Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » » Такі нелегкі перші кроки...

Такі нелегкі перші кроки...

09:18, 15.02.21
226
Місцеве самоврядування / Економіка / Сільське життя
Нині, в період «запуску» територіальних громад, органам їх виконавчої влади доводиться функціонувати у вкрай напруженому, екстремальному режимі. Адже потрібно впоратися з багатьма завданнями: укомплектувати кадровий склад, подбати про фінансування бюджетних видатків, упорядкувати освітню мережу, створити  апарат для  надання адмінпослуг і т.д., і т.п. І за все тепер відповідає місцева влада: голова, виконком, депутати. В їх компетенції –  медицина, освіта, дороги, благоустрій, освітлення, земельні наділи, податки, забудова...
Наскільки правильними й динамічними є перші кроки новостворених громад на шляху налагодження нового способу господарювання, спробуємо відстежити на прикладі Углянської територіальної громади. Про стартові умови, особливості регіону, наявні та прогнозовані ресурси, перші здобутки, проблеми і розчарування, з якими довелося зіткнутися, розповідає голова Углянської ТГ Іван Немеш.


– Іване Івановичу, фінансові спроможності різних громад далеко не однакові. Тому вони дуже різняться й структурою керівних органів, тобто кількістю відділів та посад у штатному розкладі. Які відділи й інші  підрозділи створені в Углянській сільській раді і які, можливо, поки що на папері?
– Утримання «роздутого» штату нам, як кажуть, не по кишені. Тому створили найнеобхідніші: фінансовий, земельний,  а також відділ освіти, соціального захисту, бухгалтерію відділу освіти. У планах також – комунальний та ЦНАП. До речі, роботи з комунального обслуговування доріг, зокрема, їх розчистка від снігу вже проводяться, та все-таки потрібен  спецтранспорт.  Углянську пожежну команду –МПК-5 – також реорганізували в комунальний заклад і взяли на баланс сільської ради. В.о. директора призначено І.Ф.Кричфалушія (колишнього начальника МПК-5). До речі, не можу не висловити свого  захоплення цим злагодженим, професійним колективом: це люди особливої, «старої» закалки,  великої відповідальності й високого почуття обов’язку. Якби в усіх наших установах панував такий здоровий, бойовий  дух, працювати було б набагато легше.
– Чи вдасться зберегти громаді створену в попередні роки мережу культурних закладів – сільські клуби, бібліотеки, Углянську ДШМ?
– Плануємо залишити все як є – ніякої «оптимізації» не намічається: вони потрібні в кожному населеному пункті, тож економити тут неприпустимо. Проте ці заклади повинні не просто «значитися», а працювати й бути справжніми осередками духовного життя, що мають певне значення для розвитку громади, створювати умови для творчості, підвищувати соціальну і громадянську активність населення, згуртовувати людей, сприяти виявленню і розвитку талантів.
– Іване Івановичу, у своїй передвиборчій програмі Ви згадували пам’ятку сакрального мистецтва – дерев’яну Колодненську церкву ХV ст. як таку, що потребує реконструкції. Кілька слів детальніше про це, будь ласка.
– З Колодненською церквою склалася ситуація, яка водночас і тішить, і турбує. Можливо, це стане для декого маленькою сенсацією, однак через півстоліття «знайшовся» древній іконостас храму з 40 іконами, який був звідси вилучений. Аби його встановити на попереднє місце, слід підключити сигналізацію. Проте, технічні вимоги у дерев’яній споруді зробити цього не дозволяють. Тому  потрібно шукати рішення, котре не обіцяє бути простим. Однак це питання – на часі.
– Напевно, серйозною статтею видатків для громади стала освітня сфера. Адже відтепер утримання (ремонти, оснащення) та зарплати техпрацівників – виключно її клопіт.
– Так, тим паче, що має місце «незручний територіальний фактор»: хоча кількість населення в громаді становить всього 10,5 тисяч осіб, вони проживають на великій території, яка наближається до 0,5 площі Тячівщини. Причому, значна частина – у гірській, важкодоступній місцевості. З цим і пов’язана розпорошеність навчальних закладів І ст., які потрібно обігрівати, освітлювати, ремонтувати та оплачувати  техперсонал. Шкода, що для громад на території з такими «природними особливостями» ніяких субвенцій не передбачено. Як це відбиватиметься на нашому бюджеті, уявити неважко. Тож, можливо, доведеться залучати інвесторів, брати участь у  відповідних проектах для отримання грантів, заручатись активнішою підтримкою підприємців, аби, бодай, зберегти те, що маємо. Про відкриття нових ДНЗ чи додаткових груп у діючих  зараз взагалі не йдеться.
– Наскільки відомо, зараз «згущуються хмари» над Углянською лікарнею. Чи зуміє її відстояти громада, адже для здійснення пакету стаціонарних послуг знадобиться дороговартісне обладнання і належне кадрове забезпечення?
– В усякому разі, ми намагатимемось це зробити, адже  стаціонарне відділення – велика зручність для мешканців Углі та ближніх сіл. У крайньому разі, закладу доведеться перепрофілюватись, до повного закриття, сподіваюся, справа  не дійде.
– Органам місцевого самоврядування передано й  функції соціального захисту населення – з метою посилення уваги до кожної людини, що потребує соціальної підтримки. Як організовується ця служба в очолюваній Вами громаді?
– Так, з початку 2021 року у зв’язку з децентралізацією змінено підходи щодо реалізації мешканцями громади права на соціальний захист. Усі звернення про призначення різних видів соцдопомог, пільг, субсидій та компенсацій повинні надаватися через так звані «фронт-офіси» ТГ, а вони вже передають їх до органу УСЗН райдержадміністрації. Цієї вимоги ми дотримались – створили, як я зазначив, відділ соцзахисту, зареєстрували його, уклали договір із районною службою, призначили начальника.
Проте невирішеним залишається технічне питання: нас обіцяли забезпечити відповідним комп’ютерним обладнанням, та поки що ми в очікуванні. Отже, немає можливості підключитися до інтегрованої інформаційної системи «Соціальна громада». А це – не що інше, як  інструмент для автоматизації основних процесів з отримання соціальних виплат і послуг, завдяки йому в громаді й приймають звернення з приводу соціальних виплат, субсидій, компенсацій тощо.
– Чи й надалі працюватимуть у громаді соціальні робітники, які обслуговували самотніх, пристарілих і недужих громадян?
– Так, але не в такій кількості, як дотепер. Бо був щиро вражений, коли довідався, що в Углі і Колодному таких нараховується аж...19 осіб. Вважаю, що однієї людини в селі на цій ділянці буде цілком достатньо.
– Іване Івановичу, напевно, у «сезон дощів», знову загострилася проблема водного захисту? Адже річок на території Углянської громади вистачає, а коштів на будівництво дамб і мостів у нас  хронічно бракує.
– У цьому плані роботи – непочатий край. Ось хоча б на річці Мала Уголька в урочищі Микоти, що в с. Мала Уголька. Тут вода потихеньку забирає дорогу, бо дамбу чомусь зробили на протилежному березі річки, яка загрожує відрізати село від цивілізованого світу. Проблема номер два – міст, через який веде дорога на Велику Угольку, вже давно (років з 20),  перебуває в аварійному стані – через підмиту водою середню опору. Так і до біди недалеко, отже, поки грім не грянув, з цим потрібно щось робити.
– До речі, про дороги. Як Ви оцінюєте їхній стан?
– Так само, як і наші гості з Німеччини й Австрії, які приїжджають на відпочинок чи з науковою метою в Угольське відділення Карпатського біосферного заповідника. Вони кажуть, що ці дороги для них – своєрідна машина часу, яка повертає їх в  часи Австро-Угорщини (на фото). З такими дорогами зайве говорити  про якийсь  розвиток туризму, бо не у всіх вистачить терпіння доїхати ними  до «пункту Б», та й транспортний засіб може застрягнути.
– Які ще проблеми хвилюють Вас зараз?
– Найгостріша – це несанкціонована вирубка лісу. Вщерть завантажені кругляком лісовози, які гримлять за підозріло щільним графіком, добряче «прасуючи» вже розбиті в пух і прах дороги, аж ніяк не асоціюються з плановими чи санітарними  рубками. Натомість, голі пні на суцільно вирубаних площах, де красувалися могутні буки й дуби, промовляють про те, що з такими темпами років через п’ять із лиця землі назавжди зникне краса наших зелених гір, у які вже й добротними шляхами ніяким колачем туристів не заманиш…
– Спасибі за розмову.

