Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » «Кінь без підкови – що людина без взуття», – переконує коваль з 40-річним стажем

«Кінь без підкови – що людина без взуття», – переконує коваль з 40-річним стажем

15:03, 04.03.19
368
Суспільство / Сільське життя
Раніше ковалі і кузні були майже у кожному селі, як нині – станції техобслуговування автівок. І зміни ці закономірні, адже автотранспорт замінив коней – і як засіб для пересування, і як тяглова робоча сила. Однак поодинокі газди продовжують ремесло своїх пращурів-конюхів – тримають коней. Для повноцінного функціонування й задля здоров’я та хорошої працездатності тварин, гривастих красенів необхідно й належно доглядати. Й одним з основних складових такого догляду є підковування копит. А зробити це може тільки досвідчений коваль. Однак через те, що професія ця стає малозатребуваною, віднайти коваля-підковника непросто. Одним з небагатьох майстрів цієї справи у регіоні є 63-річний Іван Цубера з Дубового. Тож ми завітали у гості до дубівчанина та розпитали про особливості ковальського ремесла. Окрім гостинного прийому та цікавої розповіді про ковальство, Іван Цубера ще й провів майстер-клас з виготовлення підков. 

Заходимо до затишного подвір’я коваля, й перше, що впадає у вічі, – це дивна споруда з дерев’яних балок. Як згодом пояснив газда, це пристрій для фіксації коней. Вона стоїть неподалік входу до невеликої прибудови – кузні. Господар запрошує всередину майстерні. У куточку кімнати у саморобній печі вже горить вогонь – Іван Антонович саме почав виковувати чергову підкову. Однак відривається від справи й розповідає про непросте ковальське ремесло. 
Починав чоловік свій  трудовий шлях на ЗВВО. 
– У 1977 році був прийнятий на завод ковалем, з тих пір кую залізо й понині. І після занепаду підприємства ремесло не покинув, – розповідає Іван Цубера. 
 Досвідчений коваль зумів набуті на підприємстві знання та вміння використати й для народного промислу. У 80-х роках Іван Цубера почав займатись підковкою коней та виготовленням  робочого реманенту для працівників лісу – підточував сокири чи виковував цапіни та чофлини. 
Чоловік пригадує, що його робота з кіньми почалась з підковки молоденького лошатка, якому ледь виповнилося 2,5 року. Теоретичні знання, як підковувати тварин, коваль мав та й часто спостерігав, як роблять це професіонали. Тож наважився й сам спробувати. Перша спроба виявилась вдалою, і з тих пір руки майстра викували незліченну кількість підків та підкували тисячі гривастих красенів. 
– Для виготовлення підків зазвичай застосовують м’яку штабову сталь марок Ст2 або СтЗ. Брусок спочатку розжарюю на вогні й за допомогою ковальського молота на розі ковадла формую з нього підкову. Це довгий й кропіткий процес. Адже потім вздовж підкови треба зробити зубилом насічку, а спеціальним пристроєм – отвори для цвяхів, а потім наварити шипи. Загалом, робота над виготовленням підкови займає понад 2 години, – розповідає майстер й паралельно демонструє цей процес. 
Однак перш, ніж братися до виготовлення підків, каже коваль, слід знати розмір конячого копита.
– Кожному коневі необхідні підкови різних розмірів. Є коні з великими копитами, а є з малими, є з рівними ногами чи кульгаві. 
– Тому найперше коваль має оглянути копита, а вже потім виковувати під них «взуття», – розповідає дубівчанин. – Також на передні копита підкови виготовляються трохи довші, ніж  на задні. А ще зимові підкови повинні мати шипи. 
Здебільшого Іван Цубера працює з постійними клієнтами, тож вже знає, якому коню які підкови треба викувати,  заготовляє їх заздалегідь. 
Коли ж підкови вже готові, настає другий етап роботи коваля – правильно й надійно підкувати тварину. 
Для того, аби кінь не брикався під час процесу та не поранив ремісника, на своєму подвір’ї Іван Цубера облаштував спеціальний критий майданчик з масивних дерев’яних брусів, на яких закріплені мотузки з ланцюгами. За допомогою цього пристрою коваль й фіксує тулуб та ноги коня. 
Як тільки коня зафіксовано, кожне копито проходить ще підготовку – коваль почергово очищає їх. І вже потім за допомогою спеціальних цвяхів-вухналів до копита закріплюється підкова. 
Іван Антонович запевняє: для тварини це безболісний процес. Тим паче, що робить він це акуратно, зі знанням своєї справи. За весь період трудової діяльності Іван Цубера ще жодного разу не схибив й не зачепив чутливих частин копит. 
Такі підкови мають служити коневі 45 діб. Однак насправді кінь носить їх до тих пір, поки не загубить чи зітре, а це – і по 3 місяці. Є періоди, коли підкови тваринам не потрібні. Як переконує коваль, необхідність «взувати» коня є тоді, коли він активно працює та ходить по асфальтівці й гравію. Адже без захисту та від навантаження копита стираються та деформуються. А ось у період паші, коли кінь перебуває на полонинах, його не підковують. 
Однак вже після приходу тварин з плаїв – восени чи перед зимою – дбайливі газди ведуть своїх коників до ковалів. Ось тоді у кузні Івана Цубери  й кипить робота.
За цей період  ремісник може від двох до чотирьох коней на тиждень підкувати. До Івана Цубери приводять своїх лошат не тільки дубівчани, а й газди з сусідніх сіл. 
– У Дубовому є всього двоє ковалів, що займаються підковкою коней, – я та ще один чоловік. У Красній, Калинах та Ганичах цим ремеслом вже ніхто не займається. Однак й тримають коней з кожним роком все менше селян. Лише у Дубовому, можливо, є 30 конюхів, що тримають кінну пару чи по одній тварині. Аби обслужити їх, достатньо двох майстрів на наш округ, – розповідає коваль.
Однак не тільки мала кількість коней у регіоні є підставою того, що ковальське ремесло втрачає популярності. Не береться за ковальський молот й молодь, бо підковувати коней малоприбуткова справа. 
– Маю сина, але він не хоче переймати досвід. Мало того, що ця робота для тих, хто не боїться грязі, а ще й заробити на ній не вийде. Тому він, як й інші молоді хлопці, радше на інших роботах трудитиметься, де прибуток є, – каже Іван Антонович. 
Сам же коваль переконує, що підковувати коней буде, допоки матиме здоров’я та сили тримати у руках ковальський молот.
Л.БІЛАК.
Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Приходьте на музичну виставу «Наталка-Полтавка»
Приходьте на музичну виставу  «Наталка-Полтавка»18 квітня на сцені районного будинку культури актори Закарпатського обласного театру драми та комедії покажуть музичне дійство (без антракту) «Наталка-Полтавка».

Завітайте на свято!
У середу, 9 січня, на площі Поштовій м. Тячів відбудеться районний огляд-конкурс «Вертеп-2019». 


Коли і де відбудеться колядницький фестиваль?
З 10 січня розпочнеться традиційний районний  фестиваль колядок серед дітей «Віфлеємська зірочка», який проводиться за сприяння народного депутата України Василя Петьовки.