Медицина змінюється, та завдання у неї ті ж

– Євгенію Михайловичу, напевно, варто розпочати розмову з  основних  демографічних показників, котрі теж значною мірою  свідчать про рівень медичного обслуговування населення.
– Якщо тенденції простежувати в порівнянні  2016, 2017 і 2018 років, то показники народжуваності за цей період становлять відповідно (у відсотках): 13,01; 12,07; 11,10 і  промовляють про те, що народжуваність дещо зменшилася. Загальну смертність за ці роки ілюструють відсотки: 10,8; 10,6; 10,7. Отже, вона також зменшилася, хоча й ненабагато. Загалом, природний приріст  населення залишається позитивним: 2,1; 1,4; 0,42, в той час, як по області він  від’ємний, –  за 2018-ий рік становив – 0,5%.
– Через які хвороби найчастіше помирають мешканці Тячівщини?
– У цьому списку «лідирують» серцево-судинні захворювання. Й, на жаль, число летальних випадків з року в рік зростає. Минулоріч вони становили 64,1% (1202 вип.) від загальної кількості. На другому місці в сумному рейтингу – онкозахворювання, що теж уражають дедалі більше людей. У 2018-му вони  забрали життя 191-ої людини (10,2%). Смертність від некласифікованих симптомів та ознак становила  127 випадків (6,8%.), від травм померло 94 тячівців (5%). Багато людей помирають у працездатному віці. У 2018-му за межу буття таких відійшло 366, й більшість становлять чоловіки – 284. Зросла й первинна інвалідизація в працездатному віці, в основному через травми, хвороби органів травлення та інші причини. Насторожує  те, що первинна інвалідизація дітей зросла суттєво – на 42 випадки і є  значно вищою за обласний показник (35,9 проти 21,15). Спричинена вона розладами психіки, хворобами центральної нервової системи, вродженими  аномаліями.
– Чи обов’язковою є на сьогодні вакцинація новонароджених і дітей до року?
– Так, але цей показник у районі нижчий, ніж в області. Минулого року у пологових відділеннях було провакциновано 92,83% новонароджених, в той час як по області 96,9%. Серед причин – лікарські рекомендації (відводи), батьківські відмови, в т.ч. пов’язані з релігійними та іншими переконаннями.
– Євгенію Михайловичу, кажуть, хворобу легше попередити, аніж лікувати. Цьому слугують профілактичні огляди. То скількох мешканців було оглянуто з метою виявлення таких грізних захворювань, як туберкульоз і онкопатологія?
– Про доцільність профоглядів  легко судити зі статистичних показників. Адже, скажімо, із 96 випадків захворювання на туберкульоз 36 були виявлені під час профоглядів пацієнтів. Було також оглянуто 21700   жінок (71% загальної кількості) і відсоток виявлених у такий спосіб хворих становив майже четвертину від загального числа онкохворих (22,07).
– Як змінилася в ході реформування первинної ланки  її структура і чисельний склад кадрових працівників?
–Так, станом на 1 січня 2019 року мережа медичних закладів зазнала суттєвих змін. Замість 76 закладів меддопомогу населенню нині надають 12: ЦРЛ №1, Дубівська РЛ №2, районна поліклініка, 4 дільничні та 2 міські лікарні, два ЦПМСД громад (до яких входять 7 АЗПСМ та 5 ФАПів) та районний Центр первинної медико-санітарної допомоги, що об’єднав 29 амбулаторій ЗПСМ та 20 ФАПів. Всі заклади, що надають первинну медико-санітарну допомогу, автономізовані, мають ліцензії, зареєстровані в електронній системі МІС Нелсі і уклали договори з НСЗУ. 
У лікувально-профілактичних закладах працює 448 лікарів, 1039 чоловік середнього  медичного персоналу. У районному Центрі ПМСД – відповідно 90 і 290 та ще 120 чол.– технічного персоналу. Чотири ФАПи – у Фонтенясах, Поляні, Рівному та Росоші довелося закрити.Ще два у Тячівській ОТГ– в Округлій та Чорній Воді.  ФАПи Малого і Великого Боуців реорганізовано в дільницю лікаря ЗПСМ Глибокопотіцької АЗПСМ, ФАП  с. Солоний – в дільницю лікаря ЗПСМ Ганичівської АЗПСМ. У зв’язку з оптимізацією було звільнено 40 чоловік персоналу– 21 медсестру та 19 технічних працівників. Всі вони – люди пенсійного віку, що не виявили бажання працювати за переведенням на інше робоче місце.
– В якому стані транспортне й медичне обладнання Центру ПМСД?
– І те, й інше потребує оновлення та поповнення, адже наявний транспортний парк – це 10 автомобілів, з яких на ходу 6,  що вже служать понад 10 років. Забезпеченість оргтехнікою складає всього… 3 відсотки.   В цьому числі 21 придбаний держкоштом ноутбук для лікарів. Всі заклади ЦПСМД підключені до інтернет-зв’язку. Та коштів для належного їх оснащення вкрай не вистачає і не вистачатиме найближчим часом, оскільки на 2019 рік передбачено на ці цілі всього 50% від потреби.