Ганна Макаренко.

Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Відтепер передплатити "Дружбу" можна і онлайн
Шановні читачі! 
Раді повідомити, що з'явилася можливість передплатити "Дружбу" онлайн - на сайті "Укрпошти". Більше не треба стояти в черзі у поштовому відділенні! Оформляйте передплату в будь-який зручний для вас час за посиланням: https://peredplata.ukrposhta.ua/index.php?route=product/product&code=500000006&product_id=94540
Передплатний індекс "Дружби" - 61823.
Передплату на "Дружбу" продовжено до кінця 2020 року
Дорогі друзі! Рік, що завершується, був для усіх нас нелегким. Проте, і в цих нових умовах ми, журналісти газети "Дружба", завжди намагаємося тримати руку на пульсі подій та відшуковуємо актуальну, злободенну та цікаву інформацію. Пишемо про Вас і для Вас.  Тож сподіваємося, що прихильники  районки передплатять газету і на 2021 рік.
 До речі, зробити це можна онлайн - на сайті "Укрпошти". Передплатний індекс "Дружби" - 61823.
Не рубай ялинку!
ДП «Брустурянське ЛМГ» повідомляє, що  підприємство не має ліміту на заготівлю новорічних ялинок. Стаття 65 КУпАП, стаття 91 ЛКУ: штраф за зрубану ялинку діаметром до 10 см – 517,86 грн. Шановні громадяни, працівники лісової охорони будуть проводити рейди, накладатимуть штрафи і секвеструватимуть зрубані ялинки. 
В.Михалчич, провідний інженер з охорони лісу.