Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » Низький уклін вам, медики-чорнобильці!

Низький уклін вам, медики-чорнобильці!

08:47, 30.12.21
931
Суспільство / Про людей хороших / Пам'ять / Здоров'я
14 грудня в Україні був Днем вшанування ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Причетний до цієї славної когорти й цілий ряд медиків Тячівщини, які, попри реальну загрозу опромінення, з честю виконали свій громадянський обов’язок, продемонструвавши мужність, професіоналізм й високу фахову компетентність. Вони, разом із колегами, відрядженими в епіцентр атомного лиха, стали справжніми янголами-охоронцями для тих, хто самовіддано рятував Європу від ядерного монстра.



Зберігся документ – виписка із наказу № 150 по Тячівській ЦРЛ від 7 серпня 1986 року за підписом тодішнього головлікаря Б.І. Келемена. Згідно з ним було відряджено лікаря-дерматолога лікарні Балінта Карловича Тирика (якого, на жаль, уже немає серед нас), медсестер: кардіологічного відділення №1 – Ольгу Василівну Вовк-Дьордяй, терапевитичного №1 – Олену Василівну Бошканець та неврологічного відділення – Ганну Василівну Буркало у Поліський район Київської області з 11 серпня 1986 року на 14 днів для роботи у тамтешньому медзакладі. Однак у 30-кілометровій зоні Чорнобильської катастрофи вони провели аж 19 діб. Екстремальні умови праці, щільний графік, надмірна завантаженість та почуття відповідальності за людей вимагали від медиків неабиякої зібраності, максимальної мобілізації зусиль та відмінних практичних навиків. Оскільки під дією радіоактивних речовин хронічні та неврологічні хвороби загострюються, то серед ліквідаторів, що працювали вахтовим методом, була велика плинність кадрів, тобто потік людей з різними недугами, які вимагали індивідуального підходу. Особливий слід полишили в пам’яті пацієнти, що отримали високі дози радіації й опинилися на небезпечній грані. Таких вистачало, адже тоді , у перші місяці після катастрофи, про реальний рівень радіації ніхто не знав – ця інформація не озвучувалась, а вимірювальні прилади були відсутні. 
І, напевно, не випадково вибір упав саме на цих медиків – адже всі вони душею й серцем були віддані гуманному покликанню. Дехто й по сьогодні перебуває на своєму відповідальному посту. Так, Г.В. Буркало вже 42 роки торує стежку до райлікарні, і 33 з них – старшою медсестрою неврологічного відділення. О.В.Вовк-Дьордяй працює в закладі 34 роки і також 33 старшою медсестрою кардіологічного відділення, а О.В.Бошканець з райлікарні вийшла на заслужений відпочинок.
Ясна річ, оплата праці у зоні відчуження проводилася у підвищеному розмірі, та все ж не йшла ні в яке порівняння з тією небезпекою, яка чатувала на всіх в радіусі зруйнованого реактора. Адже становила всього 11,11 крб за добу. А графа «премії» так і залишилася порожньою у відомостях.
Через два роки, у 1988-му, з 24 червня по 23 вересня, у чорнобильській зоні працював лікар медицини невідкладних станів Тячівської районної станції «швидкої» меддопомоги Володимир Васильович Куцин, а також стоматолог Нересницької дільничної лікарні Михайло Юрійович Орінчай та педіатр Грушівської лікарської амбулаторії Юрій Ількович Дан. Їх було включено до складу військової частини № 55064 Прикарпатського військового округу МО СРСР – окремого новоствореного для ліквідації наслідків вибуху полку хімічного захисту, що базувався у селі Нова Радча Народицького району Житомирської області. Старшому лейтенанту медичної служби полку лікарю-радіологу Володимиру Куцину випало проводити дозиметричне обстеження території біля села Тешків, що розташоване у Гомельській області сусідньої Білорусі. У 1986 році, в зв’язку із радіаційним забрудненням, мешканці села – 178 сімей – були переселені звідси, переважно у Чегерський район.
За зразкове несення служби й належне виконання патріотичного обов’язку перед Батьківщиною командування частини висловило В.В.Куцину подяку. Цитуємо (в перекладі): «Виконуючи завдання Радянського уряду в надзвичайно складній обстановці, Ви впевнено пройшли випробування на мужність і стійкість, проявили високі морально-політичні та психологічні якості. Глибоке розуміння особистої відповідальності за доручену справу допомогло Вам зробити гідний внесок у справу ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС». На жаль, перебування у Новій Радчі не минуло для п.Володимира безслідно, й нині його переслідують серйозні проблеми зі здоровям.
Дещо раніше у цій же частині проходив «спеціальні збори» нині покійний педіатр дитячої консультації районної поліклініки Павло Васильович Чонка. Він згадував: у місто Прип’ять медична бригада виїжджала майже щодня, де надавала меддопомогу ліквідаторам, найчастіше при непритомних станах, раптових кровотечах, підвищеному тиску. Окрім лікарських обов’язків, проводили також кількаразову дезинфекцію, стежили за санітарним станом приміщень. Попри всі профілактичні засоби та дезактивацію, лікарі теж відчули на собі вплив радіації. Через кілька місяців після повернення із Нової Радчі у П.В. Чонки виникли проблеми із серцем, і повернути колишній стан здоров’я йому вже не вдалося. А минулоріч життя Павла Васильовича обірвалося. 
Враження від перебування в Чорнобильській зоні лягли в основу книги «Гуде дзвін» колишнього зав. неврологічного відділення Тячівської ЦРЛ Тібора Силлиші, який нині проживає в Угорщині. По суті, це щоденник, у якому в промовистих деталях відтворено хроніку драматичних подій, очевидцем яких випало стати автору.
Згаданими прізвищами не вичерпується список колег-медиків, які зробили все можливе, аби зменшити вплив радіоактивного атома на життя і здоров’я тих, хто опинився на передньому краї у боротьбі із невидимою загрозою. Через брак інформації поки що немає змоги розповісти про них, однак усі вони заслуговують на нашу глибоку шану і вдячність, всі ми в неоплатному боргу перед тими, хто ціною власного життя і здоров’я зупиняв смертоносну ядерну стихію, намагався відвести небезпеку від хоробрих героїв-ліквідаторів.
Ярослав Одовічук, лікар-статистик КНП «Тячівська КП».
Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Відтепер передплатити "Дружбу" можна і онлайн
Шановні читачі! 
Раді повідомити, що з'явилася можливість передплатити "Дружбу" онлайн - на сайті "Укрпошти". Більше не треба стояти в черзі у поштовому відділенні! Оформляйте передплату в будь-який зручний для вас час за посиланням: https://peredplata.ukrposhta.ua/index.php?route=product/product&code=500000006&product_id=94540
Передплатний індекс "Дружби" - 61823.
Шановні читачі!
«Укрпошта» розпочала передплатну кампанію на 2022 рік. Тож віднині можна оформити передплату на тячівську районну газету «Дружба» у всіх стаціонарних і пересувних поштових відділеннях.


