Офіційний сайт
Тячівської районної
газети "Дружба"
Останні новини
» » » » Зроблено у Нижній Апші: ФГ «Благородна коза» виготовляє сир під власною торговою маркою

Зроблено у Нижній Апші: ФГ «Благородна коза» виготовляє сир під власною торговою маркою

14:21, 29.08.16
1 548
Суспільство / Важливо
Село Нижня Апша – це не тільки величезні маєтки-палаци, які вражають всю Україну. Це ще й працелюбні фермери і вівчарі, які тримають по кількасот овець і кіз, виготовляють екологічно чисту продукцію.
Знайомство з власником місцевого фермерського господарства «Благородна коза» Михайлом Костевичем відкриває ще одну Нижню Апшу – колоритну, газдівську і вірну традиціям предків.
Займатись тваринництвом фермер почав на початку минулого року.
«Вирішив, що  пастеризоване козяче молоко у пляшках матиме попит на ринку, тож придбав сто голів кіз карпатської породи, більш стійких до морозів», – каже Михайло.
Та реалізувати корисний і поживний продукт виявилось справою нелегкою, і очікування поки не справдилось. А от екологічно чисті сири з козячого та овечого молока клієнтам припали до смаку.
Зараз Михайло Костевич утримує солідне поголів’я – понад 300 овець та 150 кіз, і вже має власну торгову марку «Апшицький овечий», під якою випускає сир і вурду.
Основними замовниками молочної та м’ясної продукції є місцеві ресторани. Крім того, сир нижньоапшанського виробництва можна придбати у фірмових магазинах «Продукти Карпат» нересницького підприємця Івана Футька.
Зараз «благородні» кози та вівці випасаються в урочищі Отпіско, на березі ріки Апшиці. Кілька тижнів тому отара повернулася з полонини Палтін, що за Косівською Поляною на Рахівщині. Старший вівчар Юрій каже, змушені були спуститись з високогір’я  в низину, бо на стадо нападали вовки.
Вівчарі варять на вогні вурду, помішуючи ложкою паруючу молочну суміш у казані, і розповідають про своє життя-буття.
Два Юри та 13-річний Толік – з Кобилецької Поляни. Старші вівчарять все життя, і хлопчак туди ж. Толік – сирота, і літній підробіток для нього – єдина можливість купити приладдя та одяг до школи.
Тричі на день вівчарі доять отару. Подоїти понад півтисячі голів – не жарти, на це йде близько півтори години часу, і так тричі на день. Тому робочий день починається ще затемна – о другій годині за місцевим часом. Денний удій – близько 100 літрів молока. На кілограм сиру йде 7-8 літрів. За літо кожен вівчар має виготовити для газди по 8 кг бринзи від кожної вівці, 3 кілограми чабан лишає для себе.
«А кого вигідніше тримати – кіз чи овець?» – цікавлюсь.
«В цей час нічого не вигідно, – відповідає старший чабан. – Не ціниться зараз ні наша робота, ні продукція. Пляшка води коштує ще раз стільки, як молока. Ніхто не хоче тримати худобу. От на Рахівщині, звідки я родом, вже п’ять років не дають дотацій. До того часу брав від людей за одну вівцю 70 гривень, мав ще 100 гривень дотації – то вже міг купити зерно чи сіно. А зараз нічого не можу купити».
Юрій нарікає, що зараз дуже важко знайти людей, які пішли б вівчарити:
«Це така робота, що на півроку мусиш іти від родини. А отримуєш 20 тисяч гривень – і куди з тими грошима, як сімейний чоловік?»
В очікуванні цьогорічних дотацій і Михайло Костевич. Минулого року грошової підтримки від держави не отримав: на місяць пізніше подав документи. А вкладати доводиться чимало – людям платити за роботу, заготовляти сіно…
Аж ось – з пасовиська до кошари повертається стадо: на шиях і рогах у кудлатих кізок та овець – калатала й дзвіночки. У декого на закручених рогах – нарядні червоні вовняні китиці.
Та не тільки овець і кіз утримує нижньоапшанський газда. На другому кінці села, в урочищі Поп Бруеца,  у нього є також дикі та напівдикі свині породи «мангалиця» – близько півсотні голів. Минулого року Михайло купив кількох свиноматок в одному з  монастирів на Мукачівщині. Недавно вони порадували приплодом, і тепер у загорожі бігають кільканадцять жвавих пацят. Працівник господарства щойно приніс рохам мішок свіжозірваних яблук, і вони з апетитом хрумтять улюблений харч.
«М’ясо мангалиць більш цінне. Хочу спробувати ще й їх розводити, бо землі достатньо, до того ж, вони утримуються у напівдиких умовах, влітку пасуть траву, а взимку харчуються кукурудзою, гарбузом. Не треба нічого ні різати, ні молоти – самі змелють як треба, зовсім без комбікорму обходяться», – каже Михайло.
У загорожі для свиней є ставок для купання, де вони прохолоджуються у спеку.
На території володінь фермерського господарства – велика стайня для зимівлі овець і кіз. А поруч господар будує ще й корівник для понад 20 корів. Є й приміщення для молочного цеху. Але, на жаль, поки що молоко не користується таким попитом, як сир і вурда. Тож пастеризатор, який фермер отримав минулоріч як допомогу з області, простоює. Був у Михайла Костевича задум реалізувати молоко школам, дитсадкам. Каже, у Тячівській райдержадміністрації навіть клопотання в управління освіти написали. Але поки це залишилося на рівні ідеї. Обіцяли у владі фермеру і трактор допомогти придбати – але обіцянки залишились обіцянками. Михайло каже: перший рік ще якась допомога була, а зараз – вже й не цікавляться.
«Якби я не любив цю справу, то давно б уже облишив. Для мене фермерство – це не бізнес, а хобі, – зізнається Михайло Костевич. – От, наприклад, в Румунії фермерам дуже держава допомагає – вони мають дотацію 70 євро на одну вівцю, а за 500 овець немала сума виходить. А у нас платимо людям зарплату, газдуємо потроху – і те добре. Але живемо надією, що з часом ставлення держави до сільського господарства зміниться».
Наталія Маджара.
 
