Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » » За монастирською брамою…

За монастирською брамою…

13:53, 19.09.16
2 562
Духовність
За монастирською брамою…На пагорбі, над селом, величавою постаттю зводиться Іоанно-Предтеченський Бедевлянський монастир. Відблиски золотоверхих бань храмів, купаючись у сонячному промінні, тепло огортають всю обитель. Звідси відкривається розлога панорама місцевості – наче на долоні, розстелились навколишні села. Їх стрімкий ритм буденного життя, не торкаючись монастирської брами, проноситься повз, і з висоти пагорба, здається далеким і чужим. Легкий вітерець, перешіптуючись із зеленими травами, навіює спокій. Хоча тут тихо і на подвір’ї немає ні душі, це саме те місце, де майже щодня переплітаються перипетії людських доль – сльози радості і горя, молитви прохання та вдячності, чистосердечні каяття та душевна рівновага…
З історії монастиря
Історія цього монастиря зароджується ще на початку ХVІІІ ст. Її умовно можна поділити на три періоди. Перший період 1719–1788 рр., другий – 1925–1959 рр. та третій – з 1991 і до сьогодні. Хоча кожний етап розгортався в різні часи, навіть віки, для кожного з них характерний сильний дух людської волі та віри.
Заснував обитель сільський вчитель Федір Дубанович, який і став першим настоятелем монастиря. На прохання Феофілакта (Федора Дубановича) про виділення землі село дало згоду. І згодом на пожертвування людей звели й дерев’яну церкву. У ті часи на Закарпатті швидко поширювалась унія. Через те, що ченці Бедевлянського монастиря не визнавали унії у 40-50-х рр. ХІХ ст., владні пани розпочали боротьбу за монастирські землі. Але на початку 1750-х рр. конфлікти бедевлянських ченців загострились вже і з жителями навколишніх сіл. Через те, що ченці під натиском влади перейшли з православ’я до унії, селяни вважали, що вони більше не можуть володіти подарованими землями. З метою зміцнення уніатських канонів Мукачівський єпископ Андрій Бачинський наділив ченців додатковими землеволодіннями. Але навіть так не вдалося втримати всіх ченців, бо багато хто з братії залишили обитель, перейшовши до, на той час, православної Молдавії. У зв’язку з відсутністю чернецтва австрійським імператором Йосифом ІІ монастир було ліквідовано.
На початку ХХ ст. обитель завдяки старанням ченця Боголіпа (Церковник) відродилась. Але спочатку вона знаходилась в урочищі Верхній Дубівець (с.Дубове). В 1925 р. православний єпископ Саватій (Врябець) дає благословення на будівництво храму на честь Іоанна Предтечі. У 1927 р. побудовано дерев’яний корпус на 14 келій і господарські прибудови. В 1929 р. за розпорядженням єпископа Дамаскіна (Грданички) ченці переселились із Дубового в Бедевлю. У 1940 році перевезли й церкву і побудували ще один келійний корпус. На той час в монастирі було 12 ченців. Чоловічий скит в 1953 р. реорганізований у жіночий, і в липні 1954 р. настоятелькою була обрана черниця Єфимія, під керівництвом якої проіснував скит шість років і вже в 1959 р. радянською владою був закритий. Деякий час в монастирських будівлях діяла автошкола та спортивно-технічний клуб ДТСААФ.
Друге відродження
Друге відродження і третій історичний період монастиря припадає на 1991 р. минулого століття. Завдяки колишнім сестрам монастиря – черниці Вірі (Молнар) та ще двом монахиням, 21 листопада, на свято Архангела Михаїла, було проведено перше Богослужіння. Обитель була в плачевному стані – після «хазяйнування» радянської влади уцілів тільки один корпус, але і той потребував ремонту.
22 червня 1992 р. за указом єпископа Єфимія (Шутак) для відродження Бедевлянської обителі із Городилівського чоловічого монастиря були переведені декілька ченців. Намісником монастиря став Іов (Стець). З того часу в історії обителі розпочався новий відлік наймасштабнішого відродження.