– Які зміни відбулися в структурі районної стоматологічної служби?
– 29 листопада 2018 року сесією районної ради було прийнято рішення про ліквідацію КЗ «Тячівська районна стоматологічна поліклініка». Натомість відкрито 12 посад лікарів- стоматологів  для надання безоплатної допомоги декретованій групі населення у 5-ти дільничних лікарнях, двох міських, РЛ №1 та районній поліклініці, в тому числі – лікаря-хірурга та дві посади – лікаря-стоматолога-ортопеда.
Згадані лікарі забезпечуються всіма необхідними матеріалами й апаратурою за державні кошти. Решта  фахівців трудяться  у сфері приватної практики.
–  Як реалізовуватиметься надалі програма «Доступні ліки»?
– На сьогодні 26 аптечних закладів району готові до відпуску ліків за доступними цінами людям з серцево-судинними недугами  та хворим на цукровий діабет ІІ типу і  бронхіальну астму. 
З квітня 2019 року Програму «Доступні ліки» почне адмініструвати Національна служба здоров’я України, і з цього часу рецепти лікарі зможуть виписувати виключно в електронній формі.
– На яких об’єктах вдалося  виконати ремонтні роботи?
– Будемо самокритичними: якщо вони й надалі вестимуться такими «черепашачами» темпами, то кардинально змінити на краще умови  роботи медиків і перебування в закладах пацієнтів вдасться хіба років через двадцять. Серед того, що зроблено, – капремонт і реконструкція першого поверху АГК в РЛ №1 (приймального, рентгенологічного та відділення переливання крові), встановлення пандусів у неврологічному і травматологічному відділеннях та поточні ремонти в кількох інших. Замінено дах Ганичівської АЗПСМ, реконструйовано бальнеологічне відділення Усть-Чорнянської МЛ.
– В якій медичній апаратурі існує на сьогодні найгостріша потреба?
– Майже в усіх дільничних лікарнях медики послуговуються морально зношеною рентген-діагностичною апаратурою, від якої  важко чекати швидких і достовірних результатів. В такому ж плачевному стані лабораторно-діагностичне оснащення. Потрібні також нові мобільні кардіографи, апарати для вимірювання тиску, у медарсеналі районної поліклініки бракує ендоскопа, двох узі-апаратів, кардіоскопа, двох біохімічних аналізаторів й стількох же лапароскопів.
Водночас певним зрушенням  можна вважати придбану і встановлену  у травматологічному відділенні унікальну установку – ЕОП та С-дугу, що значно покращили роботу фахівців, як і рентген-діагностичне обладнання в Углянській дільничній лікарні.
– Євгенію Михайловичу, як Ви оцінюєте перші наслідки реформування районної медицини і її можливі перспективи?
– Перебудова районної медичної галузі розпочалася не так давно –   навесні 2018-го року, із  первинної медико-санітарної ланки, яка вже запрацювала по-новому.  Адже 100 тисяч мешканців району підписали декларації з сімейними лікарями, педіатрами і терапевтами. Уже запрацювали програми медикаментозного забезпечення закладів. У електронному режимі з 1 квітня задіюється електронна система виписування рецептів згідно програми «Доступні ліки». 
Загалом, це справа не одного дня, й реформування  здійснюватиметься поетапно. Вторинного рівня, зокрема, – з другої половини поточного року. І тут потрібно чимало зусиль, часу та щирого бажання змінити стан справ  на краще як з боку медиків, так і самих пацієнтів, що мають співпрацювати з ними в тісному партнерстві, з почуттям відповідальності за власне здоров’я.
– Чимало людських нарікань викликає т.зв. «телефонне консультування» пацієнтів. Наскільки воно виправдане, на ваш погляд?
– Днями ми отримали листа від заступника міністра охорони здоров’я Т.В.Ковтун, який регламентує взаємодію лікаря сімейної медицини зі службою, що надає екстрену меддопомогу. Йдеться в ньому і про способи комунікації, в т.ч. й телефонний, та про екстрені виклики. Однак чітких вказівок, коли і як  потрібно  діяти, в ньому немає, на відміну від суворих приписів медицини радянського періоду, що були для медиків чітким орієнтиром у різних ситуаціях.
…Так, у лікарів, з якими уклала декларації достатня кількість  громадян, з’явиться можливість заробляти більше. Проте доволі дорогою ціною, адже відтепер їм спокій тільки сниться – вдень і вночі, у вихідні та свята  їм треба бути готовими до того, що хтось із пацієнтів захоче поділитися з ними своїми проблемами і почути пораду. Доведеться постійно хвилюватися за стан їхнього здоров’я, за правильність власних рішень, прийнятих «заочно»,  а при небажаному розвитку подій – відчувати глибокі докори сумління.
Тому, напевно, кожному,  пристосовуючись до нових умов, доведеться напрацьовувати власну тактику консультування і лікування хворих, що запобігатиме зайвим ризикам.
– Спасибі за ромову.
Ганна Макаренко.