Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » » Як вперше з’явилася назва села Теребля

Як вперше з’явилася назва села Теребля

09:54, 01.03.21
242
Сільське життя
Майже в кожному селі є допитливі люди, які цікавляться історією своєї маленької батьківщини. Я теж небайдужий до факту, що в переказах старших людей та історичній літературі є цікаві згадки про походження назви села Теребля.
Одного разу почув розповідь, як у давнину сині косиці царики врятували село від неминучої біди, і з того часу наше гірське поселення отримало назву Теребля.


…У часи сивої минувшини, серед карпатських гір, вкритих дрімучими лісами, на рівнині, біля річки  проживали слов’яни, які ще називали себе білими хорватами. Можливо, ця назва пішла через білий колір шкіри людей  та русяве волосся. У той період населенню доводилося займатися розведенням худоби, яку використовували ще й для обробки землі, а також полюванням у навколишніх лісах, де водилося багато диких звірів, ловлею риби в потічках. За селом, під густим дубовим лісом, сама собою з-під землі витікала ропа (солона вода). Тут були зроблені дерев’яні кадуби. Ропи можна було брати, скільки завгодно, ніхто не забороняв. Згодом знайшлися умільці, які почали випаровувати з ропи воду, щоб отримати осад білої солі. Готову сіль  підприємливі мешканці взялися носити на плечах та доставляти возами в сусідні  та далекі села. Чим далі – тим дорожчою була сіль. Знайшлися охочі продавці, котрі стали їздити з нею аж за річку Дунай. З торгівлі їстівною сіллю зав’язалися дружні стосунки із сусідніми державами.
За Дунаєм близько 681 року з’явилися болгари, які осіли на Балканах і створили свою Болгарську державу, по сусідству з Візантією. Вони тоді поділялися на малі й великі племена. Одним з великих племен керував хан (князь) на ім’я Теребля. Почувши від підлеглих розповідь про сіль, якої не вистачало в державі, йому першому захотілося заволодіти невідомими землями під карпатськими горами і стати власником білого багатства.
Навесні 705 року хан Теребля, зібравши військо зі своїх підданих, вирушив у похід. Не дивлячись на невідомі землі та бездоріжжя, зуміли зорієнтуватись, адже  серед воїнів були  ті, кому не раз доводилось бути в цих краях.
Влітку, перед жнивами, хан Теребля підійшов з військом до нашого села. Люди дізнались про наближення чужаків і вирішили, аби  зберегти село й уникнути лиха, вийти назустріч і з почестями зустріти непроханих гостей. Піднесли в дар багато шматків дорогої білої солі, також цілі снопи жита, що як хліб-символ поваги до гостей, дружби та миру.
Один із жителів, почувши новину, захотів побачити хана. Проходячи біля поля із засіяним житом, вирішив, щоб не прийти з порожніми руками, нарвати серед спілого жита синіх косиць-цариків. З ними пройшов між людьми і охороною, підійшов близько і простягнув букет хану. Від несподіванки той прийняв  строкаті квіти. Адже йому ніхто в житті не дарував їх. Поцікавився, як називаються. Товмач (перекладач), який стояв поруч, спитав про це у селянина, у відповідь почув: царики. Хан посміхнувся, він знав, що недалеко від Болгарії є суміжна держава Візантія, де правителів величають Василевс – цар. Людина думає, що я цар, міркував собі, тому й дарує квіти-царики, знаючи, що на світі існують  Василевси, і на їх честь назвали сині косиці.
Чи від запаху квітів, чи від доброти місцевих мешканців, ханове серце пом’якшало, він наказав своєму війську не робити шкоди селу. За  доброту, в знак пошани до такого великого гостя, своєму безіменному поселенню люди дали назву Теребля.
З історії ми  знаємо, що білі хорвати, які жили під карпатськими горами, багато віків були підлеглі болгарам. Щороку вони сплачували данину, вільно вели торгівлю  з дунайськими і європейськими державами. Від болгар прийняли християнську віру, азбучне письмо, яке започаткували солунські брати Кирило і Мефодій.
Проходили роки, назва села нагадувала людям про хана Тереблю, який лишень один раз побував у їхньому селі. Бурхливій гірській річці, на берегах якої проживали мешканці села, теж дали назву Теребля. Весною або восени річка розливалась по широкій долині, залишаючи за собою безліч потічків, завдаючи шкоди. Тому  назва Теребля була цілком виправданою, бо із староболгарської мови перекладається як теребель і руйнівник, що відповідає дійсності до сьогодні.
Один із дослідників карпатського регіону у своїй шеститомній праці «Історія карпатських русинів» (І том, стор.142) пише: «…болгари за походженням, вперше вони з’явилися біля Дунаю у 501 році, підкорили приморські околиці і, уклавши союз зі слов’янами, стали небезпечними для римської держави… Про це свідчать імена князів і осіб, наприклад, Дронга, Дрогія (дорогий), Теребля (теребель, руйнівник), Телеця (толочит, гнобитель)… та інші».
Після прочитаного зрозумів, що в колись почутій розповіді-легенді про косиці – сині царики, є доля правди. Сподіваюся, кожен, хто причитає цю розповідь, зі мною погодиться.
Царики – місцева назва блакитної волошки та василька синього або посівного. Насіння квітів було завезено  з Азії із зерном.
Степан Чопик-Микунда, с. Теребля. 
Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Відтепер передплатити "Дружбу" можна і онлайн
Шановні читачі! 
Раді повідомити, що з'явилася можливість передплатити "Дружбу" онлайн - на сайті "Укрпошти". Більше не треба стояти в черзі у поштовому відділенні! Оформляйте передплату в будь-який зручний для вас час за посиланням: https://peredplata.ukrposhta.ua/index.php?route=product/product&code=500000006&product_id=94540
Передплатний індекс "Дружби" - 61823.
Передплату на "Дружбу" продовжено до кінця 2020 року
Дорогі друзі! Рік, що завершується, був для усіх нас нелегким. Проте, і в цих нових умовах ми, журналісти газети "Дружба", завжди намагаємося тримати руку на пульсі подій та відшуковуємо актуальну, злободенну та цікаву інформацію. Пишемо про Вас і для Вас.  Тож сподіваємося, що прихильники  районки передплатять газету і на 2021 рік.
 До речі, зробити це можна онлайн - на сайті "Укрпошти". Передплатний індекс "Дружби" - 61823.
Не рубай ялинку!
ДП «Брустурянське ЛМГ» повідомляє, що  підприємство не має ліміту на заготівлю новорічних ялинок. Стаття 65 КУпАП, стаття 91 ЛКУ: штраф за зрубану ялинку діаметром до 10 см – 517,86 грн. Шановні громадяни, працівники лісової охорони будуть проводити рейди, накладатимуть штрафи і секвеструватимуть зрубані ялинки. 
В.Михалчич, провідний інженер з охорони лісу.