Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » Народження міста. Від загадкового минулого – до сьогодення Тячева

Народження міста. Від загадкового минулого – до сьогодення Тячева

10:18, 26.09.16
868
Суспільство / Важливо
Щороку восени тячівці відзначають День міста. Як і кожен населений пункт, Тячів має цікаву історію, яка бере початок з сивої давнини.
Як свідчать архівні записи, заселювалася місцевість, де тепер розташований Тячів, ще в епоху Римської імперії ІІ-ІІІ ст. н.е. Саме через Тячів, населений слов’янами, проходив соляний шлях по Тисі до країн Центральної Європи. Малочисельне поселення зазнало спустошливого походу половців у 1096 р, а згодом і монголо-татарського нашестя у 1211 р. Ця навала  зруйнувала останні мости, які єднали місцевих слов’ян з Київською Руссю, до якої вони належали. Цим скористалися угорці, які після нашестя монголо-татар з’явилися в краї і почали освоюватися на нових землях. Щоб хоч трохи збільшити поріділе після ворожих наскоків населення, угорські власті запрошували з Німеччини саксонських колоністів, яких місцеве населення Тячева називало  шолтисами. Ще до правління Карла І Роберта саксонці становили більшість населення Тячева, яке навіть мало назву  Teutsch Au, що в перекладі з німецько-саксонської означає «німецька долина». Слід нагадати, що такі прізвища, як Бухер, Швайгер, Гейдер, Аубруннер, Фішер, які мають деякі жителі міста, аж ніяк не слов’янського походження, їхні носії є потомками саксонців. Вони збудували в Тячеві церкву у готичному стилі, яка є нині реформатською і зафіксована на малюнках 14 ст.
Населення проживало на 4-5 вулицях і нараховувало всього 500-600 чоловік, навколо – дрімучі ліси – так виглядало поселення Тячів на початку 14 ст.
Існує багато легенд і переказів щодо назви самого міста. Ось як пише у своїй книзі «Село за горами» угорський письменник-реаліст Жігмонд Моріц, який збирав матеріали про місто у 1940 році: «Літньої днини пастухи, які випасали стада корів на пасовиськах вздовж Тиси, почули сурми і побачили кіннотників, які швидко просувалися з боку Бедевлі. Очолював королівську свиту приблизно з 50-60 чоловіків сам король Карл І Роберт. Під’їхавши до пастухів і побачивши ситих, вгодованих корів, биків, тучні пасовиська, оброблені землі, король голосно вигукнув: «Мені подобається!». Пастухи по одягу впізнавши свого покровителя, впали на коліна за звичаєм. Згодом на сурми королівських слуг збіглося майже все поселення. В свою чергу, король похвалив жителів за те, що добре господарюють, а пастухи почастували його і супроводжуючих свіжим молоком, заодно похвалившись, що його у них стільки, як у річці води, і тече воно молочною трубою. Присутній на зустрічі статс-секретар це дійство спостерігав і записував. Це і стало приводом до назви міста, яке з угорської перекладається «молочна труба». Різниться з сучасною вимовою угорською мовою у  назві  всього однією буквою.
Приїзд Карла І  Роберта не був випадковим, угорський король ставив собі за мету приборкати місцевих феодалів у краї, володіння яких простягалося до самої Углі, де на межі з нею Готар, що угорською мовою означає «кордон».
Найкращі землі вздовж Тиси повинні були перейти в королівську власність, яке давало  можливість королю поповнити казну додатковими надходженнями з податків підданих йому жителів. І тому у 1329 році з’явилася грамота Карла І Роберта, в якій Тячів разом з Хустом, Вишковом, Довгим Полем та Сігетом (Румунія) отримали статус королівського міста, з наданням певних привілеїв жителям, але з обов’язковою платою податку в розмірі 18 динарів з селянського двору, що і було остаточно закріплено у новій грамоті 1336 р. А привілеєм було те, що жителі Тячева мали право торгувати сіллю будь-де і без податку. Не оминула тячівців і ласка короля, який був дуже ними задоволений у виборі герба Тячева. Ним став герб із зображенням яструба з розпростертими крилами. А цей птах для угорців  є символічним і схожий на птаха Турула, який летів за легендою з башкирських степів  до Дунайської низовини, показуючи угорським племенам дорогу.
Народження міста. Від загадкового минулого – до сьогодення Тячева
За Тячевом шлях короля лежав до Вишкова, Хуста, Королева, Виноградова і далі у напрямку Чинадієва. Загалом близько 20 міст отримали королівське підданство, поповнивши йому казну. Про короля відомо, що Карл І Роберт був неаполітанським князем з династії Анжу, поставив його на угорський престол сам римський папа Боніфацій VІІІ. Король вів безперервні війни з феодалами за обмеження їх володінь і багатств. Одначасно він був добрим дипломатом, ініціатором і засновником Вишеградської трійки, яка вже сьогодні нараховує 4 країни. При Карлові І Роберту було викарбувано угорську монету форінт з чистого золота.
Сам автор книги про Тячів Жігмонд Моріц проживав по вулиці Кошута, 17 у Карла Борбеля, син якого Людвіг Карлович  став ініціатором  і засновником ДЮСШ в Тячеві. Цей двір Борбелів відомий ще й тим, що тут тренувався, готуючись до міжнародних змагань на шаблях, відомий тячівський спортсмен Шандор Ботизі. Випускник Львівського інституту фізкультури, претендент у збірну СРСР, Шандор не пройшов конкурс через соціальний статус «куркульства». Однак це йому не завадило згодом стати тренером збірної Угорщини, а пізніше і Західної Німеччини, отримати мандат учасника 5-ти олімпійських ігор і виховати 4 олімпійських чемпіонів. Згадуючи про відомих особистостей міста, слід підкреслити, що тут кожна вулиця має свою історію, пов’язану з відомими подіями, людьми, про яких ми поволі забуваємо.
Незрівнянно змінило своє обличчя наше місто. Порівняно з іншими райцентрами, воно розвивається динамічно, де створюються всі умови, щоб його жителі відчували себе як у Європі. До їх послуг  облаштоваий стадіон, басейн, про який можна було 10 років тому лише мріяти, тротуари, асфальтовані вулиці роблять Тячів привабливим для туристів. По вулиці Вайди будується спорткомплекс, в якому проводитимуться змагання на вищому рівні.
М.Савчук, вчитель-пенсіонер Рунівської ЗОШ І-ІІ ст.
Фото Н.МАДЖАРИ.
Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Приходьте на музичну виставу «Наталка-Полтавка»
Приходьте на музичну виставу  «Наталка-Полтавка»18 квітня на сцені районного будинку культури актори Закарпатського обласного театру драми та комедії покажуть музичне дійство (без антракту) «Наталка-Полтавка».

