Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » » 15 літ – прекрасний кадр життя...

15 літ – прекрасний кадр життя...

08:48, 21.02.19
479
Сільське життя / Про людей хороших / Освіта
Окрім знакових дат, які промовляють про прожиті роки, є ще й інші, що зринають у потоці трудових літ, відмірюючи важливий пройдений етап. І бувають вони дуже вагомими, коли вміщають багатство досвіду й конкретику справ, засвідчуючи водночас наявний потенціал.

Саме така дата увірвалася в життя Надії Іванівни Стойки теплими спогадами й схвильованими роздумами. Адже збігло рівно 15 літ з того дня, коли її було призначено директором Кричівської ЗОШ І-ІІІ ст. І нині вона одна з небагатьох, зокрема, серед жінок, хто зумів вистояти на керівних позиціях, попри всі труднощі й переміни в політичному житті країни.
Як же ведеться сьогодні жінці-директору, як вдається справлятися з безліччю  завдань, пов’язаних з функціонуванням навчального закладу, устигати вслід за безупинними реформами та інноваціями, а також про те, чим тривожиться і тішиться її серце, довідуємось від нинішньої «ювілярки» безпосередньо.
– Надіє Іванівно, чим зумовлений і як складався ваш шлях у педагогіку?
– У тому, що ось уже 39 років працюю в школі, напевно, першорядна заслуга моєї неньки, Олени Василівни Стойки, вчительки початкових класів. Бо любов до освітянської професії розпочалася з любові до матусі, вимогливої й справедливої, уважної й великодушної, котра була, та, напевно, й зараз залишається для мене недосяжним зразком педагога й Людини.
Тож, закінчивши Кричівську восьмирічку, без найменших вагань подала документи в Мукачівське педучилище. А 1 жовтня 1980 року вже переступила поріг рідної альма-матер дипломованим фахівцем і водночас – студенткою відділення істфаку УжДУ, на який вступила тоді ж.
Багатогранну специфіку педагогічного ремесла пізнавала поступово, на різних щабелях – вихователем ГПД, педагогом-організатором, вчителем початкових класів, згодом – викладачем історії та правознавства. А 16 лютого 2004 року, коли отримала наказ про призначення  директором, для мене розпочався відлік нового періоду, пов’язаного із зовсім іншим масштабом відповідальності та обов’язків.
– Чи не надто складною видалася Вам ця  місія?
– Попервах так. Адже швидко збагнула: керівник школи повинен бути не тільки педагогом, а й адміністратором, економістом, організатором, психологом... Бо в його компетенції й розстановка кадрів, і створення сприятливого мікроклімату в колективі, і вирішення фінансово-господарських проблем, а найважливіше – налагодження ефективного навчально-виховного процесу…
Звичайно, одній людині з цим обсягом не справитись, та в мене були хороші помічники, адже з перших днів налагодила тісну співпрацю з батьками, більшість з яких мені добре знайомі. Що ж до батьківського комітету, – то без нього по сьогодні не обходиться жодне серйозне починання (голова Інна Стойка), як і без участі профкому (голова Марина Кричфалушій). Звичайно, були вагання: чи зумію стати лідером колективу, так би мовити, вчителем вчителів, серед яких було й немало старших за мене? Проте одразу відчула дружну підтримку колег, їхню готовність сприймати і втілювати нові ідеї. Слід віддати належне й моїм заступникам – С.В.Кричфалушій, Л.А.Бокоч та С.В.Кричфалушій, котрі ні в чому не підводять. Тож основний результат колективних зусиль на сьогодні – це наші учні, які здобули й здобувають обрану спеціальність у вузах та середніх спеціальних закладах, стали успішними, добропорядними людьми, примноживши хорошу славу навчального закладу. Серед колишніх і нинішніх вихованців є чимало переможців районних олімпіад з математики, історії, біології, іноземної мови. Рівень навчальної роботи в закладі засвідчили й рейтингові показники минулорічного ЗНО – п’яте місце серед 29 шкіл району. 
Проте предметні знання – це ще далеко не все, що повинна давати учневі школа. Адже роки учнівства – особливий період в житті юної особистості, коли формується загальний світогляд, емоційна сфера, природні нахили. Тому намагаємось залучити дітей до справ і занять, що слугують їх різнобічному, гармонійному розвиткові. Наскільки ефективно, про це свідчать, зокрема, спортивні перемоги наших футболістів, учасників військових ігор,  правознавчих брейн-рингів (до речі, в грудні 2018-го команда, яку я готувала особисто, виборола ІІ місце), виставок, благодійних акцій, ярмарок, шкільних семінарів, виступи аматорів художньої самодіяльності...
