Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » » Осінь б’є у золоті литаври...

Осінь б’є у золоті литаври...

10:05, 30.10.19
289
Про людей хороших
В урочищі Сухий, що у верхній частині Калин, у хаті на бережку, що, мов у віночку красується серед жоржин і хризантем, живе Василина Федорівна Бойчук. В селі її шанують і старі, й малі, любовно називаючи завучкою, хоч вона вже давно на заслуженому відпочинку, адже 16 жовтня педагог-ветеран відсвяткувала своє славне 90-ліття. 
Хтозна, можливо, прислужилася цій даті вчительки, загартувавши її, й довга дорога до школи, бо майже впродовж чотирьох десятиліть долала по п’ять-шість кілометрів щодня. Не одне покоління навчала вона за цей період доброму й вічному, щедро ділячись своєю мудрістю й душевними скарбами. Не одному вчителеві допомогла освоїтись в непростій ролі шкільного наставника, оволодіти секретами професійної майстерності, налагодити результативний діалог з вихованцями. Тож і не зачинялися ювілейної днини двері її затишної оселі, до якої нескінченним потоком квапилися з квітами й теплими словами на устах колишні вихованці, колеги, друзі… Завітали до ювілярки і директор Калинівської ЗОШ І-ІІІ ст. Ю.І.Бойчук разом із заступниками, колега В.П.Куцин і співавтори книги про шкільну освіту в Калинах Г.Ю.Стойка, Н.І.Меклеш. По сьогодні думками, спогадами й щирим серцем тягнуться до неї люди, з якими перетиналася її життєва стежина, в чиїх днях і серцях залишився відбиток її мудрості, доброти, творчої праці. Не забув привітати свою наставницю і директор Тернівського МНВК Микола Тимофійович Бердар, який з благоговійним трепетом поринає у спогади про школу. – Уроки української літератури були моїми улюбленими. Адже Василина Федорівна не лишень уміла цікаво подавати матеріал, заполоняючи увагу майстерною оповіддю про письменників та їхні твори, а й намагалася розвивати наші здібності, заохочуючи до творчої праці – написання казок, оповідань, віршів. Сприяла цьому й спокійна, доброзичлива атмосфера, яку вміла створювати на заняттях м’якою манерою спілкування зі школярами, вмінням зрозуміти кожного в будь-якій ситуації. Навіть коли я приніс до школи цуценя й під час вивчення комічної п’єси Олександра Корнійчука «В степах України» воно несподівано подало свій голос зі схованки, минулося без грізних учительських нотацій: таку «розрядку» уроку вчителькам сприйняла з почуттям гумору. – Як заступник з навчально-виховної роботи, – продовжує Микола Тимофійович, – Василина Федорівна теж була на висоті. Шкільне життя вирувало цікавими подіями, всі учні були залучені до гурткової роботи, щось майстрували, малювали, ліпили… Тож цей шкільний період я згадую з великою вдячністю до своїх вчителів, зокрема до В.Ф.Бойчук. Життєві ж університети самої вчительки розпочалися в багатодітній калинській родині, в якій панували неписані правила здорової селянської моралі, добропорядності, гідності, честі та глибокої релігійності. На Ухалів рівнялися в селі, адже в довоєнні роки глава сімейства тривалий час був бировом (старостою в Калинах). Для своїх шести дітей він теж був беззаперечним авторитетом, вони пишалися тим, що без батька не обходилась жодна важлива подія в селі, ані ремонти вулиць, спорудження водовідводів (гальманів) на річці Тересва, ведення документації про наділи та продаж земель тощо. У 1937 році дівчинка пішла до першого класу народної школи, а через чотири роки продовжила навчання у тячівській горожанці, яку закінчила у 1945-му. А середню освіту здобувала в єдиній у районі Тячівській СШ. Любов до художнього слова, яка прокинулася в її душі у ці шкільні роки, привела юнку на заочне відділення філологічного факультету Ужгородського держуніверситету. Уже в перші роки вчителювання намітився професійний ріст здібного педагога, що швидко знайшов заповітну стежку до сердець молодших школяриків і при тому проявляв неабияку активність у житті школи, не сторонився громадських справ і доручень. Тому невдовзі педагог отримала «підвищення» – посаду заступника директора Калинської семирічної на той час школи. Кращої кандидатури годі було знайти – кипучої енергії новопризначеного завуча вистачало на все: організацію найрізноманітніших заходів, відвідування уроків і методичну роботу з учителями, спілкування з батьками. Часи були непрості, та попри не надто комфортні умови проживання, гору брав ентузіазм. Разом з усіма вчителями Василина Федорівна виготовляла унаочнення, ходила по далеких присілках, залучаючи до навчання дітей, яких батьки відмовлялися відпускати до школи. А ще вчителі виконували культурну місію на селі – в складі аматорських колективів ставили п’єси Карпенка-Карого, Тобілевича, Котляревського, одноактівки радянських драматургів, співали народні пісні. Тож сельчани завжди з нетерпінням чекали на виступ учасників художньої самодіяльності. Одна з учениць В.Бойчук пригадує: «Я завжди захоплювалася тим, з якою інтонацією Василина Федорівна вміла читати вірші. А коли в селі були концерти художньої самодіяльності, вона завжди грала головну роль у п’єсі. Дуже гарно зіграла Наталку-Полтавку в однойменній п’єсі Котляревсього». Роки збагачували досвідом, шліфували майстерність й винагороджували визнанням – авторитетом серед колег і сельчан, непідробною дитячою повагою і любов’ю та серйозними відзнаками – званням «Відмінник народної освіти», нагородженням значками «Відмінник народної освіти УРСР», «Отличник просвещеня СССР», стопкою грамот, серед яких і від Міністерства освіти та науки України. І все ж, яких би професійних висот не досягала в житті нинішня ювілярка, її найбільшою гордістю й центром притяжіння була родина, двійко чудових дітей, які успадкувавши від батька-матері неабиякі здібності, закінчили школу із золотою медаллю і здобули омріяний фах. Донька Оксана – медичний, і нині працює лікарем Дубівської поліклініки, син Іван – торгово-економічний, що неабияк згодився на підприємницькій ниві. Тож у чотирьох онуків завжди перед очима достойний приклад, й вони також не підводять. Василина Федорівна тим часом упевнено руйнує стереотипні уявлення про свій шанований вік. Адже залишається все тим же оптимістом, що перебуває у життєвому русі й неспокої, і світанок нового дня стрічає з новими планами та сподіваннями, вміє насолоджуватись маленькими радощами, знаходити втіху в улюблених заняттях. Тож іще жваво хазяйнує на обійсті, з весни до осені порається на городі, залюбки готує і підтримує в домівці культ чистоти. –А погожими вечорами разом з онуком Сергієм задивляється на зоряне небо в телескоп, спостерігає дивовижні кратери на Місяці, – розповідає її односельчанка, педагог Наталія Меклеш. – Бути в хорошій фізичній формі Василині Федорівні допомагає праця над собою – ранкова зарядка з присіданнями (60 – це норма), та велотренажерним «кросом», – розкриває Наталія Іванівна один із секретів довголіття та душевної гармонії ювілярки, котра завжди перебуває в гарному настрої й доброму гуморі. А завдяки дзеркально-чистій пам’яті береже в спогадах чимало інформації, накопиченої впродовж багаторічної роботи в школі. Тому й стала Василина Федорівна одним із авторів книги «Історія освіти і школи у закарпатському селі Калини». І в 90-ий день свого народження В.Ф.Бойчук отримала з рук співавторів Г.Ю.Стойки та Н.І.Меклеш чудовий подарунок – друге, доповнене видання новодруку. Хай же ще немало приємних дарунків підносить життя у роках прийдешніх. Многая літ! Ганна Макаренко.
Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Відбудеться «День кар’єри»
З метою профілактики безробіття серед молоді, надання всебічної і актуальної інформації про професії, які користуються попитом на сучасному ринку праці, ознайомлення з послугами служби зайнятості Тячівський районний центр зайнятості організовує «День кар’єри».
Захід відбудеться 24 жовтня 2019 року в м. Тячів на площі Поштовій, початок о 12.00 год.
Тячівський районний центр зайнятості.

