У громаді на Закарпатті вирощують нащадків перших диких турів, які колись жили в лісах України.

Ця могутня істота, відома як Європейський тур, колись активно поселялась у місцевих лісах і часто нападала на селянські угіддя. В Україні вона була поширена в Xl-Xlll століттях.

Збереження природної спадщини: нові нащадки турів у селі Тур’я-Ремета

У селах Турянщини переповнено історіями та легендами, пов’язаними з величним туром. В Турянській долині ці могутні істоти колись були відомі. Згідно з однією з легенд, два бики влаштували смертельний поєдинок на березі річки, яка в майбутньому отримала назву Тур’я. Обидва тури, отримавши поранення від один одного, потрапили у воду, і саме через цю подію річку Тур’я охрестили наступним поколінням.

Під час російського вторгнення в Україну у центрі села Тур’я-Ремета було встановлено символічну скульптуру тура за благодійний внесок. Ця скульптура розміщена на території місцевого урядового органу та ЦНАПу і видно з головної дороги, привертаючи багато туристів для фотографування.

Нещодавно в селі Туриця з’явилися живі нащадки диких турів, привезені з Чернігівського природного парку. Згідно з інформацією, опублікованою в мережі Facebook у спільноті “Тур’я-Ремета в об’єктиві”, є поповнення в численності тварин. У найближчому майбутньому планується створення фотозони та паркування для туристів на території, де утримуються ці благородні тварини.

Символ божества і виток родючості

Тур, відомий як бог сонця і родючості в давньослов’янській міфології, вважався не лише одним з найдавніших божеств, але й тотемною твариною для стародавніх слов’ян. В образі міфічного багаторогого бика з золотою шерстю (де роги тура символізували сонячні промені) він втілював собою об’єднання неба та землі. Тура вітали весняними піснями та колядками, а також вважали богом чоловічої сили та честі. У Чарівному світі він став архетипом мужності та сили чоловіка.

Нагадаємо, нещодавно опублікували старі світлини про життя та звичаї мешканців Закарпаття на початку 1920-х років.