплатний індекс "Дружби" - 61823.
Не рубай ялинку!
ДП «Брустурянське ЛМГ» повідомляє, що  підприємство не має ліміту на заготівлю новорічних ялинок. Стаття 65 КУпАП, стаття 91 ЛКУ: штраф за зрубану ялинку діаметром до 10 см – 517,86 грн. Шановні громадяни, працівники лісової охорони будуть проводити рейди, накладатимуть штрафи і секвеструватимуть зрубані ялинки. 
В.Михалчич, провідний інженер з охорони лісу.