Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
» » » » » Міжнародні перевезення – як вид заробітчанства

Міжнародні перевезення – як вид заробітчанства

12:30, 22.01.16
4 025
Заробітчанство
Міжнародні перевезення – як вид заробітчанстваЕкономічне становище наших співвітчизників щораз важчає, зокрема, знецінення валюти, зростання цін на товари та послуги негативно впливають на фінансове забезпечення. Скрутні обставини та відсутність робочих місць примушують людей шукати різні виходи з ситуації, вирушаючи в чужі краї. 

Однак 35-річний Андрій запевняє, що працьовитості та кмітливості наших земляків для життя в сучасних умовах замало.
В сім’ї, де зростав Андрій, окрім нього, було ще двоє дітей, він був найстаршим,  йому довелося допомагати батькам і, час від часу, опікуватися потребами молодших братів. Після закінчення школи поїхав на заробітки в Росію, незважаючи на те, що в школі він був здібним учнем, продовжувати навчання у вузі не бачив сенсу та й можливості, як такої, у нього не було. Юнаку вдалося непогано заробляти, почав відкладати гроші. Через кілька років заробітчанського ремесла Андрій зрозумів, що йому, худорлявому, зі слабким здоров’ям, заробляти гроші важким фізичним трудом вже не під силу, тоді він і вирішив зайнятися міжнародним перевезенням в Бєлгород.
Заощаджених коштів вистачило на придбання мікроавтобуса Volkswagen T4, з котрим Андрій і розпочав своє нове ремесло. Справи йшли добре, чоловік  здобув прихильність клієнтів, оскільки його транспортний засіб був у хорошому стані, а сам він – вправний і досвідчений водій, який завжди намагався вчасно доставити пасажирів у домовлене місце.
– Серед перевізників побутує звичка обманювати клієнтів, – розповідає Андрій. – Буває, що заповнити автобус пасажирами в один день не виходить, тоді, з економічних спонукань, треба якось відкласти дату відправки людей. Звичайно це невигідно пасажирам, і хоч інколи такий трюк проходить, у майбутньому це вже негативно відображається на репутації самого перевізника.
Крім того, за словами Андрія, місцеві заробітчани прагнуть їздити з комфортом, який для власника автобуса не завжди приємний. Наприклад, пасажири вимагають вмикати музику на великій гучності, що часто відволікає водія, розпивають алкогольні напої, палять та смітять в автобусі. Проте, як зізнається Андрій, одним з найбільших мінусів є постійне недосипання водія.
– За звичних обставин відстань від нас до Бєлгорода я долав за добу, – ділиться чоловік. – Кожен рейс мене страшенно втомлював. Я почав їздити з напарником.
Майже за десять років своєї діяльності, чоловік встиг побудувати невеликий будинок, одружився й виховує двох дітей. Нещодавно він вирішив придбати інший, більший автобус марки «Мерседес-Спринтер», який обійшовся йому у 28 тисяч доларів. Ще кілька тисяч у.о чоловік заплатив за переобладнання  свого вантажного автобуса у пасажирський, встановив необхідні амортизатори, сидіння тощо. Однак «заліз» у борги.
– Автомобіль був у хорошому стані, коли я його купував, – ділиться перевізник – Я вирішив не шкодувати грошей, тож кілька тисяч позичив у знайомих, думав, автобус себе окупить.
Як далі продовжує Андрій, спочатку рейсів вистачало, тож він потроху віддавав позичені гроші, по 100-150 доларів з поїздки платив напарнику і сподівався, що зможе не лише виручити вкладені кошти, а й заробити на автобусі, адже для цього він його, власне, й купував.
– Найбільш напружений, але водночас прибутковий період припадав під час передноворічних, Різдвяних та  Великодніх свят, – зізнається Андрій.  
Проте, із загостренням ситуації на сході країни, з перевезенням стало сутужніше. Насамперед, великої шкоди завдало знецінення національної валюти та підвищення курсу долара.
– Потреба заправляти та ремонтувати автобус не зменшилася, – визнає Андрій. – Однак вартість цих послуг стала значно дорожчою.
Змаліли й заробітки наших співвітчизників на теренах чужої країни, а разом з тим і попит на перевезення.
– Водіїв, котрі займаються перевезенням пасажирів, дуже багато, а кількість користувачів цієї послуги, навпаки, щораз зменшується, – констатує чоловік. –Такі конкурентні умови примушують кожного виходити з ситуації по-своєму, наприклад, хтось свідомо знижує ціну на проїзд. Так, від нас до Бєлгорода вартість проїзду коливається від 100 у.о до 70. Але деякі водії вдаються до колосальних знижок, й відповідно, працюють за безцінь. 
З браком клієнтів стикнувся й сам Андрій, тож нині чоловік знаходиться у пошуках нового способу заробітку. Перебуваючи в Бєлгороді й очікуючи на пасажирів, щораз шукав додаткову роботу.
– Інколи я шпаклював стіни, встановлював водостічні конструкції, проводив систему водовідведення, – розповідає він. – Хоч і не вдавалося заробити великих грошей, проте, я не витрачав того, що вже було.
Кілька років поспіль перевізницький промисел був основним, стабільним джерелом прибутку сім’ї Андрія. Наразі чоловік подав документи на виготовлення візи, планує їхати в Польщу або Чехію. На його утриманні дружина і двоє дітей, інколи допомагає батькам, котрі теж не розкошують на свої маленькі пенсії. Мав намір продати автобус, однак передумав, оскільки зі зростанням цін на пальне та зниженням попиту на автомобілі за мікроавтобус отримає незначну суму.
– Наче замкнуте коло, – відзначає перевізник. – Я сподівався заробити, а, виявляється, ще більше втратив.
Окрім знеціненого транспорту, від заробітчанства Андрієві залишився хронічний гайморит та серцево-судинне захворювання. Однак, не це мучить чоловіка. А те, що у рідній країні він не має змоги реалізувати себе та свої вміння, хоча розуміється на багатьох роботах, зокрема, на будівництві житлових споруд та введенні їх в експлуатацію.  
– Для комфортного життя потрібно не так багато, – підсумовує Андрій. – Лише робота, можливість отримати освіту та належне медичне обслуговування. Але припускаю, що у нашій країні нам ще не скоро досягнути цього рівня.

