Традиції писанкарства становлять важливу частину національної нематеріальної спадщини України, і до кінця 2024 року їх можуть включити до списку світової нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Існують чотири основних види оздоблення яєць на Великдень: писанка, крашанка, драпанка та крапанка. Розповідаємо про традиції великодньої обробки яєць у різних регіонах України.

Східноєвропейські великодні традиції: зв’язок між писанками та вишивкою

У своїй книзі “Студії української етнографії та антропології”, український антрополог, етнограф, музеєзнавець та професор Сорбонни Хведір Вовк розглядає великодні традиції українського народу. Він вбачав, що писанки, які не мають прямого християнського коріння, відіграють важливу роль у культурі.

У своїх дослідженнях Вовк описував обряди, які використовувалися в українському народі століттями. Наприклад, традицію обмінюватися крашанками, а частіше писанками, під час святкування Великодня. Він стверджував, що писанки мають великий етнографічний інтерес як за своєю технікою виготовлення, так і за візерунками, якими вони прикрашені.

Дослідник також зазначав, що розпис писанок схожий на розмальовування яєць на півдні Індії та на островах Зондського архіпелагу. Вовк підкреслював, що в різних регіонах України писанки мають різні характеристики, що відображається у їх кольорі та візерунках, які нагадують стилістику вишивок. Наприклад, у північній частині країни писанки характеризуються простими геометричними візерунками та бідністю кольорів, у середній частині — рослинними мотивами та яскравішими кольорами, а в південних регіонах вони відзначаються яскравістю та різноманітністю малюнка, що часто мають архаїчну символіку, що нагадує про період початку християнства.

Давні писанки: відкриття археологів українських земель

Пошукові роботи археологів в Україні принесли відкриття давніх писанок, що свідчать про давнину цієї традиції. Наприклад, в серпні 2013 року у Львові, на глибині 5,5 метра під землею, виявили писанку на шкаралупі гусячого яйця, яку датують XV–XVI століттями. Це вважається найдавнішою писанкою, знайденою дослідниками.

У вересні 2013 року в Демидівському районі Рівненщини була знайдена глиняна писанка, яку датують початком XII століття. Також у заповіднику “Давній Плесенськ” на Львівщині під час археологічних розкопок були знайдені три цілі та дві фрагментовані глиняні писанки, які датуються XII–XIII століттями.

Додатково, у селі Крилос на Івано-Франківщині Галицька археологічна експедиція під керівництвом Юрія Лукомського виявила глиняну писанку XII–XIII століть. Глиняні писанки були поширені в Київській Русі, і їх виготовляли в майстернях вже з X століття.

Писанки в різних регіонах України

В різних частинах України використовують різні колірні палітри для писанок. У північних та західних областях частіше використовують темно-червоні відтінки. Тут поширені кольори, такі як чорний, коричневий, бордовий, темно-зелений.

У південних та центральних регіонах кількість геометричних форм менша, а візерунки менш деталізовані. Часто зустрічаються писанки з багатою чорною основою та додатковими кольоровими акцентами, такими як жовтий, червоний, синій, рожевий, фіолетовий.

На Нижній Наддніпрянщині популярні червоногарячі кольори та великі декоративні елементи.

Слобожанська область відзначається відтінками червоного, коричневого та чорного. Тут розповсюджені квіткові й рослинні орнаменти, а також солярні знаки.

На Запоріжжі переважають червоно-чорно-жовті кольори, і хоча традиційне писанкарство не збереглося, тенденція до відновлення цієї мистецької традиції відчутна.

У південних регіонах, таких як Херсонщина, можна зустріти сині та фіолетові відтінки, а також рожеві кольори. Бесарабські писанки відрізняються великими елементами та червоно-білими візерунками.

У Національному музеї Івана Гончара представлені різноманітні варіанти писанок, зібрані з різних регіонів України, які мають свої унікальні орнаменти та кольорові поєднання.

На Львівщині відомі сокальські, бойківські та лемківські писанки. Сокальські відзначаються квітковими мотивами, бойківські мають численні крапки, а лемківські виготовляються із видовжених крапель та крапок.

На Полтавщині та Кіровоградщині частіше зустрічаються теракотові, чорні та жовті кольори, а орнаменти можуть бути геометричними або з використанням квіткових мотивів.

Це лише деякі з особливостей писанок в різних регіонах України, які відображають багатство національної традиції та мистецтва.

Раніше стало відомо, що цінні археологічні артефакти були незаконно вивезені з території України, але Нідерланди повернули їх Україні.