Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » Ми є один народ, одна країна – Україна

Ми є один народ, одна країна – Україна

10:07, 04.07.16
534
Суспільство / Важливо
 Ми є один народ, одна країна – УкраїнаНещодавно очільник Тячівщини  Василь Дем’янчук повернувся зі сходу, куди з гуманітарною місією їздив разом з волонтерами. Це була його не перша поїздка в «гарячі точки» нашої країни.
У свій час, будучи ще заступником голови РДА, відвозив з односельцями придбаний для 128-ї бригади автомобіль, якраз перед «дебальцівським кільцем». Тепер же проїхав по лінії розмежування і місцях дислокації наших бійців. Тож про ситуацію на сході і свої враження від поїздки поділився  в інтерв’ю.
– Василю Юрійовичу, що, на ваш погляд, найбільше за останній час змінилося на сході країни?
– Порівнюючи зі своєю першою поїздкою, яку я здійснив на початку АТО, помітив, що населення на підконтрольній нашими військами території стало більш проукраїнським. Тоді люди були охоплені  страхом, а зараз відкрито асоціюють себе з Україною.
– Як це проявляється?
– Навіть у спілкуванні. Тоді місцеві мешканці не хотіли з нами розмовляти. Вони були геть залякані. Бувало, щось їх запитуєм, то деякі навіть втікали. А тепер люди відкриті, діляться своїми міркуваннями. Вони раді нам, це відчувається ...
– Яка категорія населення там залишилась, багато виїхало?
– Ми проходили через «сіру зону», де і тепер бувають обстріли, там практично немає людей. У Пісках, де все розбито, розтрощено, як заявили наші військові,  налічується, можливо, 15 сімей.  Ми спілкувались з однією жінкою, в якої донька проживає в Донецьку, вона сказала, що з більш як мільйонного міста залишилась, можливо, третина населення. Інші виїхали.
– Куди саме?
– В основному в інші регіони України та зарубіжжя. Так стверджують місцеві.
– Який стан інфраструктури населених пунктів?
– В так званій зоні розмежування, куди ми їздили, взагалі нічого немає – ні будинків, ні доріг, все розбито. У більш віддалених населених пунктах вони не такі зруйновані, там більшість мешканців.
– І який настрій у місцевого населення, чим вони зайняті?
– Як кажуть: життя продовжується. Ми проїжджали населеними пунктами, то бачили людей,  які наводять лад у своїх оселях, пораються на городах. В одному селі зустріли господаря, в якого був просто ідеальний порядок на подвір’ї. Дізналися, що під час обстрілів загинула його дружина та двоє синів. Із рідних у нього залишився молодший син та невістка. Він виконує всю домашню роботу, чого раніше не робив, аби забути про своє горе.
– Загалом, є  там у людей якась робота, заробіток?
– Поки там не буде миру, спокійного життя, навряд чи буде й робота і відповідно заробіток. Це розуміють люди, які намагаються відновити та вберегти своє житло. Однак, якщо ситуація загостриться, все це, можливо, доведеться й покинути. В основному  їм  допомагають наші військові, волонтери, благодійники, які сюди навідуються та привозять необхідне.
– Чого найбільше потребують місцеві мешканці?
– Продуктів харчування, побутових та речей повсякденного вжитку. Ми підготували продуктові набори, які роздавали прямо в руки. Заїжджали в села і сигналили. Люди виходили, брали, дякували. Частину вантажу, який ми привезли, віддали військовим, все інше – людям.
– Василю Юрійовичу,  наскільки небезпечно було так їздити?
– Нас супроводжували бійці 128 - ї бригади, які надали кожному необхідну амуніцію – каски, бронежилети. Звісно, ніхто не був застрахований від диверсій з ворогуючого боку, проте, слава Богу, наша місія пройшла благополучно.
– Що найбільш вразило Вас, перебуваючи в зоні АТО?
– У Пісках ми натрапили на один розбитий будинок і зайшли, бо подумали, можливо, там хтось живе. На підлозі валялися розкидані книги і серед підручників – твори Шевченка та Франка. Тож для нас стало зрозуміло, що не настільки мешканці сходу були антиукраїнськими, як це припіднесли сепаратисти й російська пропаганда. Можливо, частина й була налаштована негативно, однак, безперечно, там жили прості українці. Я спілкувався виключно нашою рідною, державною мовою. Мене всі розуміли і теж відповідали українською, навіть нехай суржиком.
– Тож  постає питання,  а чому з'явилися такі антиукраїнські настрої?
– На мою думку, це все результат російської пропаганди та недопрацювання  ЗМІ. Люди необізнані, що коїться у світі. Телебачення там досі російське, а місцеві канали – сепаратистські. І доступ до українських є лише через «тарілку». Але, знаєте, мене інколи дивує позиція і українських медіа, які провокують ситуацію та створюють середовище для антиукраїнських настроїв.
 Ми є один народ, одна країна – Україна
– Що маєте на увазі?
– От ми майже тиждень їздили по передовій,  там було тихо й спокійно, і лише один раз чули постріли.  Я повернувся додому з такими позитивними емоціями, включаю телевізор і бачу по новинах, що вночі Авдіївку сильно обстріляли, є поранені і вбиті.
І на тлі цієї події журналісти показують мовну перепалку збудоражених місцевих мешканців, які дискутують з приводу подальшої долі Донбасу.
Вважаю неправильним акцентувати увагу мільйонів глядачів на думці однієї проросійськи налаштованої людини. Тим більше, що загальні настрої населення там зовсім інші – люди хочуть жити в своїй рідній державі – Україні.  
– Можливо, потрібні інші методи комунікацій, де б не маніпулювали свідомістю громадян?
– Саме так. На мою думку, має бути більше живого спілкування, контакту між людьми. Мешканцям західної України потрібно їздити на схід і показувати,  що ми, «бандерівці», як нас там називають, – нормальні люди, а не такі, як їм втлумачує російська пропаганда, хвилюємось і хочемо тільки добра й миру в нашій рідній Україні.  А, на жаль, маргінальні сили використовують простих людей для дестабілізації ситуації в державі.
– Як ставиться місцеве населення до українських бійців?
– Всюди у населених пунктах, де ми разом з ними роздавали продуктові набори, люди висловлювали доброзичливість та довіру. Українські військові допомагають мешканцям, чим можуть, діляться з ними продуктами, харчами та іншими засобами для існування. Хочу відмітити, що саме командир 128-ої бригади просив нас привезти для місцевих допомогу.
 Ми є один народ, одна країна – Україна
– Наскільки на сьогодні є забезпеченими самі бійці?
– У порівнянні з тим, що було на початку АТО, то, звісно, ситуація із забезпеченням української армії змінилася на краще. І зараз вони мають все найнеобхідніше. Однак дечого із матеріальних засобів бракує. І цього разу вони подали список, що для них потрібно закупити.
– Тож  є потреба в організації подальших поїздок в зону АТО?
– Командир Закарпатської бригади сказав: «Ви робите добру справу, коли приїжджаєте до бійців, адже надаєте їм моральну підтримку з тилу, яка на фронті дуже важлива». А ми не повинні забувати, що саме завдячуючи їм, тим нашим хлопцям на передовій, маємо мирне небо та спокій у рідному краї. Якби не вони,  не знаємо, що на зараз  було б у нас та  як би розвинулась ситуація в інших регіонах країни.
– Василю Юрійовичу, у Вас є намір ще їхати на схід, з якою метою?
– Так, безперечно. А мета одна, про що я вже говорив раніше. Ми маємо налагоджувати дружні відносини між регіонами, показати усім, що ми є один народ, одна країна, яку  повинні відстоювати і  захищати. Любити свою землю і бути її патріотами. Лише  так зможемо розвиватись і гордитися своєю рідною державою Україною.
– Дякую за розмову.
 Ми є один народ, одна країна – Україна
 Ми є один народ, одна країна – Україна
 Ми є один народ, одна країна – Україна
 Ми є один народ, одна країна – Україна
 Ми є один народ, одна країна – Україна
 Ми є один народ, одна країна – Україна
 Ми є один народ, одна країна – Україна
 Ми є один народ, одна країна – Україна
 Ми є один народ, одна країна – Україна
 Ми є один народ, одна країна – Україна
Записала Любов Немеш, прес-служба Тячівської райдержадміністрації.

