Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » Народні цінності – у наш духовний простір

Народні цінності – у наш духовний простір

09:48, 26.07.21
398
Культура
Непересічний творчий доробок Івана Васильовича Хланти, його  народознавча й літературна діяльність, що має величезну пізнавальну та естетичну цінність, становить інтерес і як матеріал для серйозних аналітичних досліджень.  Тож не дивно, що викликає потужний резонанс у середовищі науковців, літературознавців, публіцистів, філологів. Свіжий приклад – вихід у світ монографічного дослідження відомого українського народознавця, доктора філологічних наук Олексія Вертія «Світоглядно-духовні грані українського всесвіту» (Ужгород, ТОВ «Патент», 2021 р.). Автор видання, подаючи багатогранний портрет Івана Хланти, ставить його ім’я в один ряд із видатними вітчизняними й іноземними збирачами фольклору,  робить  належну оцінку його внескові в духовну історію нашого народу. Його аргументи не викликають заперечень, адже зазначає: «О.Кольберг і В.Караджич у кількатомних зібраннях різних жанрів фольклору дали яскраві картини духовного життя польського та сербського народів. І.Хланта має кілька десятків томів фольклорних записів, зроблених упродовж усього свого життя не лише на Закарпатті, а й від українців Кубані, румунської провінції Банат, русинів-українців Сербії».


У вступному слові до книги О.Вертій віддає належне і новаторському підходу І.В.Хланти до упорядницької діяльності. Адже, на відміну від попередників, тексти супроводжуються нотними записами мелодій, грунтовними передмовами, колоритними світлинами. Ще однією вигідною особливістю робочого стилю фольклориста є його практичні спроби «адаптувати» кращі зразки народнопоетичної спадщини у життя сучасного покоління. Бо й справді, не ставить крапки, віднайшовши їх й занотувавши, а популяризує й доносить до широкого загалу, безпосередньо спілкуючись із різними аудиторіями, співпрацюючи з аматорськими колективами, виступаючи в пресі, на радіо і телебаченні, запрошуючи гостей до створеного ним літературно-мистецького музею в рідному Копашневі.
Перший розділ новодруку «Самовизначення в контексті епохи» відслідковує важливі моменти біографічної історії І.Хланти, що сприяли його формуванню як збирача фольклорних скарбів. Це роки шкільного навчання, зокрема, під наставництвом педагогів О.М’ягкової та М.Шпильки, членство у  літстудії при хустській районній газеті, де познайомився з О.Маркушем, Ю.Керекешем, М.І.Рішком,  М.В.Рішком, фольклорна практика в УжДУ, участь у літературознавчому гуртку, робота у відділі рукописів столичного Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка, навчання у стаціонарній аспірантурі Інституту мистецтвознавства ім. М.Т. Рильського. І – перші перешкоди, що зринули в роботі в епоху тоталітарної системи і творення нею «нової історичної спільноти – радянського народу». Це безжальне редагування рукописів, позбавлення їх фінансування для друку, і, врешті, найболючіший удар – звільнення з посади доцента кафедри української літератури при УжДУ. Проте жодні життєві перипетії не приглушили любові Івана Хланти до народної творчості й бажання  зберегти її самобутню красу для прийдешнього. Причому усі фольклорні пошуки дослідника позначені його трепетним ставленням до пісенних виконавців та оповідачів народної прози, як до людей особливих, наділених феноменальною пам’яттю та тонким естетичним чуттям.
Олексій Вертій теж демонструє цілковиту солідарність із закарпатським народознавцем, мимоволі захоплюючись поетичним світосприйняттям, глибокою мудрістю, спостережливістю й світлою душевною енергетикою носіїв фольклору – Михайла Майора з Драгова, Христини Біровець з Копашнева, Степана Шутка з Нанкова.
Другий розділ книги «На світоглядних та духовних просторах тисячоліть» присвячений стародавнім уявленням наших пращурів про  людину і світ, витокам їхнього формування та особливостям побутування протягом тисячоліть, що збереглися в мотивах і образах древніх колядок, веснянок, щедрівок, гаївок.
Зацікавленого і підготовленого до сприйняття глибокого  лінгвістичного аналізу фольклорних текстів читача, безперечно, заполонить мереживо авторських міркувань про еволюцію первісного світогляду, про те, як з плином часу оновлюються у колядках і веснянках стародавні міфологічні мотиви, поступаючись ідеології християнства. Цікаво, що на думку О.Вертія, «записи І. Хлантою українських народних казок також доносять до нас вияви таких стародавніх шарів народного світогляду як анімізм, тотеїзм, фетишизм, уявлення про можливість посмертного переходу душі у звіра чи то навпаки, пантеїзм, культ предків, уявлення про Рід, які вчені відносять до ІХ-ІІ тисячоліть до нашої ери».
Автору монографій дивовижним чином вдається охопити неосяжний безмір багатющого фольклорного пласту, що знайшов прихисток між обкладинками цілої низки видань – «Пісня над Дунаєм», «Народні пісні русинів (українців) Сербії» (2014 р.), збірниках казок «Правда і Кривда», «Казка про багатих і бідних», «Закарпатські замки у легендах, переказах та літературних творах» (2009 р.), та ін. У них віддзеркалюється складна гама людських почуттів, відгомін історичних подій, давніх вірувань і звичаїв, незборимість  людського духу та непроминальність родинних цінностей, закарбованих у ліричному,  повчальному, надихаючому, заворожуючому чи закличному слові.
Із завершального розділу «Вчений, педагог, громадський діяч» у всій повноті вимальовується творчий портрет самого І.В.Хланти – невтомного збирача, видавця, дослідника народної поетичної творчості, літературознавця, ученого й громадянина, палкого патріота отчого краю. «Основне призначення усної народної творчості, – зазначає О.Вертій, – її функціонування у повсякденному житті нації І.Хланта вбачає у збереженні історичної пам’яті, в духовній спадкоємності поколінь на основі нашої моралі, етики, естетики та культури, адже саме в українській народній пісні, в народній творчості криються чисті джерела нашої духовності та культури, а, отже й безсмертна сила нашого народу».