Після розпаду Радянського Союзу крига атеїзму почала креснути, і з релігійних процесів було знято табу. Тому для оформлення та юридично-правильного ведення документації монастиря настоятель звернувся до районної влади. 27 січня 1992-го року на засіданні Тячівської районної ради було розглянуто питання про реєстрацію Статуту чоловічого монастиря в Бедевлі. В результаті общину монахів Св.-Іоанно-Предтеченського монастиря зареєстрували в присілку Дубрівка.
Відродження монастиря насамперед, розпочалось зі спорудження святинь. На пожертвування вірників була зведена каплиця, яку майже одразу перебудували у храм. В 1994 р. єпископом Євфимієм освячена церква на честь Почаївської ікони Божої Матері. Перебудований храм невеликий, зате взимку обігрівається, і літургії тут правляться переважно в холодний період року, звідси і назва – зимовий. Паралельно велось будівництво великого храму, яке розпочалося 1992 р. і тривало аж 7 років. В 2001 р. був освячений престол і велика церква на честь Іоанна Хрестителя. Але внутрішні ремонтні роботи завершились тільки минулого року. Результат довготривалості внутрішнього оздоблення храму вражає своєю вишуканістю . Неабиякої величі додають високі стелі та майстерно виконаний настінний розпис, що вимальовує біблійні сюжети, лики святих та слова молитви. Витонченість та гармонійне поєднання художнього смаку довершує дзеркальний блиск мармурової підлоги.    
За монастирською брамою…     
Нинішній етап чернечого життя
В кінці 90-х рр. відбулись і внутрішні зміни у житті самого монастиря. З 1997 по 2000 рр. настоятелем був архімандрит Митрофан (Шимон). О. Іов на цей період переведений в Липецький жіночий монастир (Хустський район). Та відслуживши три роки в Липецькій обителі, колишній настоятель за наказом єпископа знову повертається до Бедевлянського монастиря. І з 2000 р. до сьогодні настоятелем Іоанно-Предтеченського монастиря є архімандрит Іов. Як і в попередні роки, він продовжує вже звичну для себе справу – відродження обителі.
В 2004 р. побудований житловий корпус на 40 осіб, там же споруджений і трапезний храм на честь Іова Почаївського.  
Монастирські церкви розташовані в ряд. Ніби на сторожі духовності, по праву руку від них, на краю узвишшя, височіє дзвіниця. Саме відлуння її дзвонів сповіщає про народження нового дня і початок молитви, а у свята і неділі скликає людей та ченців до храму.
Зараз же монастирська братія складається з 10 ченців та 5 послушників.
За монастирською брамою…
– З відродженням монастиря, на початку 90-х рр. бажаючих прийняти чернецтво було більше. Але не всі витримували правила монастирського життя, тому деякі «походивши» в послушниках, залишали стіни обителі, зокрема, багато хто з молодих юнаків після монастирської підготовки вступили на навчання до духовних семінарій, – розповідає о.Іов. – Близько 20 священиків розпочали свій духовний шлях з нашого монастиря.   
Тут, як і в кожній обителі, діє непохитний чернечий уклад. Кожного дня, о 4.30 ранку за монастирським часом братія за покликом дзвону збирається на вранішнє богослужіння. Після чого монахи йдуть в трапезну на сніданок. Поснідавши, кожен чернець йде на послух. Кожна справа починається з молитви, в якій просять Божого благословення на початок будь-якої роботи. На території монастиря, яка складає 5,5 га, є пасіка з 37 вуликів, за якою доглядає сам настоятель о. Іов.
– За останній час «урожай» меду зменшується, – каже о. Іов. – У минулі роки навіть було на продаж, а тепер вистачає тільки для монастиря.     
На монастирському дворі немале господарство – кури, корови і т.д. Скрізь помітна вправна хазяйська рука, бо всюди порядок і чистота. Закінчується трудовий день, як і починається – молитвою.  Ввечері о 18 год. за монастирським часом розпочинається вечірнє Богослужіння. Молитву продовжують в келіях, де кожний монах вичитує монаше правило.
