Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » Справа з медовим присмаком

Справа з медовим присмаком

09:22, 24.05.21
325
Суспільство
Як відомо, цьогоріч Україна долучилася до святкування Міжнародного дня бджіл, які підтримують біорізноманіття й здоров’я нашої планети, роблять вагомий внесок у глобальну продовольчу безпеку. А припадає свято на 20 травня, адже саме в цей день 1734 р. народився засновник сучасного бджільництва зі Словенії Антон Янша.
З нагоди цієї дати, що спонукає любити й шанувати працелюбну, благородну комаху, ведемо розмову із відомим далеко за межами рідної Тячівщини бджолярем В.М.Дочинцем, який хазяйнує на пасіці в урочищі                                                                                      Поди, що в селі Біловарці.


– Василю Миколайовичу, з чого, власне, розпочалося ваше захоплення бджоляруванням? Можливо, під впливом когось із рідних, друзів, сусідів?
– Ні, це був щасливий збіг обставин, який мав неочікуване продовження. Адже у 1988-му я вирішив зайнятися овочівництвом і взяв у оренду дві радгоспні теплиці для вирощування огірків. Задля ліпшого запилення рослин встановив поруч два вулики з бджолиними сім’ями. Так, власне, вони привернули до себе мою увагу, і з часом я дедалі більше прив’язувався до пасічництва, побачивши в ньому непогану економічну перспективу й справу до душі. Тож на сьогодні у  моєму саду, серед  яблунь, персиків і груш, мирно гудуть, збираючи цілющий нектар, 250 бджолосімей.
– То ваш профіль – «качання меду»?
– Ні, зосередився на виведенні й реалізації бджолиних маток. Географія промислу – широка: це не тільки Україна, а й близьке та далеке зарубіжжя. Ось і нещодавно було відправлено із Закарпаття першу партію живого продукту до Канади: 1 тисячу маток, 200 з яких – із моєї пасіки. 
– Про яку породу бджіл йдеться?
– Це карпатські бджоли, представники однієї з кращих у світі порід. Один із моїх покупців – п. Геннадій з м. Херсона, висловив недвозначний відгук з цього приводу: «Ваші карпатські бджоли – як і ваші жінки. Палить сонце чи накрапає дощ – це для них не завада, вони працюють»... Справді, ця порода призвичаєна до суворих місцевих реалій, не розбалувана широкими медоносними ланами, демонструє неординарну витривалість і працелюбність за будь-яких умов. Вона успішно  адаптовується й на пасіках далекого Сибіру, звідки теж надходять запити від бджолярів-аматорів.
– Напевно, Вам, як людині, що займається реалізацією бджіл, нескладно прокоментувати ситуацію, що склалася нещодавно довкола транспортування бджолопакетів «Укрпоштою»?
– Так, звичайно, адже всяке траплялося й з моїм товаром, навіть тоді, коли відправляв його спецтранспортом. Усе прорахувати й створити ідеальні умови для перевезення бджіл практично неможливо, хоча б через непередбачувані погодні умови. Той же день, коли відбувалася відправка, видався  по-справжньому спекотним. Тож зрозуміло, що у наглухо зачиненій вантажівці, запакованим бджолам було не дуже комфортно. Однак, це, власне, був вибір бджолярів, вони ж добре знали, на що йдуть. Є в «Укрпошти»  ще один аргумент: її завдання доставити посилку неторканою. За псування товару в дорозі вона не відповідає…
– Василю Миколайовичу, впродовж довгих літ пасічникування Ви, безперечно, добре вивчили спосіб життя своїх підопічних. Що найбільше вражає Вас у їхній поведінці?
– Насамперед, дивовижна організованість бджолиної сім’ї, де чітко розподілені функції між усіма комахами. Так, одні літають за кілька кілометрів за взятком, інші залишаються у вуликах і помахами крил (230 змахів за секунду), створюють посилену вентиляцію для випаровування зайвої вологи, інші несуть вахту біля входу на випадок появи непроханих гостей, окрема «робоча група» стежить за чистотою: вона швидко евакуйовує з вулика хвору чи мертву бджолу. Повернувшись із обльотів, мандрівниці жваво «танцюють» на стільниках. Проте не від надлишку енергії – рухами сповіщають своїх сестер про напрямок і відстань до медоносів, вартих уваги. А з якою математичною точністю вони будують шестигранні стільники – міцні воскові конструкції, що витримують до 4 кг меду! Аромат нектару вони чують за сотні метрів, а повертаються з далеких «відряджень» тим же шляхом, ні на йоту не відхилившись від попередньої траєкторії. Тож, якщо я пересуну вулик за час їхньої відсутності на півметра вліво чи вправо, вони попервах сідатимуть на землю в тому місці, де він стояв раніше. Існує припущення, що дорогу вони знаходять, орієнтуючись за магнітними полями.