Г.Макаренко. 
Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Відтепер передплатити "Дружбу" можна і онлайн
Шановні читачі! 
Раді повідомити, що з'явилася можливість передплатити "Дружбу" онлайн - на сайті "Укрпошти". Більше не треба стояти в черзі у поштовому відділенні! Оформляйте передплату в будь-який зручний для вас час за посиланням: https://peredplata.ukrposhta.ua/index.php?route=product/product&code=500000006&product_id=94540
Передплатний індекс "Дружби" - 61823.
Фільм «Закарпаття» Шона Вільямса показуватимуть в Тячеві 25 серпня
Повнометражний фільм «Zakarpattia» (США/Україна 2018, 85 хв) від Q&A, режисером якого є Шон Вільямс, презентуватимуть у м. Тячів в картинній галереї ім. Ш.Голлоші, 25 серпня 2021 року о 16.00. (Вхід вільний, захід проводитиметься з дотриманням карантинних норм.)
Він знімався у 2013-2016 роках. Прем’єра відбулася у Бухаресті у 2018 році. Був показаний у США, Румунії та Німеччині. У 2021 році відзначений як «один з найкращих музичних документальних фільмів про традиційну музику в Україні сьогодні».

Центральна вулиця с. Добрянське перекрита
На офіційній сторінці Вільховецької ТГ поміщено повідомлення, яке зацікавить усіх водіїв. А саме: у зв’язку з асфальтуванням центральної вулиці у с. Добрянське, проїзд вантажного транспорту на цій ділянці, починаючи з суботи 21 серпня і на період робіт, заборонений.
Об’їзд – через Нересницю і Тересву.
Рух легкових автомобілів також буде обмежений. Радимо користуватись об’їздом через вулиці Жовтнева і Миру. Дякуємо за розуміння!
Вл.інф.

У Солотвині відзначать 30-ліття Незалежності України та День шахтарського селища
28 серпня Солотвино запрошує усіх  відсвяткувати 30-у річницю Незалежності України та День шахтарського селища  біля нового скверу  по вулиці Європейській (на території Солотвинського ЗЗСО №1).