За монастирською брамою…
Народження духовного мистецтва
Попри те, що братія монастиря небагаточисельна, є серед ченців й своєрідні аматори мистецтва. У вільний від молитви та роботи час вони та настоятель монастиря займаються викладанням бісером ікон. З-під вправних пальців народжуються дивовижні витвори духовного мистецтва. Завдяки майстрам-ченцям тисячі маленьких скляних горошинок, акуратно «займаючи» свої місця і, водночас, гармонійно зливаючись в одне ціле, створюють унікальні релігійні шедеври.
О.Іов, показуючи свою майстерню, розповідає про виготовлення дивовижних експонатів.   
– Оздоблення однієї ікони займає не один тиждень, або навіть й місяць, це вже залежить від розмірів образу та форми бісеру, чим дрібніший бісер, тим робота «ювелірніша». Сам процес техніки вимагає терпіння і водночас дарує душевний спокій та рівновагу. Занурення у кришталевий світ цього мистецтва ніби зупиняє плин часу, і години спливають непомітно.
Невеликий, але красивий іконостас трапезного храму зачаровує колоритною гамою бісеру, що, переливаючись і спалахуючи в сонячному сяйві, наче розмаїті краплиночки чистої роси, підкреслює особливість цього «перлинного» стилю.
За монастирською брамою…
Обитель – джерело світла і сподівань
У стінах обителі є чимало святинь. У 2006 р. парафіянами до монастиря було привезено ікону, на зворотньому боці якої з’явилось нерукотворне зображення Хрещення Господнього. Також є тут ікона з частинкою мощів Іоанна Хрестителя, копія чудотворної ікони Почаївської Божої Матері та ін.
До обителі кожного року приїжджає чимало паломників та туристів, навіть з-за кордону. Чимало людей, побувавши тут, знову повертаються до стін обителі, щоб віднайти тут душевне тепло і надію.          
…Коли додолу спускаються перші вечірні сутінки, а маленькі краплинки чистої роси омивають стомлену від щоденної метушні землю, все навкруги затихає. Нічна панорама нагадує барвисте полотно, зіткане зі скляного бісеру: тисячі жовтих вогників осель бедевлянців, рунівців, наче відблиск зірок на небі, розкидані повсюди. У центрі живописного пейзажу, у місячному сяйві, над маленьким нічним світом здіймається Бедевлянська обитель – джерело світла, яке духовно оздоблює картину земного життя.  
За монастирською брамою…
За монастирською брамою…
Ганна ЗУБАНИЧ.
Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Відтепер передплатити "Дружбу" можна і онлайн
Шановні читачі! 
Раді повідомити, що з'явилася можливість передплатити "Дружбу" онлайн - на сайті "Укрпошти". Більше не треба стояти в черзі у поштовому відділенні! Оформляйте передплату в будь-який зручний для вас час за посиланням: https://peredplata.ukrposhta.ua/index.php?route=product/product&code=500000006&product_id=94540
Передплатний індекс "Дружби" - 61823.
Передплату на "Дружбу" продовжено до кінця 2020 року
Дорогі друзі! Рік, що завершується, був для усіх нас нелегким. Проте, і в цих нових умовах ми, журналісти газети "Дружба", завжди намагаємося тримати руку на пульсі подій та відшуковуємо актуальну, злободенну та цікаву інформацію. Пишемо про Вас і для Вас.  Тож сподіваємося, що прихильники  районки передплатять газету і на 2021 рік.
 До речі, зробити це можна онлайн - на сайті "Укрпошти". Передплатний індекс "Дружби" - 61823.
Не рубай ялинку!
ДП «Брустурянське ЛМГ» повідомляє, що  підприємство не має ліміту на заготівлю новорічних ялинок. Стаття 65 КУпАП, стаття 91 ЛКУ: штраф за зрубану ялинку діаметром до 10 см – 517,86 грн. Шановні громадяни, працівники лісової охорони будуть проводити рейди, накладатимуть штрафи і секвеструватимуть зрубані ялинки. 
В.Михалчич, провідний інженер з охорони лісу. 


Розробляється проект детального планування
Розробляється проект детального планування території земельної ділянки площею 0,0664 га за адресою: с.Нижній Дубівець, вул.Шевченка, б/н для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на ім’я Прокопанич Тетяна Миколаївна.
Громадські слухання відбудуться у Дубівській селищній раді.