Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » » Учився будувати залізничні мости

Учився будувати залізничні мости

11:21, 10.05.17
356
Захист Вітчизни
Учився будувати залізничні мости26-річний Артур Оприш із Солотвина днями повернувся з армії. Його однострій прикрашають погони з літерами «ДМБ», іменний шеврон та аксельбант. Дембельську форму, як заведено, військовослужбовець виготовляє власноруч, за сто днів до наказу про демобілізацію. Це атрибут і предмет гордості кожного строковика, який пройшов військову службу – справжній чоловічий життєвий вишкіл.  Артуру для цього не довелось навіть виїжджати за межі області. Після навчального центру у Чернігові новобранця відправили до Чопа – невеличкого прикордонного містечка, яке чимось нагадувало рідне Солотвино, у 18-й окремий мостовий загін Державної спеціальної служби транспорту.

Ми спілкуємось з демобілізованим бійцем про те, як минули його півтора року у лавах Збройних Сил. До армії Артур Оприш працював автомайстром. Та, каже, ці вміння у війську не знадобились, бо потрапив у мостову роту. Натомість під час служби дізнався багато нового про спорудження та експлуатацію транспортних комунікацій – зокрема, залізничних мостів та інших об’єктів на залізниці.
«Для мене це було захоплююче, бо подобається дізнаватись щось нове. Цікаво було вивчати будову мостів на основі макетів», – ділиться Артур.
А ще чопським строковикам доручили важливе завдання – реконструювати солдатську казарму на території військової частини під 23-квартирний житловий будинок для військовослужбовців. З цим вони впоралися у визначений термін, і наприкінці 2016 року військові з сім’ями урочисто отримали ключі від житла.
Армійські будні минали швидко: о 6-й ранку – підйом,  фіззарядка на плацу, ранковий огляд, під час якого офіцери перевіряють, чи в порядку форма одягу строковиків... Після вечері – дозвілля та вечірня перевірка, прогулянка усім батальйоном строєм по плацу з піснями і відбій.
На умови проживання та харчування у військовій частині юнак не нарікає, як і на дозвілля. У вихідні для солдатів влаштовували концерти у клубі, відвідували місцеві храми. Новобранці брали участь у загальноміському відзначенні державних свят.
«Армія багато чому мене навчила: бути дисциплінованим, цінувати час, уживатись у колективі, – каже Артур Оприш. – Тепер маю багато друзів з усіх куточків країни».
Останні півроку служби Артура призначили командиром відділення – підрозділу з тридцяти солдат. Він відповідав за успішне виконання ними завдань та дисципліну.
Повернувшись додому, чоловік активно будує плани на майбутнє: стати до роботи, створити сім’ю.
Єдине, про що шкодує демобілізований армієць – це те, що не пішов до війська раніше, двадцятирічним.
«Йти до армії у 24 – вже трохи запізно. Але я не шкодую, що відслужив», – констатує співрозмовник.
Наталія Маджара.
Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Приходьте на музичну виставу «Наталка-Полтавка»
Приходьте на музичну виставу  «Наталка-Полтавка»18 квітня на сцені районного будинку культури актори Закарпатського обласного театру драми та комедії покажуть музичне дійство (без антракту) «Наталка-Полтавка».

Завітайте на свято!
У середу, 9 січня, на площі Поштовій м. Тячів відбудеться районний огляд-конкурс «Вертеп-2019». 


Коли і де відбудеться колядницький фестиваль?
З 10 січня розпочнеться традиційний районний  фестиваль колядок серед дітей «Віфлеємська зірочка», який проводиться за сприяння народного депутата України Василя Петьовки.

В’ячеслав Бігун покаже нові мотиваційні фільми
4 січня, в п’ятницю, відбудеться показ і обговорення у Тячеві нових авторських фільмів вченого-юриста і кінематографіста В’ячеслава Бігуна за участю автора та творців стрічки. Глядачі зможуть переглянути нові фільми автора. Перший – «Моро. Розвідка долі» (док., біографія, історія, війна, 15 хв.). Мирний закарпатець приймає виклик долі захистити Батьківщину в новій європейській війні. Він стає розвідником, випробовуючи себе перед обличчям смерті та ворогів, вимолюючи у Бога не лише життя, але й добру дружину. Піднятися над буденністю теми дозволить поезія, яка доповнює кіноформу автора.