Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » » Уродженка Руського Поля розповіла про Голокост у книзі спогадів

Уродженка Руського Поля розповіла про Голокост у книзі спогадів

09:00, 03.02.20
156
Пам'ять
27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту – однієї з найжахливіших сторінок у європейській історії. В цей день розповідаємо про місцевих мешканців єврейської національності, яким вдалося вижити у нелюдському пеклі концентраційних таборів та передати спогади про цю невимовну трагедію нащадкам.



Відчути на собі жахіття Голокосту випало й на долю уродженки села Руське Поле Єви Паруш. У 1944 році, 17-річною дівчиною, вона потрапила до Аушвіцу. 60 років потому, у 2006-му, в Австралії, де жила з 1949 року, Єва Паруш видала книгу спогадів «Це моє життя. З Руського Поля з любов’ю». 
У концтаборі Єва втратила обох батьків та двох молодших братів. Вижила лише молодша сестра, яка після війни оселилася в Англії. 
Як розповідає авторка, вона народились 1927 року у Руському Полі. Її справжнє ім’я – Берта, або як називали рідні, – Байла. Але згодом вона вирішила змінити ім’я і називатись Євою. Її батьки належали до місцевої громади ортодоксальних євреїв, що нараховувала близько 200 людей, і жила компактно в єврейському кварталі. Дід Єви по материнській лінії працював державним ветеринарним інспектором, а також утримував невелику корчму при дорозі між Руським Полем та Буштином, де розливали шнапс та сливовицю. Предки з боку батька були власниками продуктової крамниці, а також шили одяг для місцевих селян.
Батько дівчини – Моше Хаім Клейн – був торговим агентом на підприємстві, що займалося продажем фруктів, і здавав в оренду яблуневі сади. Мати Хая Шломович займалася вихованням чотирьох дітей. Єва навчалася у чеській школі в Руському Полі, вдома діти спілкувались на ідиш, але товаришували з місцевими однолітками-не євреями.  У них було багато родичів і у Тячеві.
Родина жила спокійним сільським життям, тримали господарство, працювали на городі. Аж поки для євреїв не настали важкі часи. Вперше сім’я зазнала переслідувань у 1941 році, коли батька забрали до трудового табору, звідки він не повернувся. Відтак матері доводилось самотужки піклуватись про дітей, і жінка щосереди, в базарний день, ходила до Тячева продавати овочі.   
Коли гортисти окупували край, усіх євреїв місцевості змусили носити позначки у вигляді жовтих «зірок Давида», а потім зігнали у гетто в Тячеві. Єву з матір’ю, братами і сестрою відправили до гетто у Берегові, а звідти – до концтабору Аушвіц-Біркенау. Дівчат відділили від матері і братів, з якими вони вже ніколи не бачилися. На той час їм було 17 та 16 років. Єві з сестрою Мінду дивом вдалося уникнути смерті в газовій камері і виїхати на роботи на фабрику боєприпасів до Бремену в Німеччині. Тут умови були кращими, ніж у концтаборі, але доводилось важко працювати на шкідливому виробництві. Письменниця згадує: наприкінці війни у німців вичерпувались запаси палива, і вони змушували жінок тягнути мотузками вантажівки та залізничні вагони. 
Авторці книги з сестрою неймовірно пощастило вижити і після авіабомбардування їх вагону, в якому німці, розуміючи, що програли війну, поспіхом залишали територію фабрики. Адже решта пасажирів вагону загинули. 
Через деякий час дівчата знайшли прихисток та безпеку у місті Любек. Ними, як і багатьма іншими втікачами з трудових таборів, опікувалася організація UNRA (Асоціація біженців ООН). Відтак Єву з сестрою відправили до країни народження – а оскільки Закарпаття було в той час частиною Чехословаччини, – до Праги. Після звільнення Єва прагнула повернутись до Руського Поля, але Мінду не хотіла більше бачити рідного села. Тим часом радянський режим у Чехословаччині теж не був прихильним до євреїв, і сестра Єви виїхала до родичів у Англію. А Єва вирушила до Австралії, куди раніше емігрували її тітка і дядько. Там вийшла заміж, народила сина і доньку, працювала у магазинах одягу. А книгу спогадів зі згадкою рідного села Єва Паруш присвятила онукові. 
«Як і для багатьох тих, хто вижив, мені знадобилося понад п’ятдесят років, щоб мати змогу усвідомити, що зі мною трапилось, і поділитися цим з іншими. Я роблю це зараз тому, бо якщо такі люди, як я, не ділитимуться своїм досвідом, щоб інші могли почути та обміркувати це, то майбутні покоління не засвоять уроків із цього, певно, найтемнішого моменту європейської історії», – пише Єва Паруш.
Підготувала Наталія Маджара.
Читайте також:
Коментарі:
Аватар
Яррі Одл 4 лютого 2020 08:42
  • Подобається
  • 0
Цьогоріч 75 років з часу тих безпрецедентних за своїм трагізмом та антигуманністю подій. На жаль, сьогодні в Тячеві нема жодних пам’ятників чи хоч би знаків щодо Голокосту. А мученицьки загинуло тоді щонайменше близько 10-ти тисяч!!! наших краян.

Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Оголошення
У відповідності до норм статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 16.03.2020 року  о 10.00 за київським часом в залі засідань міської ради за адресою: м. Тячів, вул. Шевченка, 2  відбудуться громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації:
• детальний план території земельної ділянки площею 0,0774 га в м.Тячів, вул. І. Франка, 2, цільове призначення якої змінюється для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.; Містобудівну документацію розроблено відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
 Явка власників земельних ділянок на які розробляється містобудівна документація та спеціалістів проектних організацій розробників ОБОВ’ЯЗКОВА. У випадку неявки містобудівна документація розглядатися не буде.
Ознайомлення з містобудівною документацією, текстовими та  графічними матеріалами у відповідному порядку буде здійснюватися з 9.00 до 12.00 в робочі дні, у відділі містобудування, архітектури Тячівської міської ради за адресою: вул. Шевченка, 2 (каб. 8).
Пропозиції та зауваження пропонується подавати письмово до 11.02.2020 року за адресою: 90500 м. Тячів, вул. Шевченка, 2, Тячівська міська рада. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.

Передплата на «Дружбу» на 2020 рік розпочалася
Шановні читачі нашого сайту! Ми вдячні вам за вашу незмінну підтримку, за ваші лайки і перепости на наші публікації! Сподіваємося, що ви підтримаєте і паперовий варіант газети, передплативши її у своєму поштовому відділенні.



Відбудеться «День кар’єри»
З метою профілактики безробіття серед молоді, надання всебічної і актуальної інформації про професії, які користуються попитом на сучасному ринку праці, ознайомлення з послугами служби зайнятості Тячівський районний центр зайнятості організовує «День кар’єри».
Захід відбудеться 24 жовтня 2019 року в м. Тячів на площі Поштовій, початок о 12.00 год.
Тячівський районний центр зайнятості.

Сигнали оповіщення будуть навчальними
Управління цивільного захисту Закарпатської обласної державної адміністрації повідомляє, що 16-17 жовтня 2019 року проводитиметься комплексна перевірка загальнодержавної та територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення із залученням всіх засобів доведення інформації  (електричні сирени, гучномовці, а також електричні сирени системи «Павіан»). Звертаємося до усіх мешканців району та гостей з проханням зберігати спокій та пам’ятати, що всі сигнали, котрі будуть передаватися в цей період в ефірі дротового радіомовлення та через гучномовці, розміщені у місцях масового перебування людей (вокзали, школи, місця громадського відпочинку), а також сигнали електросирен, розміщених на території підприємств та організацій, є навчальними.


128 бригада запрошує на екскурсію
128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада запрошує усіх бажаючих відвідати захід «День відкритих дверей», який відбудеться 20 серпня 2019 року о 10 годині за адресою: м. Мукачево, вул. Зріні Ілони, 153. Під час заходу будуть показані нові зразки озброєння, повсякденна діяльність військової частини. Також буде проведена екскурсія в музеї бойової слави бригади, де відвідувачі ознайомляться з цікавою історією створення та бойовим шляхом славетної бригади.
Тячівський РВК.