Яскравими подіями шкільного життя стали новорічна вистава «Зимова казка», лінійка-реквієм «Пам’яті жертв голодомору» та інші заходи, підготовлені нашими випускниками разом з класними керівниками В.І.Стойкою, М.В.Кричфалушій, педагогом-організатором Є.І.Кричфалушій. Стали традиційними шкільні предметні тижні, зокрема, Тиждень української мови й писемності, безпеки дорожнього руху. Патріотичному вихованню юні сприяють заняття у шкільному музеї історії села Кричево, створеному за моїм задумом. Неабияк згуртовують дітей акції милосердя, спрямовані на допомогу воїнам АТО, вихованцям Вільшанського дитбудинку, тячівської «Парасольки» та хворим дітям особисто. Звичними стали екскурсії – весною і восени організовуємо по 10 поїздок шкільним автобусом у різні куточки області: на Синевирське озеро, до мукачівського замку «Паланок», ужгородського музею «Старе село», на гірськолижний курорт Воєводино, в Долину нарцисів…
– Надіє Іванівно, а яким чином вирішуєте питання зміцнення матеріально-технічної бази школи?
– Без проблем у цьому плані практично не буває. Однак завдяки тому, що управління освіти РДА, зокрема, начальник М.В. Думнич тримають їх на контролі, найнагальніші вдалося зняти. Тож свого часу ми отримали шкільний автобус, з метою енергозбереження було замінено дерев’яні вікна на пластикові, укомплектовано комп’ютерний клас, а напередодні 1 вересня м.р.– два перші класи, згідно програми Нової української школи. Тож малим кричівським школярикам по-справжньому поталанило: успішно засвоювати стартові знання їм допомагає новітнє навчальне обладнання – модульні шкільні меблі, комп’ютерне оснащення та розвиваючи дидактичні матеріали.
Неабияк виручає й уболівання про комфортні умови для дітей їхніх батьків, які активно допомагають у проведенні ремонтів. За їхнього сприяння вдалося здійснити й заміну дверей, облаштувати актовий зал, а також – залити бетонну площадку перед школою, де проводяться загальношкільні лінійки та інші урочистості. Особливу вдячність хочеться висловити шкільним спонсорам – Василю Федоровичу, Івану Степановичу, Валерію Степановичу Кричфалушіям, Василю Васильовичу й Івану Васильовичу Стойкам. Робота техперсоналу, якою керує завгосп М.І.Бенца, теж відповідна.
– І все ж «слабке місце» шкільного благоустрою на сьогодні – це...
– Дах старого, третього корпусу, спорудженого ще за часів чехословацької влади. В сезон снігопадів навіть були побоювання, чи витримає навантаження. На щастя, минулося, проте на випадок природних катаклізмів, гарантій цілісності немає. Вкрай не вистачає школі спортивного майданчика чи, бодай, міні-футбольного поля.
– Надіє Іванівно, чи позначається на кількісному складі учнівського контингенту міграція місцевого населення в закордонних пошуках кращого життя?
– На жаль, так. Якщо у 2004 році у нас навчалося 476 учнів, то зараз 325, і вже немає паралельних 5, 8 і 10 класів, адже кричівці виїжджають за межі країни сім’ями. Це, відповідно, позначається й на вчительських навантаженнях. А відсутність батьків – на психологічному стані дітей, їхньому навчанні й характері дозвілля. Тому в соціального педагога С.В.Стойки роботи відчутно додалося.
– У чому, на ваш погляд, виграє і програє жінка-директор, у порівнянні з керівником-чоловіком?
– Жінці складніше, бо вона і вдома «тримає три кути» – більше опікується дітьми й творить затишок, виконуючи практично всю хатню роботу. З іншого боку, жінка від природи володіє гнучкішим мисленням і тактикою й більше налаштована щось створювати, аніж просто керувати. Вона легше знаходить компроміси там, де, можливо, чоловік сказав би тверде «ні», й охочіше прислухається до думки інших, не вважаючи це чимось принизливим для себе.
Коли ж діти підростають, нерідко з’являється ще один «плюс» – їхня підтримка. І це щастя – відчувати, що вкладена в них любов, турбота, час і душевний неспокій – дають несподівано щедру віддачу їхніми конкретними справами, співпереживанням… Пізнати це щастя мені судилося сповна, адже маємо з чоловіком Василем Степановичем чудових дітей – сина Володимира, який працює директором відділення банку «Креді-Агріколь», та доньку Маріанну, вчительку хімії Кричівської школи. Вони завжди знаходять час для того, аби поцікавитись моїми справами, і, якщо потрібно, чимось підсобити… А спілкування з сонечками-внучками Маріанночкою і Яночкою – це справжне свято для душі, яке надихає і дарує щедрий заряд енергії.
– Можливо, є заняття, що допомагають зняти нервову напругу і відійти від тривог неспокійного трудового  дня?
– Попри те, що у вік комп’ютерних технологій читати книги вже вважається немодним, не уявляю без них свого життя. Тож у вільну хвилину із задоволенням поринаю у світ художніх творів, історичних, документальних романів і повістей, якими захоплююся з дитинства. 
Інше заповітне хобі – квіти. Сіяти-висаджувати й доглядати за ними, спостерігати, як наливається соком зелень й розкриваються ніжні бутони троянд та лілій, – незрівнянна втіха для серця.
– Що ж, нехай і надалі красиве й корисне переплітається у вашому житті, й нові прекрасні ювілеї приходять на поріг!
Ганна Макаренко.



Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Графік роботи віддалених робочих місць працівників Тячівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області в сільській раді с. Вільхівці і с. Нижня Апша у 2019 році
Працівники відділу обслуговування громадян управління Фонду прийматимуть громадян з різних питань пенсійного законодавства у створених віддалених робочих місцях: 
- сільської ради с. Вільхівці другого та третього вівторка щомісяця з 10.00 до 12.00 год. к.ч.
- сільської ради с. Нижня Апша першого та третього четверга щомісяця з 10.00 до 12.00 год. к.ч.
Адміністрація управління.

1 квітня стартує місячник добровільної здачі зброї
Поліція проводить профілактичні заходи з вилучення із незаконного обігу зброї. Черговий місячник стартує 1 квітня і триватиме 30 днів.
Повідомляємо: краяни, у яких є незареєстрована зброя, мають змогу здати її до відділків поліції, уникнувши при цьому кримінальної відповідальності. Згодом зброю можна легалізувати, зареєструвавши на власне ім’я, або ж видати для її знищення. 

Триває реалізація дров паливних
Лісівники ДП «Мокрянське ЛМГ» традиційно реалізовують дрова паливні для населення, підприємств, установ та організацій. Громадяни, яким дрова потрібні для власних потреб, можуть звертатися у адміністрацію лісгоспу чи найближче  лісництво, де реалізовують деревину у встановленому порядку, за визначеними відпускними цінами.
«Гаряча лінія» – про призначення субсидій на опалювальний сезон
«Гаряча лінія» – про призначення субсидій на опалювальний сезонДержавна установа Закарпатський обласний контактний центр спільно з Департаментом соціального захисту населення Закарпатської ОДА 20 вересня 2018 року проведуть прийом звернень громадян у телефонному режимі.