Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » » Від прикордонника – до профспілкового лідера

Від прикордонника – до профспілкового лідера

16:00, 02.01.19
186
Про людей хороших
Здається, немає у Тячеві людини, яка б не впізнавала солідного, сивочолого чоловіка, котрий щодень неквапом крокує містом, вирішуючи свої справи. Відданий сім’янин, турботливий батько, улюблений дідусь вже  дорослих онуків завжди у турботах про найрідніших. А ще він цікавий співрозмовник й аналітик всіх подій, що відбуваються у рідному місті та в Україні. Тонкий знавець людської психології уміє ненав’язливо повести бесіду з друзями, знайомими, додаючи оптимізму й бадьорості. Досвіду йому не позичати, адже життя давало різносторонні уроки.

Мова – про Івана Савелійовича Шевченка. Народився він у молдавському селі, де функціонувала застава Кишинівського загону Червонопрапорного Західного прикордонного округу. Навчаючись у школі, хлопець вступив у загін юних друзів прикордонників, де офіцери навчали учнів військової справи.
Після закінчення середньої школи, за рекомендацією начальника Кишинівського прикордонного загону Івана Шевченка направили в Алма-Атинське вище прикордонне командне училище, де він проходив військовий вишкіл протягом 4-ьох років.
Часто Іван Савелійович згадує період, коли командир дивізіону полковник Олександр Сажнев проводив спільно з викладачами навчання курсантів, де вивчали основне: як організувати прикордонну службу, роботу комендатури, виховувати солдатів строкової служби. Офіцери уміло прищеплювали юнакам почуття патріотизму,  що спонукало їх надійно захищати кордон на різних ділянках тодішнього Радянського Союзу.
Після закінчення вузу лейтенант Іван Шевченко продовжив нести службу з охорони державного кордону у рідному селі Кукуара Кагульського району Молдавії .
До слова, неподалік цього села у ХVІІІ столітті відбувалася битва російського війська під керівництвом знаменитого полководця Олександра Суворова з турками-бусурманами під Ларгою, яка принесла яскраву перемогу російському війську над завойовниками. Битва на Ларзі – яскрава перемога майбутнього фельдмаршала Суворова. І понині тут красується величний пам’ятник російським воїнам та запорізьким козакам, до якого не заростає стежка пам’яті. Пам’ятників тут багато: їх споглядають туристи і гості краю, рухаючись у напрямку аж до самого Ізмаїлу.
З ентузіазмом приступив до служби молодий лейтенант-прикордонник: активно пропагував серед шкільної юні професію захисника кордонів, створив загони юних друзів прикордонників, виконуючи не тільки безпосередньо свої обов’язки з охорони кордону.
Та перехрестя доріг військових непередбачувані. У 1969 р. старшого лейтенанта І.С.Шевченка перевели на службу до Мукачівського прикордонного загону – ним з 1964 по 1974 р. командував легендарний Олександр Іванович Романенко, який нещодавно відзначив 90-літній ювілей. З цієї нагоди ветерани загону та голова Державної прикордонної служби України, генерал-полковник Петро Цигикал щиро вітали заслуженого ветерана.
У 1975-му Івана Шевченка призначили старшим офіцером Тячівської прикордонної  комендатури.
Тут молодий офіцер і керівник підрозділу успішно розпочав роботу з організації охорони державного кордону з Румунією. На цій заставі Іван Савелійович працював багато років. За ефективну працю і плідну роботу майора Шевченка перевели у штаб прикордонної комендатури м. Тячів. Водночас в його обов’язки входили значно відповідальніші справи: охорона кордону, організація бойової підготовки з особовим складом застави, проведення стрільб, різних змагань.
На жаль, не завжди було порозуміння з тодішнім керівником прикордонної комендатури «Тячів» підполковником Григорієм Горбачовим. Тож, безперечно, це впливало і на ефективну службову діяльність, а відтак стало приводом для написання рапорту про звільнення. Йому, звісно, пропонували рівнозначну посаду на іншій ділянці кордону, але офіцер і його сім’я вирішили не покидати Тячів, який став для них рідним.
Після звільнення Івану Савелійовичу запропонували перспективну роботу у місцевій районній споживчій кооперації, згодом очолив тут профспілкову організацію, де й пропрацював до 2017 року. Нині Іван Шевченко керує Тячівською міською організацією Всеукраїнської спілки ветеранів війни. Загальний виробничий стаж Івана Савелійовича складає 58 років! За цей солідний період він отримав цілу низку нагород – «Отличник ПВ» І ст. та ІІ ст., Почесну грамоту Президії ВР республіки Молдова, на посаді голови об’єднаного профкому райспоживспілки – почесну грамоту Президії Федерації профспілок України та «Профспілкову відзнаку», почесні грамоти ОДА, обласної ради та Ради федерації профспілок Закарпаття.
Він і зараз не без роботи, в гущі подій, така вже в нього вдача – працювати для людей, задля спільної справи. Так тримати, дорогий друже!
Володимир Бужан, член Національної спілки журналістів України, підполковник запасу.


Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Приходьте на музичну виставу «Наталка-Полтавка»
Приходьте на музичну виставу  «Наталка-Полтавка»18 квітня на сцені районного будинку культури актори Закарпатського обласного театру драми та комедії покажуть музичне дійство (без антракту) «Наталка-Полтавка».

Завітайте на свято!
У середу, 9 січня, на площі Поштовій м. Тячів відбудеться районний огляд-конкурс «Вертеп-2019». 


Коли і де відбудеться колядницький фестиваль?
З 10 січня розпочнеться традиційний районний  фестиваль колядок серед дітей «Віфлеємська зірочка», який проводиться за сприяння народного депутата України Василя Петьовки.