Сигнали оповіщення будуть навчальними
Управління цивільного захисту Закарпатської обласної державної адміністрації повідомляє, що 16-17 жовтня 2019 року проводитиметься комплексна перевірка загальнодержавної та територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення із залученням всіх засобів доведення інформації  (електричні сирени, гучномовці, а також електричні сирени системи «Павіан»). Звертаємося до усіх мешканців району та гостей з проханням зберігати спокій та пам’ятати, що всі сигнали, котрі будуть передаватися в цей період в ефірі дротового радіомовлення та через гучномовці, розміщені у місцях масового перебування людей (вокзали, школи, місця громадського відпочинку), а також сигнали електросирен, розміщених на території підприємств та організацій, є навчальними.


128 бригада запрошує на екскурсію
128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада запрошує усіх бажаючих відвідати захід «День відкритих дверей», який відбудеться 20 серпня 2019 року о 10 годині за адресою: м. Мукачево, вул. Зріні Ілони, 153. Під час заходу будуть показані нові зразки озброєння, повсякденна діяльність військової частини. Також буде проведена екскурсія в музеї бойової слави бригади, де відвідувачі ознайомляться з цікавою історією створення та бойовим шляхом славетної бригади.
Тячівський РВК.

Продається будинок
Продається приватизований будинок в с. Нересниця, є земельна ділянка 15 сотин. Тел: 098 771 5588. Міша.