Завітайте на свято!
У середу, 9 січня, на площі Поштовій м. Тячів відбудеться районний огляд-конкурс «Вертеп-2019». 


Коли і де відбудеться колядницький фестиваль?
З 10 січня розпочнеться традиційний районний  фестиваль колядок серед дітей «Віфлеємська зірочка», який проводиться за сприяння народного депутата України Василя Петьовки.

В’ячеслав Бігун покаже нові мотиваційні фільми
4 січня, в п’ятницю, відбудеться показ і обговорення у Тячеві нових авторських фільмів вченого-юриста і кінематографіста В’ячеслава Бігуна за участю автора та творців стрічки. Глядачі зможуть переглянути нові фільми автора. Перший – «Моро. Розвідка долі» (док., біографія, історія, війна, 15 хв.). Мирний закарпатець приймає виклик долі захистити Батьківщину в новій європейській війні. Він стає розвідником, випробовуючи себе перед обличчям смерті та ворогів, вимолюючи у Бога не лише життя, але й добру дружину. Піднятися над буденністю теми дозволить поезія, яка доповнює кіноформу автора.


Триває реалізація дров паливних
Лісівники ДП «Мокрянське ЛМГ» традиційно реалізовують дрова паливні для населення, підприємств, установ та організацій. Громадяни, яким дрова потрібні для власних потреб, можуть звертатися у адміністрацію лісгоспу чи найближче  лісництво, де реалізовують деревину у встановленому порядку, за визначеними відпускними цінами.