Служить у Почесній варті Президента

«9 листопада, в день народження, прийшов до райвійськкомату на комісію. Там підполковник Тищук дав чотири години на збір речей. Того ж дня мене відправили до обласного військкомату в Ужгород, де якраз проходив відбір до Президентського полку, і мене взяли. Із сорока призовників із області обрали десятьох», – згадує юнак.   
До батальйону Почесної варти із Закарпаття потрапив один лише Дмитро.
Курс молодого бійця новобранці проходили у навчальному центрі «Десна» на Чернігівщині. Тут навчались поводитись зі зброєю та опановували основи військової справи. 10 грудня Дмитро урочисто склав військову присягу. А вже за два дні курсанти вирушили до столиці.
Умовами служби юнак задоволений: строковики живуть у казармах з «євроремонтом», харчування теж відмінне. Військові будні проходять цікаво і без жодних труднощів.  
Більшість часу вартові вправляються на плацу, де під керівництвом досвідчених наставників відточують майстерність марширування. В їх обов’язки входить забезпечення військових почестей під час урочистих заходів на найвищому державному рівні за участю глави держави та міністра оборони: офіційні церемонії, зустрічі іноземних делегацій. А це – велика відповідальність і ретельна щоденна підготовка.
Цьогоріч у січні Дмитро в складі стрілецької групи брав участь у церемонії вшанування пам’яті героїв Крут у Києві.
«У той день Петро Порошенко з дружиною покладали вінки до Пам’ятного Хреста Героям Крут. Під звучання Державного Гімну десять стрілків повинні були одночасно зробити шість пострілів з карабіна. Щоб залпи вийшли синхронними, ми багато тренувались», – ділиться військовослужбовець.
Також Дмитро Середа був серед стрілків, що віддавали військовий салют під час перепоховання на Лук’янівському кладовищі у Києві праху українського письменника, поета Олександра Олеся та його дружини. Для батьків було приємно й гордо побачити сина-військового у телесюжеті про цей захід.
У складі почесного ескорту траплялося бувати й на інших жалобних заходах – при похованні Героїв, які загинули у зоні бойових дій на сході держави.
Та не муштрою єдиною живуть солдати: щовихідних для військових влаштовують пізнавальні екскурсії Києвом.
«Найбільше мене вразили спортивні змагання з кросфіту серед ветеранів АТО, які втратили кінцівки, зазнали травм чи поранень у зоні бойових дій», – розповідає Дмитро.  
Загалом, як зауважує юнак, військова служба кардинально змінила ставлення до життя, загартувала характер, зміцнила почуття відповідальності.
На жаль, наразі неможливо доповнити розповідь фотопортретом героя, адже з міркувань безпеки фотографуватись вартовим категорично заборонено. Навіть мобільним телефоном дозволено користуватись найпростішим, без камери.
Попереду в юнака – ще рік служби. Та вже зараз Дмитро запевняє, що боятись призову до армії не варто, адже армія змінює чоловіка у кращий бік та вчить більш серйозно ставитись до життя.
Наталія Маджара.