– Цікаво, наскільки лояльно ставляться бджоли до Вас, чи дозволяють собі прояви агресивності щодо господаря пасіки?
– Бджоли, як і люди, бувають у хорошому настрої чи не дуже, коли, скажімо, зашкалюють магнітні бурі, псується погода і ламаються плани. Тож, трапляється, «будучи не в дусі», зганяють свою злість на людях, і я теж – не виняток.
– Як у вашій родині ставляться до меду й інших продуктів бджільництва? Чи користуєтеся їхньою цілющою силою?
– Поласувати медом у нас люблять усі. Цінуємо його й за смакові якості, і за лікувальні властивості, що сприяють зміцненню організму й профілактиці ряду захворювань. Адже це справжня комора мікроелементів і мінералів. А прополіс, маточне молочко, перга, пилок – не що інше, як природні ліки, які, до речі, не викликають звикання організму.
Мені часто кажуть: «Ну от, ви вживаєте мед, але ж це не означає, що не хворієте на грип». Так, мед не убезпечує від захворювання, проте значно полегшує перебіг хвороби і запобігає важким ускладненням. Тому, зазвичай, «грипують» у нашій родині 3-4 дні, без серйозних наслідків.
– Василю Миколайовичу, якою видалася для бджіл минула зима? Чи обійшлося без серйозних втрат для їх чисельності?
– Сезон, без перебільшення, катастрофічний, хоча цей факт з певних причин не озвучується: такими речами в середовищі бджолярів не прийнято ділитися. А причин падежу декілька. По-перше, минуле літо й осінь були для комах несприятливими, і в зиму вони увійшли голодними. Тоді теж не обійшлося без погодніх сюрпризів. Цьогорічна ж весна  довго не тішила теплом. І, на жаль, окремі пасіки сильно «посипались», втративши до 40-50 бджолосімей із 100.  Що тут скажеш, коли, навіть, мій сад не вистояв під ударами  негараздів – хворим персикам не допоміг жоден із препаратів, які успішно застосовував минулими роками.
– Василю Миколайовичу, який із медоносів вважається найкращим?
– Як не дивно, це верба. З одного гектара верболозів бджілки можуть назбирати 150 кг меду. Тож вони радо летять на ранні аромати весни за кілька кілометрів, бо орієнтуються саме на них, а не на колір цвітіння, як дехто вважає. 
– Чи відчувають зараз пасічники підтримку від держави?
– Так, вперше після довгої перерви з часу президентства Віктора Ющенка, отримали дотацію, з огляду на кількість бджолосімей. Проте закрадаються сумніви: можливо, лишень з метою перереєстрації всіх пасічницьких господарств? Хочеться, звичайно, вірити, що це не так, адже у розвинутих європейських країнах усе сільське господарство дотаційне.
– Василю Миколайовичу, наскільки відомо, ще юним хлоп’ям Вам допомагав справляться із пасічницькими клопотами син Михайло. Він теж обрав для себе це ремесло?
– Ні, Михайло закінчив Чернівецький медінститут й здобув фах лікаря-кардіолога. А моєю правою рукою на пасіці нині син Василь. Тож маю кому передати знання, досвід, а також любов до бджолярства – цікавої і дуже потрібної справи. Адже свого часу Альберт Ейнштен зазначив: якщо на планеті зникнуть бджоли, вслід за ними загине людство – через погіршення екології та брак рослинної й тваринної їжі.
– Спасибі за розмову. 
Ганна Макаренко.
На фото вгорі: онуки Нікіта, Іллюша і Софійка радо підсобляють дідусеві на родинній пасіці.


Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Відтепер передплатити "Дружбу" можна і онлайн
Шановні читачі! 
Раді повідомити, що з'явилася можливість передплатити "Дружбу" онлайн - на сайті "Укрпошти". Більше не треба стояти в черзі у поштовому відділенні! Оформляйте передплату в будь-який зручний для вас час за посиланням: https://peredplata.ukrposhta.ua/index.php?route=product/product&code=500000006&product_id=94540
Передплатний індекс "Дружби" - 61823.
У Тячеві відбудеться інклюзивний фестиваль
У понеділок, 31 травня, у Тячеві на міському стадіоні ім.Л.Бийреша відбудеться інклюзивний фестиваль для людей з інвалідністю під назвою «Творчість без меж».  
Це останній з десяти проектів, які цього року реалізують у Тячівській міській громаді за співфінансування ЄС та Британської Ради, у партнерстві з ГО «Молодіжна платформа» та Тячівської міської ради.
Початок заходу – об 11.00 год. за к.ч.
За інф. Тячівської міської ради. 


СБУ проведе навчання
У період з 1 по 2 червня 2021 року на територіях Мукачівського та Берегівського районів координаційна група Антитерористичного центру при Управлінні Служби безпеки України у Закарпатській області проведе планові антитерористичні навчання