Читайте також:
Коментарі:
Додати коментар
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Тячеві

вологість:

тиск:

вітер:

Оголошення
Відтепер передплатити "Дружбу" можна і онлайн
Шановні читачі! 
Раді повідомити, що з'явилася можливість передплатити "Дружбу" онлайн - на сайті "Укрпошти". Більше не треба стояти в черзі у поштовому відділенні! Оформляйте передплату в будь-який зручний для вас час за посиланням: https://peredplata.ukrposhta.ua/index.php?route=product/product&code=500000006&product_id=94540
Передплатний індекс "Дружби" - 61823.
У Дубовому та Ужгороді відзначать 100-ліття з дня народження Івана Чендея
20 травня на ужгородській садибі знаного українського письменника Івана Чендея відзначать 100-річчя від дня народження першого закарпатського Шевченківського лауреата-прозаїка. 

Шановні читачі!
«Укрпошта» розпочала передплатну кампанію на 2022 рік. Тож віднині можна оформити передплату на тячівську районну газету «Дружба» у всіх стаціонарних і пересувних поштових відділеннях.


Фільм «Закарпаття» Шона Вільямса показуватимуть в Тячеві 25 серпня
Повнометражний фільм «Zakarpattia» (США/Україна 2018, 85 хв) від Q&A, режисером якого є Шон Вільямс, презентуватимуть у м. Тячів в картинній галереї ім. Ш.Голлоші, 25 серпня 2021 року о 16.00. (Вхід вільний, захід проводитиметься з дотриманням карантинних норм.)
Він знімався у 2013-2016 роках. Прем’єра відбулася у Бухаресті у 2018 році. Був показаний у США, Румунії та Німеччині. У 2021 році відзначений як «один з найкращих музичних документальних фільмів про традиційну музику в Україні сьогодні».

Центральна вулиця с. Добрянське перекрита
На офіційній сторінці Вільховецької ТГ поміщено повідомлення, яке зацікавить усіх водіїв. А саме: у зв’язку з асфальтуванням центральної вулиці у с. Добрянське, проїзд вантажного транспорту на цій ділянці, починаючи з суботи 21 серпня і на період робіт, заборонений.
Об’їзд – через Нересницю і Тересву.
Рух легкових автомобілів також буде обмежений. Радимо користуватись об’їздом через вулиці Жовтнева і Миру. Дякуємо за розуміння!
Вл.інф.