Фільм «Закарпаття» Шона Вільямса показуватимуть в Тячеві 25 серпня
Повнометражний фільм «Zakarpattia» (США/Україна 2018, 85 хв) від Q&A, режисером якого є Шон Вільямс, презентуватимуть у м. Тячів в картинній галереї ім. Ш.Голлоші, 25 серпня 2021 року о 16.00. (Вхід вільний, захід проводитиметься з дотриманням карантинних норм.)
Він знімався у 2013-2016 роках. Прем’єра відбулася у Бухаресті у 2018 році. Був показаний у США, Румунії та Німеччині. У 2021 році відзначений як «один з найкращих музичних документальних фільмів про традиційну музику в Україні сьогодні».

Центральна вулиця с. Добрянське перекрита
На офіційній сторінці Вільховецької ТГ поміщено повідомлення, яке зацікавить усіх водіїв. А саме: у зв’язку з асфальтуванням центральної вулиці у с. Добрянське, проїзд вантажного транспорту на цій ділянці, починаючи з суботи 21 серпня і на період робіт, заборонений.
Об’їзд – через Нересницю і Тересву.
Рух легкових автомобілів також буде обмежений. Радимо користуватись об’їздом через вулиці Жовтнева і Миру. Дякуємо за розуміння!
Вл.інф.

У Солотвині відзначать 30-ліття Незалежності України та День шахтарського селища
28 серпня Солотвино запрошує усіх  відсвяткувати 30-у річницю Незалежності України та День шахтарського селища  біля нового скверу  по вулиці Європейській (на території Солотвинського ЗЗСО №1).