Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » » Душевною красою осяяла світ тарасівчан

Душевною красою осяяла світ тарасівчан

09:24, 28.09.20
731
Про людей хороших
На високому березі на Локті  біліє велика сучасна хата. А внизу зеленіє дуб, старий-престарий, може, трьохсотлітній, тільки цьогоріч він почав зверху відсихати. Його обрізали, щоб віджив і пустив нові пагони. Саме про нього Ліда Іларіонівна розповідає з глибоким смутком, бо так воно є: усе має свій початок і свій кінець.

Завітали ми до колишньої вчительки математики Ліди Іларіонівни Сасин, щоб привітати її з 90-літтям. Вона по крупиночці протягом 36 років віддавала своє серце дітям Тарасівки, і коли побачила нас, то її очі засяяли від щастя, голос задзвенів по-молодечому, а нам все хотілося її слухати й слухати...
Родом ювілярка з далекої Полтавщини, із заможної селянської сім’ї, про яку говорили, що куркулі. У діда була молотарка, яку колгосп собі приватизував.  У 1933 році трьохлітня Ліда дивом залишилася живою, адже голодомор знищив півсела, стояли порожні хати. Родина Онищенків ( дівоче прізвище вчительки) завдяки врожаю  картоплі та корівці змогли пережити лихоліття, бо увесь хліб  забрали більшовики. До війни  закінчила чотири класи, а коли прийшли німці, як згадує старенька,то такий нагнали жах, що  довго не могли оговтатися. Наші відступали й запалили увесь хліб, щоб не дістався ворогам. Батько повернувся з фронту живим, але пораненим у голову. Прожив  90 років. Після війни  Ліда, маючи семирічку, вступила до Черкаського учительського інституту, який закінчила  з відзнакою у 1951 році. Дуже любила математику, бо,як розповідає, цей предмет учить міркувати й логічно мислити. Наймолодший син Михайло, з яким живе Ліда Іларіонівна, слухаючи матір, тихо посміхається, мовляв, вісімдесятирічна мама вираховувала площу трикутника  майстрам при будівництві нової хати, контролювала, щоб, бува, не «схалтурили».
– А як же ви потрапили в Тарасівку? – запитую.
– Пішки прийшла, – іронізує старенька. – З Підплеші. Усіх тоді молодих учителів із Східної України посилали в Закарпаття. Перше враження, що  дуже бідне село. Дерев’яні маленькі хатини, покриті дранкою, без димарів. Я з острахом дивилася, як дим валить крізь дахи, здавалося, що хати горять. При чехах треба було платити податок за комин, тому селяни обходилися без нього. Того року восени був урожай яблук, сади гнулися додолу. Поселилася  на квартирі  в Сасинів за рікою. Мені дали 7 клас. Я маленька, а учні на три-чотири роки молодші від мене, переростки, високі, здорові парубки. У постолах, бідненько одягнені, а вчитися хотіли. Слухали мене приязно, клас дружний, діти добродушні. Ніхто ні з ким не бився, не ворогував. Люди добрі були.
Один випадок з учнями запам’ятався на все життя. Я повела їх у Ваганино на екскурсію до цілющого джерела «Буркут». Нас зустрів лісник, який виявився великим жартівником. Ми посідали навколо нього, а він почав розказувати смішні історії, діти реготали досхочу. Зненацька усі звернули увагу на шию чоловіка. ЇЇ обвила чорна гадюка. Ми обімліли від страху, кинулися врізнобіч, розсипалися, як мурахи. Потім лісник виправдовувався, що він не хотів нас лякати, бо змія причаїлася в рукаві, а тут вилізла без його дозволу.  Ці учні щороку саджали дерева, і той ліс ще й тепер шумить. Шкода, що рубають його безжально.
Тут і місцевий жених, колишній фронтовик Сасин Михайло Михайлович. Вони удвох народили і виховали чотирьох дітей. Найстаршому синові Володимирові та дочці Надії передалися від матері математичні здібності. Вони здобули вищу освіту.  Дочка Марія працювала  в селі бібліотекарем, а наймолодший Михайло спроєктував на комп’ютері собі будинок, чим проявив архітектурні задатки.  Ліда Іларіонівна дочекалася 7 онуків, 8 правнуків і одного праправнука.
Учителька із запалом довго ще розповідала і про колектив, який  вів культмасову роботу в селі. Готували вистави перед селянами, грали «Наталку Полтавку» І.Котляревського, де їй прийшлося бути в ролі Миколи-безхатченка, у пам’яті виринув образ монаха Афанасія Чопика, який жив біля залізниці, згадала й дерев’яну церкву, що згоріла. На моє запитання, як вдалося їй зберегти добру пам’ять і здоров’я, старенька відповіла бадьоро:
– Усім вам рекомендую щодня з’їдати п’ять волоських горіхів, у них багато магнію для серця. Я їм все, що дають, не вибагаю, але налягаю на овочі та фрукти. Постійно молюся, читаю.  Частенько мені сниться моє рідне село, не забула назви вулиць, прізвища людей Хвощівки. Раніше щороку їздила на Полтавщину, там у мене жили брат, сестра, батьки. Та козацькому роду нема переводу. Моя дочка Надія, закінчивши сільськогосподарську академію, залишилася там працювати й жити.
Приємно було спілкуватися з учителькою, яка зберегла в серці  чистоту, душевну красу й велику любов до людей. Ми сфотографувалися на добру пам’ять, а вона ще довго не відпускала нас, бажаючи нам і усьому педколектву добра, здоров’я, теплоти, творчості, успіхів у праці. Нам здавалося, що ми доторкнулися до святої правди  людського життя, яке оповите таємницею від народження, але таке цікаве й неповторне. Тому й хочеться низько вклонитися 90-літній учительці математики Ліді Іларіонівні Сасин за пам’ять, за мудре й добре слово наставника.
Г.Куцин.
На фото: в гостях у ювілярки – голова профкому С.М. Піцур, вчитель інформатики А.М. Мацола і автор статті.
Читайте також:
Коментарі:
Аватар
Яррі Одл 29 вересня 2020 08:11
  • Подобається
  • 0
Доземний уклін вам, Вчителю! Нехай лихо оминає вас, а добро прибуває. З роси і води вам!

Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Розробляється проект детального планування
Розробляється проект детального планування території земельної ділянки площею 0,0664 га за адресою: с.Нижній Дубівець, вул.Шевченка, б/н для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на ім’я Прокопанич Тетяна Миколаївна.
Громадські слухання відбудуться у Дубівській селищній раді.   
Розробляється Детальний план території
Розробляється Детальний план території  з метою визначення функціонального призначення земельних ділянок  для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій по вул.Зарічна с. Глибокий Потік, Тячівського району, Закарпатської області. Громадські слухання відбудуться   16.10.2020  року 0 10.00  в приміщенні Глибокопотіцької сільської ради.


Розробляється Детальний план території
Розробляється Детальний план території з метою визначення функціонального призначення земельної ділянки, в межах топо-геодезичної зйомки,  частини вул. Садова в с. Дулово, Тячівського району,  Закарпатської області
Громадські слухання відбудуться   12.10.2020  року 0 10.00  в приміщенні Дулівської сільської ради.