Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » Диво карпатської природи – кажани

Диво карпатської природи – кажани

09:08, 29.03.21
173
Довкілля
Серед розмаїття карпатської фауни є дуже цікаві і в той же час не до кінця вивчені представники ссавців – кажани. Незвична будова тіла, характер пересування й орієнтації в просторі тощо роблять їх до певної міри унікальними, оточеними таємничістю.
Ці найбільш поширені ссавці на землі водяться на всіх континентах, крім Антарктиди. Вони висять на деревах, живуть у печерах, в горах, скелястих розщелинах, на горищах будинків… Надійно «прописалися» вони і в Карпатському біосферному заповіднику, обравши  затишним місцем свого перебування карстові печери Малої та Великої Угольок. Тому постійно перебувають в полі зору науковців, які продовжують відкривати для себе нові й нові грані цих напівфантастичних істот.

Про результати досліджень та загалом спосіб життя цих дивовижних рукокрилих – літаючих ссавців – цікавимося у провідного інженера відділу науково-дослідної роботи та міжнародної співпраці КБЗ Василя Регуша.
– Василю Васильовичу, окресліть, будь ласка, найхарактерніші особливості  кажанів.
– Найголовніша, напевно, та, що кажан – це єдина тварина, яка вміє літати. Й літають вони лишень вночі, нечутно, наче привиди. Свою здобич – комах – знаходять завдяки ехолокації. Тобто, видають звуки (які людина не чує) і з допомогою великих вух ловлять їхнє відлуння, яке й «підказує» місцезнаходження жертви та загалом допомагає орієнтуватися в просторі.   Суть ехолокації полягає в здатності цих тварин не тільки випромінювати сигнали, але й відрізняти відбиті хвилі серед багатьох інших ультразвуків. Тримаються вони в польоті завдяки крилам – широким шкіряним перетинкам – подвійному шару шкіри, які рухаються синхронно із задніми кінцівками.  Адже в процесі еволюції їхні передні кінцівки трансформувалися в крила. До речі, назва «кажан» якраз і походить від давньоукраїнського слова «кожа».
– Хто досліджував кажанів на  території Карпатського біосферного заповідника і де саме?
– Науковці Карпатського біосферного заповідника  щорічно, в лютому-березні понад тридцять років поспіль досліджують, вивчають та проводять інвентаризацію кажанів під час зимівлі в різних природоохоронних науково-дослідних відділеннях заповідника. Але найбільша увага приділяється печерам та іншим схованкам Угольсько-Широколужанського масиву. Саме цей масив представлений найбільшими в світі буковими пралісами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО,  потужною системою печер та інших карстових утворень, придатних для використання рукокрилими. В зимовий період кажани перебувають в анабіозі і є надзвичайно вразливими. За кілька хвилин недоброзичливець може знищити десятки, іноді сотні особин. Тому у проведенні обліків беруть участь спеціально навчені фахівці. Також для проведення інвентаризації рукокрилих у печерах та інших карстових об’єктах необхідне спеціальне спорядження та одяг.
 Як відомо, рукокрилі не будують сховищ, а використовують природні укриття, головним місцем зимівлі кажанів є підземні порожнини штучного і природного походження. Один із великих комплексів підземелля – це система печер у південній частині Українських Карпат. Існування кажанів на території Угольсько-Широколужанського масиву тісно пов’язане з буковими пралісами, дуплистими деревами та карстовими об’єктами. На території масиву, в печерах та інших карстових утвореннях зимує близько тисячі особин кажанів,  представлених 21 видом. Найчисленніші колонії утворюють підковоноси великий i малий, широковух звичайний, довгокрил звичайний, нічниці триколірна, довговуха i війчаста та вечірниця мала.
Таке розмаїття фауни кажанів на території Карпат зумовлене сприятливими умовами – лісовою рослинністю, водоймами, великою кількістю сховищ, впливом теплих середземноморських повітряних мас. 
– Чим цікавий спосіб життя рукокрилих, їхні звички та захисні реакції?
– Майже всі кажани – нічні тварини – проявляють активність у темну половину доби, а вдень сплять, повиснувши вниз головою. Переважна більшість живе колоніями (групами). Під час відпочинку  ці летючі тваринки старанно доглядають за своєю зовнішністю – чистять груди, крила, черевце. Вміють вони не тільки літати, а й ходити – їхні «стежини» теж помітні в карстових печерах.
З настанням холодів для кажанів пошуки їжі стають вкрай  проблематичними, й  вони підшуковують місця для зимівлі, а використовують для цього природні укриття або об’єкти, створені людиною. Це – печери, скельні тріщини, дупла та крони дерев, штольні, горища, підвали та інше. В облюбованому місці закріплюються і звисають головою донизу, швидко входячи у стан глибокого фізіологічного сну – гібернації, під час якого температура тіла знижується майже до температури сховища. При цьому у них сповільнюється дихання до 5-6 вдихів на хвилину, пульс падає до 8 ударів за хвилину. Ця здатність до анабіозу – не що інше, як захисне пристосування, що дозволяє пережити неблагополучний  «голодний» період.  Досліджено, що в одній печері, рівній за розмірами однокімнатній квартирі, можуть зимувати кілька сотень кажанів.
– Чому кажанів занесено до Червоної Книги України?
– Сучасна світова фауна нараховує біля 1000  видів рукокрилих, в Україні мешкають тільки 27 видів. На території Карпатського біосферного заповідника знаходиться під охороною 21 вид. Кажани – комахоїдні тварини, вони належать до найбільш вразливих ссавців, які чутливо реагують на зміни в навколишньому середовищі. Вони приносять велику користь, знищуючи шкідників лісового та сільського господарства. За добу кажан з’їдає багато комах, серед яких чимало шкідливих, загальна вага яких становить 1/2-1/3 ваги кажана, за ніч можуть вполювати 4000 комарів. Через екологічну забрудненість довкілля у зв’язку з використанням гербіцидів, пестицидів та міндобрив у сільському господарстві, вирубуванням старих лісів їх чисельність різко скоротилася, а окремі види взагалі зникли. Правда, останнім часом намітилася позитивна тенденція: у сільському господарстві менше використовується хімічних препаратів, тож їх менше потрапляє з комахами до організму рукокрилих, і скорочення популяцій дещо уповільнилося. 
Кажани відіграють центральну роль у багатьох екосистемах, тому всі їх види занесені до Червоної Книги й знаходяться під охороною кількох міжнародних організацій. Особливий охоронний статус цих тварин визначено також національними законами про приєднання до відповідних міжнаціональних природоохоронних конвенцій та угод, які ратифіковані нашою державою. Це, зокрема Бернські (1979  та 1991 рр.) конвенції, угода про збереження популяцій європейських видів кажанів (1991 р.) та інші.
– Як бути, якщо довелося побачити кажанів  десь у приватному помешканні, громадському місці тощо?
– Не варто брати їх голими руками, вони мають гострі зуби та можуть поранити. В разі виникнення потреби такого «спілкування», краще одягнути рукавички. Не слід збивати тваринок на землю чи підлогу, так можна їх покалічити. Якщо вони літають, треба почекати, поки десь сядуть, зверху накрити коробкою, а під низ підсунути картонку, щоб тваринка опинилася всередині. Випускати на волю потрібно вночі,  й при цьому варто переконатися, що вони полетіли. Адже кажани – це справжнє диво, нічні хранителі рівноваги в природі, що заслуговують на бережне, покровительське ставлення з боку людини.
– Спасибі за розмову.
Ганна Макаренко.

Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Відтепер передплатити "Дружбу" можна і онлайн
Шановні читачі! 
Раді повідомити, що з'явилася можливість передплатити "Дружбу" онлайн - на сайті "Укрпошти". Більше не треба стояти в черзі у поштовому відділенні! Оформляйте передплату в будь-який зручний для вас час за посиланням: https://peredplata.ukrposhta.ua/index.php?route=product/product&code=500000006&product_id=94540
Передплатний індекс "Дружби" - 61823.
Передплату на "Дружбу" продовжено до кінця 2020 року
Дорогі друзі! Рік, що завершується, був для усіх нас нелегким. Проте, і в цих нових умовах ми, журналісти газети "Дружба", завжди намагаємося тримати руку на пульсі подій та відшуковуємо актуальну, злободенну та цікаву інформацію. Пишемо про Вас і для Вас.  Тож сподіваємося, що прихильники  районки передплатять газету і на 2021 рік.
 До речі, зробити це можна онлайн - на сайті "Укрпошти". Передплатний індекс "Дружби" - 61823.
Не рубай ялинку!
ДП «Брустурянське ЛМГ» повідомляє, що  підприємство не має ліміту на заготівлю новорічних ялинок. Стаття 65 КУпАП, стаття 91 ЛКУ: штраф за зрубану ялинку діаметром до 10 см – 517,86 грн. Шановні громадяни, працівники лісової охорони будуть проводити рейди, накладатимуть штрафи і секвеструватимуть зрубані ялинки. 
В.Михалчич, провідний інженер з охорони лісу.