Ярина НЕМИРИЧ.
Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
128 бригада запрошує на екскурсію
128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада запрошує усіх бажаючих відвідати захід «День відкритих дверей», який відбудеться 20 серпня 2019 року о 10 годині за адресою: м. Мукачево, вул. Зріні Ілони, 153. Під час заходу будуть показані нові зразки озброєння, повсякденна діяльність військової частини. Також буде проведена екскурсія в музеї бойової слави бригади, де відвідувачі ознайомляться з цікавою історією створення та бойовим шляхом славетної бригади.
Тячівський РВК.

Продається будинок
Продається приватизований будинок в с. Нересниця, є земельна ділянка 15 сотин. Тел: 098 771 5588. Міша.


Графік роботи віддалених робочих місць працівників Тячівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області в сільській раді с. Вільхівці і с. Нижня Апша у 2019 році
Працівники відділу обслуговування громадян управління Фонду прийматимуть громадян з різних питань пенсійного законодавства у створених віддалених робочих місцях: 
- сільської ради с. Вільхівці другого та третього вівторка щомісяця з 10.00 до 12.00 год. к.ч.
- сільської ради с. Нижня Апша першого та третього четверга щомісяця з 10.00 до 12.00 год. к.ч.
Адміністрація управління.

1 квітня стартує місячник добровільної здачі зброї
Поліція проводить профілактичні заходи з вилучення із незаконного обігу зброї. Черговий місячник стартує 1 квітня і триватиме 30 днів.
Повідомляємо: краяни, у яких є незареєстрована зброя, мають змогу здати її до відділків поліції, уникнувши при цьому кримінальної відповідальності. Згодом зброю можна легалізувати, зареєструвавши на власне ім’я, або ж видати для її знищення.