Фото з поїздки надано волонтерами.
Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Приходьте на музичну виставу «Наталка-Полтавка»
Приходьте на музичну виставу  «Наталка-Полтавка»18 квітня на сцені районного будинку культури актори Закарпатського обласного театру драми та комедії покажуть музичне дійство (без антракту) «Наталка-Полтавка».

Завітайте на свято!
У середу, 9 січня, на площі Поштовій м. Тячів відбудеться районний огляд-конкурс «Вертеп-2019». 


Коли і де відбудеться колядницький фестиваль?
З 10 січня розпочнеться традиційний районний  фестиваль колядок серед дітей «Віфлеємська зірочка», який проводиться за сприяння народного депутата України Василя Петьовки.

В’ячеслав Бігун покаже нові мотиваційні фільми
4 січня, в п’ятницю, відбудеться показ і обговорення у Тячеві нових авторських фільмів вченого-юриста і кінематографіста В’ячеслава Бігуна за участю автора та творців стрічки. Глядачі зможуть переглянути нові фільми автора. Перший – «Моро. Розвідка долі» (док., біографія, історія, війна, 15 хв.). Мирний закарпатець приймає виклик долі захистити Батьківщину в новій європейській війні. Він стає розвідником, випробовуючи себе перед обличчям смерті та ворогів, вимолюючи у Бога не лише життя, але й добру дружину. Піднятися над буденністю теми дозволить поезія, яка доповнює кіноформу автора.


Триває реалізація дров паливних
Лісівники ДП «Мокрянське ЛМГ» традиційно реалізовують дрова паливні для населення, підприємств, установ та організацій. Громадяни, яким дрова потрібні для власних потреб, можуть звертатися у адміністрацію лісгоспу чи найближче  лісництво, де реалізовують деревину у встановленому порядку, за визначеними відпускними цінами.