Чи зароблять сільські ради собі на зарплати – обговорювали у Тячівській РДА

Найперше, це стан наповнення місцевих бюджетів. Як повідомила заступник начальника фінансового управління Тячівської РДА Наталія Олексій, 18 сільських рад Тячівщини не забезпечують себе власними надходженнями навіть на зарплати своїм працівникам, вже не кажучи про кошти на благоустрій та інші програми. Планові показники у ряді сіл виконані менше, ніж на половину. До прикладу, у Біловарській сільській раді – на 32%, Великоугольківській – на 21,4%, Дулівській – на 33%, Тарасівській – на 17,1%, Широколузькій – на 16,8%, Чумалівській – на 25,7%, Кривській – на 32,4%. В середньому, при фонді оплати праці у розмірі 30 тисяч гривень надходження по деяких сільрадах у січні складають всього 5-8 тисяч. Винятком з цього ряду є Колодне, де завдяки проведеній  з підприємцями та депутатським корпусом роботі вдалося активізувати цю роботу. Однак не всі підприємці погоджуються чесно сплачувати податки. Так, сільський голова каже: у селі діють оптові склади, які при оборотах у 1,5 млн. грн. на місяць сплачують лише єдиний податок – 243,6 грн. Близько 40 підприємців, які торгують на ринках, взагалі не сплачують податків.

Головний податківець Тячівщини Ілля Матьола зазначив, що наразі фіскальна служба не має повноважень перевіряти підприємців. Для того, щоби податківці могли вплинути на них, треба мати письмову інформацію, з якою звертатись в обласний підрозділ.  
Начальник фінансового управління РДА В’ячеслав Стойка наголосив, що цього року з районного бюджету жодних дотацій для сільських рад не буде, а лише на утримання ДНЗ. Тому сільради самі повинні подбати про наповнення місцевих бюджетів. Основними джерелами для цього є податок на нерухоме майно, орендна плата за землю, адмінштрафи за стихійні сміттєзвалища.
Навесні на Тячівщині очікують великого паводку
Про це учасників зібрання попередив начальник Тячівського МУВГ Сергій Стойка.
Тому  важливо, щоб у кожному населеному пункті були створені аварійно-рятувальні бригади та аварійний запас будівельних та паливно-мастильних матеріалів на випадок можливого паводку. Адже МУВГ не забезпечене паливом на експлуатацію техніки. Людей теж бракує. На території Тячівського району знаходяться 2 аварійно-рятувальні бригади по 8 працівників. Одна встановлює насосні станції на дамбі у с.Бедевля, а інша залишається для швидкого реагування на надзвичайні ситуації. Ще одна бригада перебуває у Рахівському районі. Листопадова повінь, як зазначив Сергій Стойка, – це була тільки підготовка до весняної. Адже у березні-квітні на Тячівщині очікується піковий паводок – максимальне наповнення всіх річок. І лише від того, як спрацюють аварійні бригади на місцях, буде залежати безпека мешканців. На допомогу від держави сподіватись марно. Щодо будівництва дамб, то Сергій Стойка повідомив:  у бюджеті на 2016 рік по Держводагентству на капітальне будівництво виділено 200 тисяч гривень на всю Україну. «Ніхто не буде будувати вам дамби», – попередив Сергій Стойка. Йшлося також про хід першочергових робіт з ліквідації наслідків листопадового паводку. Наразі, у зв’язку з погодними умовами, вони не проводяться. Як тільки потеплішає, будуть відновлені. Водники працюватимуть у с.Руська Мокра, Калини і Нересниця. У ролі замовника робіт виступає Тячівська РДА. «Найбільш критична ситуація зараз у Руській Мокрій, – поінформував очільник Тячівського МУВГ. – Там весняний паводок може наробити багато проблем, оскільки русло річки змінилося, і удар води йде на населений пункт. Якщо в листопаді громада села на чолі з сільським головою зуміли врятувати село від руйнацій, то зараз власних сил громади вже не вистачить». А у Калинах, з його слів, проводились лише підготовчі роботи.
Із земельних питань голів інформувала заступник управління Держгеокадастру Наталія Гичун.
З інформацією виступив Тячівський райвійськком Ігор Тищук, який зауважив, що наразі ведеться уточнення облікових даних військовозобов’язаних. Також наголосив на тому, що з Нового року суттєво піднято розмір зарплат військовослужбовцям.

Наталія МАДЖАРА.