Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » Там, де буки стоять у рясній позолоті...

Там, де буки стоять у рясній позолоті...

10:08, 30.10.19
241
Довкілля
Інспектор з охорони лісу Угольського відділення №1 КБЗ Василь Химинець  служить обраній справі вже 42 роки. Букові ліси й високогірні плаї – це його рідна стихія. На його очах відбувається немало  лісових таїнств і подій, які він справно «бере на олівець», заповнюючи щоденник спостережень, а потім і фенологічні картки, які дають матеріал для нових наукових досліджень, фіксуються на сторінках «Літопису природи» КБЗ. Патрулюючи свій обхід, а це 409 лісових гектарів, що розкинулись  під самим Менчулом, він мимоволі стає свідком розвитку молодого дерева, весняного квітування червонокнижних ранньоцвітів, боротьби за місце під сонцем молодого підліску, виживання в  суворих умовах лісових мешканців…

На цей раз наша розмова точиться довкола зеленого світу  заповідника, який славиться  величезною розмаїтістю флори, що включає немало рідкісних представників. 
Один із екзотів – це королівське дерево, тис ягідний, – релікт третинного періоду, зарості якого збереглися в кількох масивах КБЗ, зокрема, на Карстовому мості, на скелі, що має назву Велика Копиця, в урочищі Гребінь, де зараз ведуться спостереження за маленькими, заввишки 30-40 см деревцятами, та в інших місцях.
 – Завдяки своїй міцній деревині тис отримав у народі ще кілька назв – «негний-дерево», «залізне дерево», адже  не псується у воді і не підвладний впливу часу. А ягідний тому, що його плоди – це невеликі червоні ягоди, схожі на намистинки, – розповідає Василь Васильович.
–    Хоч дерево насправді отруйне, – і кора, і гілки, і хвоя (тож має іще одну назву – дерево-смерть), для чорних дроздів його ягоди (м’якоть плода – їстівна), – справжні ласощі. Тож після їхніх нальотів на гілках не залишається жодної  ягідки.У природі тис оновлюється слабо. А вирощувати його непросто – біологія тиса дуже складна. Щоб насіння проклюнулося, потрібно 18 місяців. Сходить воно аж на другий-третій рік – і то далеко не все. Росте  повільно, але живе довго – до 4 тисяч років, – розповідає інспектор. – До речі, окремі вікна і двері у Малоугольківській ЗОШ І-ІІ ст. були виготовлені з тиса, тож і служили довго.
Росте біля КПП ще один вид вічнозелених дерев – піхта Дугласа. Їм уже біля 100 років, а  завезені були на Малу Угольку з Канади. Це надзвичайно привабливі, величні дерева з густою, пишною кроною й оксамитовою хвоєю. Витримують вони будь-які  морози й затіненість у ранньому віці.
Основну ж площу заповідника займають букові праліси. Вони переважно вкривають низогір’я від підошви 410  м до 1300 м над рівнем моря, утворюючи тінисті деревостани. Максимальна висота дерева 35-40 метрів, а живуть буки до трьохсот років.
В музеї Угольського відділення КБЗ, до речі, є букові зрізи, за кільцями яких можна визначити вік спиляних дерев. Наймогутніші буки Угольсько-Широколузького масиву мають 180-190 см у обхваті. Хоч насіння вони дають багато (цьогоріч, до речі, особливо врожайним видалися низинні масиви, тогоріч – під Менчулом), під щільно зімкнутими кронами великих дерев, крізь які не пробивається сонце, підрост майже відсутній. А там, де є «вікна» , – легко формуються густі букові зарості.
Дерево вважається міцним, та воно теж не застраховане від вітровалів. Так,  після зимового бурелому, гірський потік Дідів Звір весь був завалений буками і яворами. «Посприяв» цьому і високий сніговий покрив, земля під яким не була скута морозами, й дерева не змогли втриматись корінням у грунті. Для лісу – втрата, а оленям і козулям випав щасливий шанс – вони змогли місяць-два протриматись у багатосніжну зиму на букових бруньках, у «вузькому квадраті», не залишаючи слідів у пошуках корму – наводки для хижаків.
–    Підлісок в тінистому царстві  буків слабкий, – розповідає Василь Химинець. – Це бузина, чорна й червона, вовче лико. В урочищах Вежа, Велика Погар багато ліщини, ведмежої і повзучої ожини. Трав’яний покрив – лише на галявинах, які навесні нагадують барвисті килими, «зіткані» з квіточок  нечуйвітру, анемони жовтецевої та дібровної. В урочищі Великий Припір біля 10 сотин о такій порі квітнуть весняним білоцвітом та підсніжником звичайним. Можна натрапити й на голубі «озерця» шафрану Гейфеля. Більш сирі місця – в урочищах Вежа і Чертіж – заполонили мереживні зарості папороті.У горах вище 900 метрів, в умовах прохолодного вологого клімату – зростають змішані широколисті ліси. У верхній межі лісу, де не вистачає тепла, дерева розвиваються погано, вони пригнічені вітрами, які формуються на хребті гір, й сніговими лавинами. Це вже карлики з покрученими стовбурами й деформованою кроною.
В урочища Вежа і Велика Погар люблять вчащати дикі кабани – це своєрідний ареал дуба скельного, який в урожайні роки засипає схили жолудями.
Впаде мандрівникові в око й рівнинна площина, що в  урочищі Калугорське. За переказами, в давнину тут заснували поселення монахи-калугори, які вирішили усамітнитись в затишній улоговині, куди не долинали вітри. Поруч плюскотить хвилями потічок Дідів Звір, що впадає у Малу Угольку. На місцях вирубок калугори  вирощували сільськогосподарські культури. Подальша їх історія невідома, а ліс нині потихеньку «окуповує» цю територію, колись відвойовану у нього  поселенцями.
Природа Карпатського біосферного заповідника давно перебуває в полі пильної уваги науковців.
–    10 років тому швейцарськими дослідниками карпатської флори було закладено 460 ділянок пробної площі лісу, де ведуться спостереження за розвитком дерев й життєвим циклом інших рослин, поведінкою комах, тварин, птахів. Адже не виключено, що тут чекають нові відкриття, бо й на сьогодні природа залишається не до кінця прочитаною книгою, що таїть у собі багато загадок, – ділиться Василь Васильович. – Загалом, завдяки своєму біорізноманіттю, заповідник є своєрідним музеєм незайманої природи, входить до числа десяти найбільш цінних природно-заповідних територій України.
Ганна Макаренко.

Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Відбудеться «День кар’єри»
З метою профілактики безробіття серед молоді, надання всебічної і актуальної інформації про професії, які користуються попитом на сучасному ринку праці, ознайомлення з послугами служби зайнятості Тячівський районний центр зайнятості організовує «День кар’єри».
Захід відбудеться 24 жовтня 2019 року в м. Тячів на площі Поштовій, початок о 12.00 год.
Тячівський районний центр зайнятості.

Сигнали оповіщення будуть навчальними
Управління цивільного захисту Закарпатської обласної державної адміністрації повідомляє, що 16-17 жовтня 2019 року проводитиметься комплексна перевірка загальнодержавної та територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення із залученням всіх засобів доведення інформації  (електричні сирени, гучномовці, а також електричні сирени системи «Павіан»). Звертаємося до усіх мешканців району та гостей з проханням зберігати спокій та пам’ятати, що всі сигнали, котрі будуть передаватися в цей період в ефірі дротового радіомовлення та через гучномовці, розміщені у місцях масового перебування людей (вокзали, школи, місця громадського відпочинку), а також сигнали електросирен, розміщених на території підприємств та організацій, є навчальними.


128 бригада запрошує на екскурсію
128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада запрошує усіх бажаючих відвідати захід «День відкритих дверей», який відбудеться 20 серпня 2019 року о 10 годині за адресою: м. Мукачево, вул. Зріні Ілони, 153. Під час заходу будуть показані нові зразки озброєння, повсякденна діяльність військової частини. Також буде проведена екскурсія в музеї бойової слави бригади, де відвідувачі ознайомляться з цікавою історією створення та бойовим шляхом славетної бригади.
Тячівський РВК.

Продається будинок
Продається приватизований будинок в с. Нересниця, є земельна ділянка 15 сотин. Тел: 098 771 5588. Міша.